Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ОПм 09.1 / Цивільний захист Ден. 2012.doc
Скачиваний:
9
Добавлен:
04.03.2016
Размер:
5.17 Mб
Скачать

Тема 7. Спеціальна функція у сфері цивільного захисту

Зміст теми. Економіка катастроф. Ранжування регіонів за ступенем потреби в інвестиційних ресурсах на запобігання та ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій. Домінантні показники під час вибору регіону інвестування.

Структура бізнес–плану інвестиційного проекту. Основні положення пропонованого проекту. Аналіз соціально-економічного стану та потенційних небезпек техногенного та природного характеру регіону (підприємства). Необхідність розробки програми. Сутність пропонованого проекту, план науково-дослідних робіт та реалізації програми. Організаційний план. План здійснення маркетингових досліджень. Фінансовий план. Цикл інвестиційного проекту, його фази та стадії.

Вибір ефективного заходу (проекту) за сукупністю економічних та екологічних показників. Економічний ефект від застосування заходів захисту населенні і територій від надзвичайних ситуацій та його розрахунок. Визначення та розрахунок терміну окупності проекту.

Модуль 2

Індивідуальне науково-дослідне завдання

2. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО САМОСТІйНОЇ РОБОТИ

Модуль I. Цивільний захист

Змістовий модуль 1. Загальна підготовка

Тема 1. Моніторинг та сценарний аналіз виникнення і розвитку надзвичайних ситуацій

Мета: засвоєння, закріплення, поглиблення і систематизація знань про:

      • види моніторінгу та котролю на об’єктах господарчої діяльності;

      • способи спостереження та контролю за НС;

      • державну систему контролю;

      • способи ідентифікації та паспортизації промислових підприємств;

      • способи виявлення небезпечних речовин при їх критичних проявах.

План вивчення теми

1. Територіальний моніторинг за об’єктами і системами захисту. Мережа спостереження і лабораторного контролю та урядова інформаційно-аналітична система з НС.

2. Ідентифікації та паспортизації ОГД щодо визначення потенційної небезпеки. Виявлення небезпечних речовин та критичних умов їх прояву.

Методичні рекомендації до самостійної роботи

Розкривати зміст першого питання доцільно розпочати з аналізу екологічної обстановки в світі. Потім розглянути види аварій, катастроф і стихійних лих які можливі на території України. В подальшому необхідно розглянути НС природного характеру: стихійні явища екзогенного походження, небезпечні явища, гідрологічні надзвичайні ситуації, геологічно та метеорологічні небеспечні явища, масові інфекційні захворювання і отруєння людей.

Мережа спостереження і лабораторного контролю (територіальний моніторинг) створюється для проведення спостереження і лабораторного контролю за станом зараженості навколишнього природного середовища, розвідки населених пунктів та територій, що зазнали зараження, відбору проб та проведення лабораторних досліджень зараженості об’єктів середовища радіоактивними, хімічними речовинами і бактеріальними засобами (інфекційними мікроорганізмами).

Організатором діяльності цієї системи є Міністерство з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи України, основними виконавцями – Державний комітет гідрометеорології, Міністерство охорони здоров’я, Міністерство агропромислового комплексу та інші центральні органи державної виконавчої влади, а також підприємства, установи а організації, які входять до сфери їхнього управління.

Спеціальні підрозділи певних центральних органів державної виконавчої влади цілодобово інформують Міністерство з питань надзвичайних ситуацій України про наявний стан навколишнього середовища та у встановлені терміни подають відомості про прогнози на даний час. Про загрозу явища негайно повідомляється в Міністерство з питань надзвичайних ситуацій. В результаті виникнення надзвичайних ситуацій мережа нагляду і лабораторного контролю посилюється за рахунок залучення відповідних підрозділів зі складу сил цивільної оборони.

До складу мережі спостереження і лабораторного контролю входять: гідрометеостанції, санітарно-епідемічні станції, ветеринарні, агрохімічні лабораторії, станції захисту рослин. Крім того, в мережу спостереження і лабораторного контролю залучаються галузеві та окремі лабораторії об’єктів господарської діяльності (хімічно-небезпечних підприємств, об’єктів м’ясомолочної та харчової промисловості, комунального господарства та інші, а також пости радіаційного та хімічного спостереження.

Всі установи мережі спостереження і лабораторного контролю (МСЛК) в залежності від їх призначення і характеру покладених на них завдань оснащуються приладами розвідки, засобами зв’язку, перевезення технічними засобами фоторозвідки, лабораторним обладнанням реактивами, засобами індивідуального захисту та іншим майном.

Основу мережі спостереження і лабораторного контролю (МСЛК) складають: - обласна та міські СЕС ;

  • обласна та районна ветлабораторії;

  • областний центр гідрометеорології (МС);

  • агрохімічні та метеостанції (МС);

  • гідрометеостанції (ГМС);

  • відділ комплексного використання водних ресурсів (ВКВВР);

  • пости радіаційного і хімічного спостереження, які входять до мережі спостереження і лабораторного контролю (МСЛК);

  • об’єктові лабораторії, які входять до мережі спостереження і лабораторного контролю (МСЛК);

  • невоєнізовані розвідувальні територіальні формування (розвідувальні групи, ланки);

  • ланки річкової (морської) розвідки від річкового порту;

  • ланки розвідки на засобах залізничного транспорту від відділення Дніпропетровської залізниці.

Спостереження і лабораторний контроль організується з метою своєчасного виявлення загрози стихійного лиха, хімічного, радіоактивного та біологічного зараження (забруднення) повітря, води, рослинного покриву, продуктів харчування сировини, фуражу та інших об’єктів зовнішнього середовища, розробки рекомендацій та вжиття заходів щодо захисту населення та навколишнього середовища.

Спостереження за допомогою технічних засобів та приладів здійснюється організаціями МСЛК постійно. У відповідності до цього на МСЛК покладені наступні завдання:

А. При нормальній життєдіяльності ( у повсякденних умовах):

  • систематичне спостереження і лабораторний контроль зараження об’єктів навколишнього середовища;

  • визначення рівнів зараження (забруднення) об’єктів навколишнього середовища та їх загроза для людей, сільськогосподарських тварин і рослин;

  • виявлення та контроль джерел небезпечного підвищення зараження (забруднення);

  • визначення ознак наближення загрози стихійного лиха;

  • проведення експертизи продуктів харчування, сировини, фуражу та води з видачею висновків про можливість їх використання.

Б. При підвищеній готовності (загрозі виникнення НС):

  • посилене спостереження і лабораторний контроль за зараженістю навколишнього середовища;

  • контроль за санітарно-епідеміологічною обстановкою в районах розгортання сил ЦО та розселення евакуйованого населення;

В. Надзвичайний режим (при виникнення НС):

  • виявлення радіоактивного, хімічного, бактеріологічного (біологічного) зараження в районах НС, розміщення сил ЦО (ЦЗ) та евакуйованого населення;

  • оцінка небезпеки для людей, сільськогосподарських тварин, місцевості та інших об’єктів навколишнього середовища з метою встановлення режимів захисту людей і тварин;

  • проведення експертизи продуктів харчування, сировини, фуражу і води, видача висновків про можливість їх використання;

  • забезпечення необхідними даними органів управління ЦО (ЦЗ).

Державна система гідрометеорологічних спостережень гідрометеорологічної служби складається із стаціонарних і пересувних пунктів та технічних засобів спостереження: приземних метеорологічних, агрометеорологічних, гідрологічних (річкових, озерних, морських) базових спостережень за хімічним та радіоактивним забрудненням навколишнього природного середовища.

Розміщення пунктів державної системи гідрометеорологічних спостережень здійснюється за рішенням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері гідрометеорологічної діяльності з урахуванням необхідності забезпечення всебічного вивчення гідрометеорологічного режиму, рівня забруднення навколишнього природного середовища України, гідрометеорологічного прогнозування і забезпечення.

Обсяг робіт та кількість пунктів спеціалізованих гідрометеорологічних спостережень, що виконуються на замовлення, встановлюються за погодженням із замовниками, для потреб яких і виконується ці роботи.

Управління діяльністю державної системи гідрометеорологічних спостережень здійснюється уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері гідрометеорологічної діяльності через його центральну геофізичну обсерваторію. Головні центри за напрямками діяльності: центр по гідрометеорології Автономної Республіки Крим, гідрометеорологічні та спеціалізовані станції.

Завданнями мережі станцій спостережень і лабораторного контролю є:

- своєчасне виявлення радіоактивного та хімічного забруднення атмосферного повітря, опадів, грунту і води у відкритих водоймах;

- організація і проведення постійних спостережень за радіоактивними і хімічними зараженням, підтримання їхньої готовності до сталого функціонування в умовах надзвичайних ситуацій мирного і воєнного часу;

- забезпечення Міністерства з НС України, а також відділів районів, управлінь міст, області по НС за місцем розташування мережі спостережень і лабораторного контролю (МСЛК) інформацією про стан радіоактивного і хімічного забруднення об’єктів навколишнього середовища.

З метою виконання завдань:

- здійснюються щодобові визначення рівнів гамма-випромінювання на місцевості в районі метеомайданчика;

- утримуються в готовності до негайного застосування засоби індивідуального захисту, прилади радіаційної і хімічної розвідки і контролю;

- створюється система передачі, прийняття, узагальнення, аналізу та інформаційного забезпечення. Вона являє собою комплекс організаційно-технічних засобів для передачі відповідних розпоряджень пунктом мережі, отримання від них оперативних даних та передачі інформації організаціям цивільного захисту та державної влади;

- здійснюється планування, використання наявних сил та засобів вимірювання та індикації у надзвичайних ситуаціях;

- в районі метеомайданчика проводиться індикація зараження атмосферного повітря і місцевості отруйними та аварійно хімічно-небезпечними речовинами (АХНР), води, відкритих водойм;

- у другу середу місяця передається інформація про наявний стан навколишнього природного середовища в Управління цивільного захисту населення і територій Дніпропетровської обласної державної адміністрації та в Управління МНС Дніпропетровської області, а також у відділи з НС районів за місцем розташування пунктів мережі спостереження та лабораторного контролю.

Відповідно до комплексної програми здійснення державного санітарного нагляду в галузі радіаційної безпеки України, радіаційного контролю об’єктів довкілля проводяться щодобові виміри гамма-фону, щомісячний відбір проб атмосферних опадів і осідаючого пилу, а також основних продуктів харчування і води з 3-5 пунктів постійного нагляду для визначення сумарної бета-активності та питомої активності найбільш істотних радіоактивних ізотопів.

Наприклад, результати лабораторних досліджень на території Дніпропетровської області за півріччя 2011 року :

- потужність дози гама-випромінювання на місцевості середня доза дорівнює 12,3 мікрорентген/годину;

- питома активність атмосферних випадів та осідаючого пилу коливалась в межах: сумарна бета-активність 6,3-15,6 мега/бекерель/км2; стронцій-90 – 1,6-1,7 мБк/км2; цезій-137 – 3,1-3,5 мБк/км2, що відповідає середнім значенням фонового глобального випаду на Україні;

- середнє значення питомої активності харчових продуктів та води, а також вміст радіонуклідів в них перевищення граничних концентрацій не було.

Урядова інформаційно-аналітична система з питань надзвичайних ситуацій (УІАС НС).

УІАС НС призначена для інформаційно-аналітичної підтримки процесів підготовки, прийняття та контролю управлінських рішень стосовно надзвичайних ситуацій (НС).УІАС НС вирішує задачі обробки, аналізу та надання керівництву органів виконавчої влади повної та достовірної інформації щодо НС при ліквідації їх наслідків, а також прогнозування та моделювання виникнення та розвитку НС.

Збір інформації виконується цілодобово в режимі on-line в усіх територіальних органах управління МНС України. Система забезпечує збір повного спектру інформації щодо НС з територіальних підрозділів МНС та централізований контроль над процесом збору цієї інформації. Система має програмний інтерфейс інтеграції з системами оперативно-диспетчерського управління (СОДУ)

Збереження та оперативна обробка УІАС НС забезпечує збереження інформації в єдиній централізованій базі даних. Оперативно-чергові підрозділи центрального апарату МНС України за допомогою системи щоденно здійснюють моніторинг стану НС на території країни та формують довідки та оперативні звіти для керівництва органів виконавчої влади. Аналітичні підрозділи центрального апарату МНС України за допомогою системи вирішують задачі аналізу та прогнозування розвитку та виникнення НС. Ці задачі вирішуються в системі з використанням технології OLAP-аналізу та просторового аналізу засобами ГІС-технологій.

За допомогою УІАС НС вирішуються наступні задачі:

  • інформування та моніторинг;

  • аналіз та прогнозування;

  • планування заходів і підготовка рішень;

  • контроль за виконанням рішень та заходів.

При розгяді другого питання необхідно розглянути можливі НС техногенного походження: аварії на радіаційно небезпечних, на пожежо-вибухонебезпечних об’єктах і з викидом СДОР, транспортні та гідродинамічні аварії.

Ідентифікація потенційно небезпечних об’єктів

Ідентифікація об’єктів господарської діяльності, на яких є реальна загроза виникнення надзвичайної ситуації техногенного характеру, проводиться для з метою  вдосконалення організації їх державного обліку у процесі паспортизації та реєстрації у Державному реєстрі потенційно небезпечних об'єктів відповідно до методики ідентифікації потенційно небезпечних об'єктів затвердженої наказом МНС України від 23.02.06р. № 98.

Ідентифікацію проводять відповідальні особи об'єктів господарської діяльності.    

Відповідальні особи об'єктів господарської діяльності, які проводять ідентифікацію, узгоджують результати ідентифікації з місцевими органами державного нагляду у сфері цивільного захисту.

Повідомлення про результати ідентифікації щодо визначення потенційної небезпеки надається до місцевого органу державного нагляду у сфері цивільного захисту для узагальнення результатів проведення ідентифікації.

Результати ідентифікації, отримані відповідно до  зазначеної Методики, можуть використовуватись для  розробки заходів щодо попередження НС та підготовки до реагування на них.

Ідентифікація передбачає аналіз структури об'єктів господарської діяльності  та  характер їх функціонування для встановлення факту наявності або відсутності джерел небезпеки, які за певних обставин можуть ініціювати виникнення НС, а  також визначення рівнів можливих НС.

У процесі ідентифікації розглядаються і ураховуються внутрішні і зовнішні чинники небезпеки. Внутрішні чинники небезпеки характеризують небезпечність будов, споруд, обладнання, технологічних процесів об'єкта господарської діяльності та речовин, що виготовляються, переробляються, зберігаються чи транспортуються на його території. Зовнішні чинники небезпеки безпосередньо не пов'язані з функціонуванням об'єкта господарської діяльності, але можуть ініціювати  виникнення НС на ньому та негативно впливати на її розвиток (природні явища та аварії на  об'єктах, які розташовані поблизу).

Процедура ідентифікації здійснюється за такими етапами:

- вибір кодів НС, виникнення яких можливе на об'єкті господарської іяльності, згідно з Класифікацією надзвичайних ситуацій;

- аналіз показників  ознак НС,  вибраних на попередньому етапі, та визначення їх порогових значень з використанням Класифікаційних ознак надзвичайних ситуацій, затверджених наказом МНС України від 22 квітня 2003 року N 119 та зареєстрованих в Мін'юсті України 29.07.2003 за N 656/7977;

- виявлення за результатами аналізу джерел небезпеки, які при певних умовах (аварії, порушення режиму експлуатації, виникнення природних небезпечних явищ тощо) можуть стати причиною виникнення НС;

- визначення видів небезпеки для кожного з виявлених джерел небезпеки;

- визначення переліку небезпечних речовин, що використовуються на об'єкті  господарської діяльності, їх кількості та класу небезпеки за допомогою нормативних документів у сфері визначення небезпечних речовин;

- оцінка на підставі отриманих даних зони  поширення НС, які можуть  ініціювати кожен з виявлених джерел небезпеки за допомогою Методики  прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об'єктах і транспорті, затвердженої наказом МНС України,   Мінагрополітики України, Мінекономіки України, Мінприроди України від   27.03.2001 N 73/82/64/122, а також Положення щодо розробки планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій, затвердженого наказом Комітету по нагляду за охороною праці від 17.06.99 N 112;

- оцінка можливих наслідків НС для кожного з  джерел  небезпеки (кількість   загиблих, постраждалих, тих, яким порушено умови життєдіяльності, матеріальні  збитки) з використанням Методики оцінки збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру, затвердженої постановою Кабінету  Міністрів України від 15 лютого 2002 року N 175 (із змінами);

- встановлення максимально можливих рівнів НС для кожного з джерел  небезпеки згідно з Класифікацією надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру за їх рівнями відповідно до постанови Кабінету Міністрів  України від  24.03. 2004 N 368;

- визначення державних (галузевих) реєстрів (кадастрів), в яких зареєстровано або необхідно зареєструвати об'єкт господарської діяльності з використанням   Переліку затверджених державних (галузевих) реєстрів України для обліку  небезпечних об'єктів;

- визначення відповідності об'єкта діючим нормативно-правовим актам у   сфері визначення небезпечних об'єктів.

Об'єкт господарської діяльності, який за результатами ідентифікації не підпадає під вищезазначені вимоги, не визнається ПНО.

При наявності на об'єкті господарської діяльності більше трьох джерел небезпеки у пункті 4 Повідомлення наводять дані про три джерела небезпеки, які можуть ініціювати НС з максимальним рівнем, та загальну кількість джерел небезпеки.

Об’єкти господарської  діяльності,  які  за  результатами ідентифікації визнані потенційно небезпечними, підлягають обліку територіальними і місцевими органами державного нагляду у сфері цивільного захисту.

Завдання до самостійної роботи щодо вивчення навчального матеріалу

1. Законспектувати в особистий зошит питання навчальної літератури (8):

  • основні положення міжнародного права з питань захисту людей;

  • роль, місце і завдання цивільної оборони в структурі заходів із забезпечення життєдіяльності населення держави;

  • цивільна оборона зарубіжних країн.

2. Зробити анотацію обсягом 1-2 сторінки одного із рекомендованих до вивчення законів із сфери цивільного захисту (1-7).

Питання для самоконтролю

  1. З якою метою створюється мережа спостереження і лабораторного контролю (МСЛК)?

  2. Хто є організатором та виконавцем МСЛК?

  3. Які організації входять до складу МСЛК?

  4. Що входить до складу державнї система гідрометеорологічних спостережень гідрометеорологічної служби.

  5. Завданнями мережі станцій спостережень і лабораторного контролю.

  6. Управління діяльністю державної системи гідрометеорологічних спостережень.

  7. Які завдання мережі спостережень і лабораторного контролю (МСЛК) виконує щоденно, а які щотижнево?

  8. Призначення та задачі які виконує УІАС НС.

  9. Чинники небезпеки при ідентифікації ПНО.

  10. Етапи ідентифікації.

  11. Порядок обліку ПНО.