- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
- •1. Програма навчальної дисципліни
- •Інструментальні компетенції:
- •Міжособистісні компетенції:
- •Системні компетенції:
- •Спеціальні компетенції:
- •1.1. Тематичний план навчальної дисципліни
- •1.2. Зміст навчальної дисципліни Модуль I. Цивільний захист
- •Тема 1. Моніторинг та сценарний аналіз виникнення і розвитку надзвичайних ситуацій
- •Тема 2. Планування з питань цивільного захисту
- •Тема 3. Методи розрахунку зон ураження від техногенних вибухів і пожеж та противибуховий і протипожежний захист об’єктів господарювання
- •Тема 4. Прогнозування обстановки та планування заходів захисту в зонах радіоактивного, хімічного і біологічного зараження
- •Тема 5. Оцінка інженерної обстановки та соціально-економічних наслідків надзвичайних ситуацій
- •Тема 6. Забезпечення заходів і дій в межах єдиної системи цивільного захисту
- •Тема 7. Спеціальна функція у сфері цивільного захисту
- •Модуль 2
- •Бібліографічний список до теми
- •Тема 2. Планування з питань цивільного захисту
- •Біблографичний список до теми
- •Тема 3. Методи розрахунку зон ураження від техногенних вибухів і пожеж та противибуховий і протипожежний захист об’єктів господарювання
- •6. Методика розрахунку необхідного часу на евакуацію людей із приміщень різного призначення, у яких виникає пожежа.
- •Методика розрахунку необхідного часу на евакуацію людей із приміщень різного призначення, у яких виникає пожежа
- •Оцінка можливих наслідків аварії
- •Питання для самоконтролю
- •Біблографичний список до теми
- •Тема 4. Прогнозування обстановки та планування заходів захисту в зонах радіоактивного, хімічного і біологічного зараження
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи
- •Біблографичний список до теми
- •Тема 5. Оцінка інженерної обстановки та соціально-економічних наслідків надзвичайних ситуацій
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи
- •Водосховища
- •Завдання до самостійної роботи щодо вичення навчальних матеріалів
- •Біблографичний список до теми
- •Тема 6. Забезпечення заходів і дій в межах єдиної системи цивільного захисту
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи
- •Завдання до самостійної роботи щодо вичення навчальних матеріалів
- •Біблографичний список до теми
- •Тема 7. Спеціальна функція у сфері цивільного захисту
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи
- •Завдання до самостійної роботи щодо вичення навчального матеріалу
- •Питання для обговорення
- •Бібліографічний список до теми
- •Семінарське заняття №2
- •Тема 2. Планування з питань цивільного захисту
- •Режим повсякденної діяльності – при нормальній виробничій, радіаційній, хімічній, біологічній, сисмічній, гідрогеологічній обастановці. При відсутності епідемії, епізоотії, епіфітотії.
- •Питання для обговорення
- •Ситуаційні завдання
- •Теми для підготовки рефератів
- •Бібліографічний список до семінарського заняття
- •Тема 3. Методи розрахунку зон ураження від техногенних вибухів і пожеж та противибуховий і протипожежний захист об’єктів господарювання
- •Роз’язання типової задачі
- •Питання для обговорення
- •Ситуаційні завдання
- •Бібліографічний список до семінарського заняття
- •Семінарське заняття № 4
- •Тема 4. Прогнозування обстановки та планування заходів захисту в зонах радіоактивного, хімічного і біологічного зараження
- •Методичні рекомендації до семінарського заняття
- •Розв’язок
- •Питання для обговорення
- •Ситуаційні завдання
- •Семінарське заняття № 5
- •Тема 5. Оцінка інженерної обстановки та соціально-економічних наслідків надзвичайних ситуацій
- •Методичні рекомендації до семінарського заняття
- •Основні види збитків, характерних для різних типів нс
- •Усереднені показники втрат від вибуття трудових ресурсів з виробництва
- •Значення коефіцієнта Кнас в залежності від чисельності населення
- •Питання для обговорення
- •Бібліографічний список
- •4.1. Теми індивідуальних науково-дослідних завдань
- •5. Підсумковий контроль
- •5.1. Теоретичні питання до підсумкового контролю
- •5.2. Тестові питання до модульного контролю
- •5.3. Практичне завдання:
- •5.3.1. Оцінка можливих наслідків радіаційної обстановки при аваріях на аес
- •5.3.2. Оцінка можливих наслідків від застосування ядерної зброї
- •6. Список рекомендованої літератури
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Internet-джерела
- •Поправочні коефіцієнти до часу випаровування сдор(ор) на швидкість вітру
- •Додаток в.5
- •Графік для оцінки ступеня вертикальної стійкості повітря за даними прогноз
- •Глибина зон можливого зараження сдор, км
- •Можливі втрати працівників, службовців і населення від сдор в осередках враження (р),%
- •Час знаходження людей в ізолюючих засобах захисту шкіри
- •Значення середньої швидкості перенесення хмари, зараженої сдор(ор), м/с
- •Чернета Валерій Миколайович Цивільний захист
Розв’язок
Оцінюємо захисні властивості сховища від проникаючої радіації.
За формулою (3.15):
(3.15)
у нашому випадку знаходимо:
Обчислимо еквівалентну дозу радіації, яку отримають люди у сховищі за час перебування в ньому:
(врахували, що 2,5 доби – це 60 годин).
Висновок: сховище забезпечує захист від проникаючої радіації всіх робітників зміни.
Оцінюємо місткість захисної споруди.
За площею.
Для трьох’ярусних нар маємо:
(чол.).
Оскільки отримане значення М (625 чол.) перевищує кількість N чоловік, які переховуються у сховищі, то наша захисна споруда відповідає встановленим нормам місткості за площею.
За об’ємом.
Об’єм всіх приміщень (без врахування об’єму допоміжних приміщень): м3.
Об’єм, що припадає на одну людину, яка знаходиться у сховищі: м3/чол.
Оскільки у даному випадку м3/чол, то наше сховище не відповідає нормам місткості за об’ємом. Якщо ж провести ущільнення (до 10% від загальної кількості людей, яких може прийняти сховище ‑ М) і використати додаткові приміщення, то: м3/чол.
Бачимо, що м3/чол.
Обчислюємо коефіцієнт місткості сховища:
Висновок: сховище здатне укрити зміну яка працює, – 490 чол; найбільшу за чисельністю зміну сховище здатне укрити за умови ущільнення розташування людей, які прибули до сховища.
Оцінюємо можливості системи повітропостачання.
Відповідно до вихідних даних система повітропостачання повинна забезпечити усі три режими роботи:
У режимі І повітрям можуть бути забезпечені: чол.
Врахували, що у нас є чотири ФВК–2, кожний із яких у режимі І забезпечує подачу 1200 м3/год та один ЕРВ–72–2, який у режимі І забезпечує подачу повітря в обсязі 900 м3/год. Врахована також норма подачі повітря з розрахунку на одну людину, яка перебуває у ІІ кліматичній зоні – 10 м3/(люд.год).
У режимі ІІ повітрям можуть бути забезпечені: чол.(без урахування техперсоналу сховища).
Врахували, що потужність повітропостачання одного комплексу ФВК складає в режимі ІІ 300 м3/год, а норма повітропостачання на одну людину в цьому режимі складає 2 м3/год. Можливості забезпечення повітрям в режимі ІІ всіх людей, які перебувають у сховищі (з урахуванням робітників сховища, для яких норма повітропостачання у режимі ІІ складає 5 м3/год):
м3/год.
Можливості фільтровентиляційної системи в режимі ІІ:
м3/год.
Необхідний об’єм повітропостачання в режимі ІІ для зміни, яка укрилась у сховищі та робітників сховища:
м3/год.
У режимі ІІІ повітрям можуть бути забезпечені:
чол.,
У режимі ІІІ повітропостачання один комплект ФВК забезпечує 150 чоловік.
Висновок: 1) У режимі І повітропостачання за нормою не забезпечено: чол., тому необхідно встановити у сховищі додатковий ЕРВ–72–2. У той же час у цьому режимі забезпечені повітрям усі люди зміни, яка укрилась, разом із робітниками сховища:
.
У режимі ІІ повітропостачання згідно з нормою не забезпечена потужність:
м3/год, тому необхідно встановити у сховищі додатковий ФВК-2. У той же час працівники сховища разом із зміною, яка укрилася у сховищі, повітрям в режимі ІІ повністю забезпечені, оскільки: .
У режимі ІІІ повітропостачання згідно з нормою не забезпечено:
чол.
У той же час усі працівники сховища разом зі зміною, яка укрилась у сховищі забезпечені повітрям у режимі ІІ, оскільки:
.
Таким чином, для виконання норм повітропостачання у сховищі необхідно в ньому встановити по додатковому комплекту ФВК-2 та ЕРВ-72-2.
Оцінюємо можливості системи водопостачання.
Визначаємо, скільки людей може бути забезпечено наявним аварійним запасом води: чол.
Висновок: водою не забезпечено.
чол., тому необхідно запаси питної води збільшити на л.
Оцінюємо санітарно-технічну систему сховища.
Згідно з нормами маємо:
а) необхідна кількість унітазів у сховищі для максимальної зміни: шт.,
б) необхідна кількість пісуарів: .
Тобто пісуарів потрібно не менш як 4 шт.
Порівнюючи n1, n2 із вихідними даними, робимо висновок: сховище забезпечене необхідною кількістю унітазів та пісуарів.
Оцінюємо сховище за своєчасним його заповненням.
а) Знаходимо час, необхідний для того, щоб працівники зміни дійшли від робочих місць до сховища та розмістились у ньому (3.16):
, (3.16)
де – час, необхідний на евакуацію до сховища;
–середня швидкість руху пішохода (30 м/хв);
–час, необхідний на зайняття місця у сховищі, герметизацію сховища (= 2 хв).
Маємо: хв.
б) знаходимо час, необхідний для принесення радіоактивних частинок «середнім» вітром: с = 34 хв.
Бачимо, що , тобто робимо висновок: працівники зміни встигнуть евакуюватися у сховище.
Складаємо підсумкову таблицю.
-
Кількість людей у працюючій зміні, чол.
Місткість сховища
Оцінка системи повітропостачання
За площею, чол.
Дефіцит місць, чол.
За V,чол.
Дефіцит місць, чол.
І режим,
чол.
Дефіцит, чол.
ІІ режим, чол.
Дефіцит чол.
І режим,
чол.
Дефіцит
чол.
615
625
Відсут-ній за умов ущіль-нення місць
640
Відсут-ній за умов ущіль-нення місць
570
45
622
23 з ураху-ванням робітників сховища
600
55
Оцінка системи водопостачання
Коефіцієнт послаблення від радіації
Оцінка санітарно-технічної системи
Оцінка сховища за своєч. його заповн.
Забезпечені водою,
чол.
Дефіцит, чол.
пісуари
унітази
Дефіцит пісуарів
Дефіцит унітазів
Сховище забезпечує своєчасне укриття
345
310
23314
4
5
‑
‑
Загальні висновки
Сховище не забезпечує надійного захисту виробничого персоналу під час можливої аварії, оскільки в режимах І, ІІ, та ІІІ не дотримуються норми повітропостачання; також недостатній об’єм питної води у сховищі.
Для підвищення надійності захисту потрібно:
а) додатково встановити комплекти ФВК-2 та ЕРВ-72-2;
б) додатково підвезти до сховища питну воду в об’ємі не менш ніж 2325 л.
Варіанти вихідних даних для вирішення задач з оцінки захисних споруд:
Чисельність N найбільшої зміни (чол/жін): 490/120; 510/200; 620/180; 850/600; 340/300; 445/800; 1070/1050; 40/40; 190/100; 220/15; 700/400; 400/500.
Кліматична зона, в якій розташоване сховище: І, ІІ, ІІІ, IV.
Кількість Nc працівників сховища: 10, 15, 20, 25, 30, 35, 40, 45, 50, 55, 60, 65, 70, 75, 80, 85, 90, 95, 100.
Кількість сантехніки (пісуари/унітази): 1/2, 2/3, 3/4, 4/5, 5/6, 6/7, 7/9, 8/10, 9/12, 10/14, 1/1, 2/2, 3/4, 4/4, 10/11.
Чисельність зміни, яка працює No (чол./жін.): 450/300, 610/200, 710/350, 820/400, 920/100, 1000/440, 40/10, 100/55, 60/15, 550/190, 200/200, 440/490, 380/509, 190/50, 800/290.
Відстань від вхідних дверей цеху до вхідних дверей сховища l (м): 500; 1100; 1500; 2000; 2500; 3000; 3500; 100; 800; 900.
Швидкість с.в. середнього вітру (м/с):1; 2; 3; 4; 5; 6; 7; 8; 9; 10; 11; 12; 13; 14; 15; 16; 17; 18; 19; 20.
Відстань від епіцентра ядерного (хімічного) вибуху до сховища L (м): 5000; 5500; 6000; 6500; 7000; 7500; 8000; 8500; 9000; 9500; 10000; 11000; 15000.
Площа приміщень, які можуть бути використані під укриття Sп (м2): 100; 150; 200; 250; 300; 350; 400; 450; 500; 550; 600; 650; 700; 750; 800; 850; 900; 950; 1000.
Висота приміщень h у сховищі (м) 2; 2,1; 2,2; 2,3; 2,4; 2,5; 2,6; 2,7; 2,8; 2,9; 3,0; 3,1; 3,2; 3,3; 3,4; 3,5; 3,6; 3,7; 3,8; 3,9; 4,0.
Кількість n1 комплектів ФВК-2 (шт.): 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10.
Кількість n2 комплектів ЕРВ-72-2 (шт.): 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10.
Аварійний запас води у сховищі (1): 1000; 1500; 2000; 2500; 3000; 3500; 4000; 4500; 5000; 5500; 6000; 6500; 7000; 7500; 8000; 8500; 9000; 9500; 10000.
Запланований час Т укриття людей у сховищі (діб): 1; 1,5; 2; 2,5; 3; 3,5; 4;4,5; 5; 5,5; 6; 6,5; 7; 7,5; 8; 8,5; 9; 9,5; 10.
Рівень радіації на місцевості через 1 год після початку випадання радіоактивних частинок (Р/год): 200; 250; 300; 350; 400; 450; 500; 550; 600; 650; 700; 800; 900; 1000; 1200; 1400; 1600; 1800; 2000.
Товщина ґрунтового шару перекриття сховища h1 (см): 20; 25; 30; 35; 40; 45; 50; 55; 60; 65; 70; 75; 80; 85; 90; 95; 100.
Товщина бетонного шару перекриття сховища h2 (см): 20; 25; 30; 35; 40; 45; 50; 55; 60; 65; 70; 75; 80; 85; 90; 95; 100.
Товщина цегляного шару перекриття сховища h3 (см): 10; 15; 20; 25; 30; 35; 40; 45; 50; 55; 60; 65; 70; 75; 80; 85; 90; 95; 100.
Товщина стального шару перекриття сховища h4 (см): 5; 10; 15; 20; 25.
Товщина глиняного шару перекриття сховища h5 (см): 5; 10; 15; 20; 25; 30; 35; 40; 45; 50.
Протокол виконаної роботи
Викладачу надається звіт за такою формою:
Розрахункова робота
з теми: Оцінка захисних споруд
Група_________________
ПіБ___________________
номер варіанта_________
Зміст
Умова.
Вихідні дані.
Алгоритм усіх розрахунків за пунктами 1–6.
Підсумкова таблиця (за наведеним зразком).
Кількість людей у зміні, яка працює, max, чол. |
Кількість людей у зміні, яка переховується у сховищі, чол. |
Кількість робітників сховища, чол. |
Місткість сховища | |||
За площею, чол. |
Дефіцит місць, чол. |
За об’ємом, чол. |
Дефіцит місць, чол. | |||
|
|
|
|
|
|
|
Оцінка системи повітропостачання | |||||
І режим, чол. |
Дефіцит забезпечення, чол. |
ІІ режим, чол. |
Дефіцит забезпечення, чол. |
ІІІ режим, чол. |
Дефіцит забезпечення, чол. |
|
|
|
|
|
|
Оцінка |
Коефі-цієнт послабле-ння від Х променів |
Оцінка санітарно-технічної системи |
Оцінка сховища за своєчасним його заповнен-ням | ||||
Забезпечені водою, чол. |
Не забезпечені водою, чол. |
Пісуари, шт. |
Дефіцит пісуарів, шт. |
Унітази, шт. |
Дефіцит унітазів, шт. | ||
|
|
|
|
|
|
|
|
5. Висновки:
1) (за коефіцієнтом послаблення рівня радіації).
2) (за повітропостачанням).
3) (за водопостачанням).
4) (за площею та об’ємом приміщень).
5) (за санітарно-технічними нормами).
6) (за своєчасністю укриття у сховищі).
6. Рекомендації щодо усунення недоліків.
7. Рекомендації по зменшенню дії проникної радіації чи обмеження зони хімічного забруднення (в залежності від виду аварії яку оприділяє самостійно сам студент).
Проблемні питання
1. Наведіть приклади аварій з витоком сильнодіючих отруйних речовин, які їх наслідки?
2. Які особливості проведення рятувальних та інших невідкладних робіт (РіНР) при аваріях на радіаційно-небезпечних об’єктах?
3. Які особливості проведення РіНР при аваріях на ХНО з викидом СДОР?
4. Як організовується РіНР в осередку бактеорологічного ураження?
5. Коли вважають, що захисні функції захисних споруд у цілому відповідають нормам?
6. Що називається дезактівацією, дегазацією та дезінфекцією?
7. Послідовність проведення часткової санітарної обробки.
8. Які розчини використовуються для спеціальної обробки?
9. Способи профілактики інфекційних хвороб.