4. Підбір літератури та інших матеріалів з теми курсової роботи

Необхідна для виконання курсової роботи література підбирається студентами самостійно. при цьому частина основної літератури, що відноситься до теми курсової роботи, береться зі списку літератури, рекомендованого кафедрою (додаток Г).

Важливу роль при підготовці курсової роботи відіграє вивчення державних законів і законодавчих актів, які в значній мірі сприяють визначенню актуальності вибраної теми, головних напрямків і принципів її дослідження, практичної значимості.

Підбираючи науково-дослідницьку літературу, студентам слід пам'ятати, що економічні науки постійно розвиваються і збагачуються новими положеннями і висновками, а іноді змінюють свої основоположні методологічні і теоретичні підходи, як це сталось у зв'язку з переорієнтацією економіки України на ринок. Тому, підбираючи монографії, брошури, журнальні статті тощо, необхідно враховувати час їх видання, починати вивчення літератури слід з останніх років видання. Тільки після цього, в разі необхідності, можна звернутись до більш ранніх публікацій.

Підбір науково-дослідницької літератури слід здійснювати за допомогою систематизованих, предметних каталогів бібліотек.

Значно полегшить пошук необхідних статей список опублікованих матеріалів в останньому номері, що подається практично у всіх наукових періодичних виданнях.

Існують різні методи роботи з літературою: підкреслювання, складання плану, тез, виписок, конспекту.

Як свідчить досвід, найбільш ефективним методом роботи над літературою є складання тематичного конспекту, який повинен містити необхідний матеріал до кожного питання плану курсової роботи. Цей матеріал може бути поданий у вигляді цитат або статистичних даних. У процесі складання конспекту література вивчається глибше, докладніше, краще з'ясовується структура роботи, її головні положення. Бажано залишити місце (поля) для послідуючих записів. У процесі подальшої роботи сюди заноситься додатковий матеріал, особисті коментарі.

Поряд з конспектуванням матеріалу при читанні книги або статті часто доводиться виписувати цитати. Цитати виписують у тому випадку, коли авторський текст є образним, яскравим або коли важко висловити думку автора іншими словами. Виписувати потрібно взагалі тільки найбільш цікаві місця, точні визначення, яскраві формулювання, що безпосередньо відносяться до теми.

5. Викладення змісту курсової роботи

Важливу роль у виконанні курсової роботи на високому науковому рівні відіграють правильно підібрані й опрацьовані вірогідні фактичні і статистичні дані. Для збирання фактичного матеріалу слід використовувати інформацію державних, у тому числі і регіональних, статистичних органів, фактичні дані монографій, періодичної преси, статистичних збірників.

Особливу цінність мають оригінальні статистичні дані, які зібрані автором на підприємствах, в організаціях та установах і самостійно опрацьовані.

Список використаних джерел та інших матеріалів необхідно систематизувати і розмістити після заключної частини тексту курсової роботи.

Бібліографічний опис оформлюється згідно з ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 "Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання".

При посиланні в тексті у квадратних дужках вказувати номер позиції у списку літератури, том i сторінку: [3, с. 12-13]. Усі цитати і посилання мають бути ретельно перевірені за першоджерелами. Примітки внизу сторінки не припускаються.

До списку літератури включають всі використані джерела, на які зроблені посилання в тексті роботи.

У кінці роботи в алфавітному порядку наводиться список літеpатуpи, на яку посилається автор. Спочатку література – кириличним алфавітом, далі – латинським. Оформлення бібліографічного опису здійснюється згідно постанови ВАК України (Бюлетень ВАК України. – 2008. – № 3).

Відомості про книги (монографії, підручники, довідники та ін.) повинні містити: прізвище та ініціали автора, заголовок книги, місце видання, назву видавництва, рік видання, загальну кількість сторінок. Відомості про статтю з періодичного видання повинні містити: прізвище та ініціали автора (авторів), заголовок статті, назву видання (журналу), сторінки, на яких розміщена стаття.

Заголовок та відомості про літературне джерело або періодичне видання наводять на мові оригіналу (додаток Д).