Питання для обговорення

1. На кого покладається керівництво при проведенні рятувальних та інших невідкладних робіт?

2. Що повинен забеспечит штаб цивільної оборони при ліквідації наслідків НС?

3. Що включають рятувальні роботи в осередках ураження?

4. Які роботи можна віднести до інших невідкладних робіт?

5. Основні заходи цивільної оборони при проведенні рятувальних та інших невідкладних робіт?

6. Які умови повинні бути для успішного виконання рятувальних та інших невідкладних робіт?

7. Які особливості проведення рятувальних та інших невідкладних робіт в осередках комбінованого ураження?

8. Які особливості проведення рятувальних та інших невідкладних робіт при аваріях на радіаційно-небезпечних об’єктах?

9. Які особливості проведення РіНР при аваріях на ХНО з викидом СДОР?

10. Як організовується РіНР в осередку бактеорологічного ураження?

11. Які особливості проведення РіНР в осередках комбінірованного ураження?

12. Наведіть приклади аварій з витоком сильнодіючих отруйних речовин, які їх наслідки.

Тести

Виберіь номера правильних відповідей (або установіть правильну послідовність).

1. Після виходу з вогнища ядерної поразки на незаражену територію необхідно:

а) очистити від бруду взуття й протерти її вологою ганчіркою або дрантям;

б) зняти протигаз і продезактивувати його;

в) зняти рукавички й, обтрусивши їх, протерти змоченої в розчині ганчіркою;

г) пройти дозиметричний контроль;

д) зняти верхній одяг й, уставши спиною до вітру, обережно стряхнути пил, потім, повісивши на мотузку, обмести зверху вниз віником, щіткою й вибити залишки пилу ціпком;

є) зняти засобу індивідуального захисту шкіри;

ж) ретельно вимити руки водою з милом, обробити ноги, обмити особа, відкриті ділянки тіла, прополоскати чистою водою рот, ніс і горло й промити ока;

з) прополоскати в проточній воді одяг і білизну;

і) пройти повну санітарну обробку;

к) пройти повторний дозиметричний контроль.

2. Для успішної протидії шкідливому впливу отруйних речовин на організм людини необхідно:

а) максимально швидке видалення отрути з організму;

б) швидке видалення отрути зі шкірних покривів і слизуватих оболонок;

в) припинення подальшого надходження токсичних речовин в організм;

г) усунення або ослаблення провідних ознак поразки, викликаних токсичними речовинами;

д) знешкодження (нейтралізація) отрути або продуктів його розпаду в організмі.

Теми для підготовки доповідей та рефератів

1. Ліквідація наслідків великих виробничих аварій і участь у ній сил цивільної оборони.

2. Принципи і способи проведення рятувальних робіт. Застосування аварійно-рятувальних машин і інструментів.

3. Організація і проведення способів по виселенню й евакуації населення з зони надзвичайних ситуацій.

Бібліографічний список

Основні законодавчі та нормативно-правові акти:

[45; 57]

4. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИКОНАННЯ ІНДІВІДУАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ

Індивідуальні завдання, як форма організації навчального процесу, мають на меті поглиблення, узагальнення та закріплення знань, які студенти одержують в процесі навчання, а також застосування цих знань на практиці, розвиток творчих здібностей, актуалізацію мотивів як навчально-пізнавальної, так і наукової та інноваційної діяльності студентів.

Консультативні заняття по індивідуальним завданням проводяться у позанавчальний час за окремим графіком.

Індивідуальні завдання виконуються студентами самостійно під керівництвом викладача.

Індивідуальні завдання повинні формувати уміння студентів індивідуально працювати над рекомендованим матеріалом, свідомо висловлювати і захищати власну точку зору, орієнтувати студентів на засвоєння та закріплення головного, суттєвого при вивченні тем програми, розвивати самостійне мислення, навички розумової праці. Індивідуальна робота студента є засобом оволодіння навчальним матеріалом самостійно у вільний від обов’язкових навчальних занять час.

Робота над індивідуальним науково-дослідним завданням (перший рівень складності) повинна бути завершена письмовим звітом та оформлена згідно Методичних рекомендацій по оформленню рефератів (ДДФА-2005, автор Терещенко Т.Є.). Обсяг звіту (індивідуального науково-дослідного завдання) – 15-16 сторінок комп’ютерного тексту 14 шрифту через 1,5 інтервал. В роботі обов»язково повинен бути вступ (не менше 1 ст.), основна частина та висновок (не менше 1 ст.).

З метою поглиблення вивчення дисципліни «Цивільний захист» та набуття вмінь і навичок для самостійних кваліфікованих розрахунків, аналізу та висновків у процесі вивчення дисципліни, студенти денної форми навчання виконують також розрахунково-графічну роботу (РГР), яка відноситься до другого рівня складності. Вихідні дані для оцінки інженерної, пожежної обстановки та планування заходів захисту в зонах радіоактивного, хімічного і біологічного зараження розміщені в методичних рекомендаціях до семінарських занять відповідно № 3 та №4. Там також приведені форми звітності РГР.

Студенти виконують індивідуальне завдання відповідно до варіанту, який відповідає номеру студента у списку навчальної групи.

Результати індивідуальної роботи студентів перевіряються, оцінюються, можуть бути заслухані на наукових семінарах кафедри, загальноакадемічних студентських наукових конференціях, міжвузівських науково-практичних конференціях тощо.

Контроль за виконанням індивідуальних завдань здійснюється на семінарських заняттях та під час планових консультацій з дисципліни «Цивільний захист».

Таким чином, індивідуальні завдання дозволяють студентам навчатися відповідно з рівнем їхньої підготовки та сприяють розвитку у них індивідуальних здібностей.