- •Розділ іі. Стратегія та політика менеджменту персоналу організації
- •Розділ іі. Стратегія та політика менеджменту персоналу організації
- •Зовнішні
- •Внутрішні
- •Управління працею:
- •Управління соціально-демографічними процесами:
- •Управління кадрами:
- •Розділ іі. Стратегія та політика менеджменту персоналу організації
- •Система цілей (місія, загально фірмові та специфічні цілі)
- •Правила здійснення управлінських дій
- •Пріоритети (головні принципи розподілу ресурсів)
- •Розділ іі. Стратегія та політика менеджменту персоналу організації основні напрями бюрократичної та патерналістської моделей менеджменту персоналу (за Прокопенко і.І.)
Розділ іі. Стратегія та політика менеджменту персоналу організації
ЗМІСТ І ЗАВДАННЯ СТРАТЕГІЇ ТА ПОЛІТИКИ МЕНЕДЖМЕНТУ ПЕРСОНАЛУ ОРГАНІЗАЦІЇ
Взаємозв’язок стратегії та політики менеджменту персоналу
і
Місія організації
Цілі організації
Стратегія
організації
Стратегія
менеджменту
персоналу
Політика
менеджменту
персоналу
Робота з персоналом
РОЗДІЛ ІІ. СТРАТЕГІЯ ТА ПОЛІТИКА МЕНЕДЖМЕНТУ ПЕРСОНАЛУ ОРГАНІЗАЦІЇ
ЗМІСТ І ЗАВДАННЯ СТРАТЕГІЇ ТА ПОЛІТИКИ МЕНЕДЖМЕНТУ ПЕРСОНАЛУ ОРГАНІЗАЦІЇ
ПОЛІТИКА МЕНЕДЖМЕНТУ ПЕРСОНАЛУ
кваліфікується за двома ознаками
за рівнем
усвідомлення
правил і норм кадрових заходів та впливу
апарату управління на кадрову ситуацію
в організації
за орієнтацією
на власний або
зовнішній персонал (ступінь відкритості
стосовно зовнішнього середовища для
формування кадрового складу)
Пасивна
політика
– організація не має чітко вираженої
програми дій щодо персоналу:
ліквідація
негативних наслідків (конфліктів);
екстрене реагування
(погашення конфлікту без виявлення
причин);
немає
діагностики кадрової ситуації (прогнозу
потреб, оцінювання праці тощо)
Відкрита
політика:
орієнтація
на швидке зростання; стрімкий відхід
на передові позиції;
прозорість для
потенціальних співробітників;
використання
бюрократичної моделі системи менеджменту
персоналу
Реактивна
політика – здійснюється
контроль за симптомами негативного
стану в роботі з персоналом:
локалізація
кризи;
виявлення причин
виникнення кадрових проблем;
діагностики
поточних ситуації;
використання
заходів екстреної допомоги
Закрита
політика:
створення
певної корпоративної атмосфери, духу
приналежності;
використання
патерналістської моделі системи
менеджменту персоналу
Превентивна
політика – керівництво
має обгрунтовані прогнози розвитку
ситуації, але не має засобів впливу на
неї:
діагностика
персоналу;
середньостроковий
прогноз кадрової ситуації; потреби в
кадрах;
розробка цільових
кадрових програм
Активна
політика –є
прогноз ситуації і засоби впливу на
неї:
розробка
антикризових кадрових програм;
має два види:
раціональна
(є якісний діагноз та обгрунтований
прогноз розвитку ситуації і є володіння
засобами впливу на неї);
нераціональна
(немає якісного діагнозу та обгрунтованого
прогнозу розвитку ситуації, але є
прагнення впливати на неї)
РОЗДІЛ ІІ. СТРАТЕГІЯ ТА ПОЛІТИКА МЕНЕДЖМЕНТУ ПЕРСОНАЛУ ОРГАНІЗАЦІЇ
ЗМІСТ І ЗАВДАННЯ СТРАТЕГІЇ ТА ПОЛІТИКИ МЕНЕДЖМЕНТУ ПЕРСОНАЛУ ОРГАНІЗАЦІЇ
Порівняльна характеристика
відкритої та закритої політики менеджменту персоналу
Кадрові процеси |
Характеристики політики менеджменту персоналу | |
відкритої |
закритої | |
Набір персоналу |
Ситуація високої конкуренції на ринку праці |
Ситуація дефіциту робочої сили, відсутність припливу нових працівників |
Адаптація персоналу |
Можливість швидкого включення в конкурентні відносини, упровадження нових для організації підходів, запропонованих новачками |
Ефективна адаптація за рахунок інституту наставників, високої згуртованості колективу. Приєднання до традиційних підходів |
Навчання та розвиток персоналу |
Частіше здійснюється в зовнішніх центрах, сприяє запозиченню нового |
Частіше проводиться у внутрішньокорпоративних центрах, сприяє формуванню єдиного погляду, загальних технологій, адаптовано до діяльності організації |
Просування персоналу |
Обмежена можливість кар’єрного зростання, тому що переважає тенденція набору персоналу ззовні |
Перевага під час призначення на вищі посади завжди віддається співробітникам організації, здійснюється планування кар’єри |
Мотивація та стимулювання праці |
Перевага віддається стимулюванню (зовнішня мотивація) |
Перевага віддається мотивації (задоволення потреби в стабільності, безпеці, соціальному сприйнятті) |
Упровадження інновацій |
Постійний інноваційний вплив з боку нових співробітників. Основний механізм інновацій – контракт, визначення відповідальності співробітників та організації |
Необхідність спеціально ініціювати процес розроблення інновацій, високе почуття причетності та відповідальності за зміни ситуації на краще за рахунок усвідомлення єдності цілей працівника та організації |