2.3. Метод “Мозкова атака”

Метод “Мозкової атаки” відомий також під іншими назвами, серед яких: метод Осборна, штурм мозку, фабрика ідей, конференція ідей та ін. Це метод розв’язання невідкладних завдань за дуже обмежений час. Суть методу полягає в тому, що необхідно висловити як найбільшу кількість ідей за невеликий проміжок часу, обговорити й здійснити їх селекцію. Область застосування цього методу достатньо різноманітна – від науково-технічних і економічних проблем, до соціальних та психолого-педагогічних ситуацій. В наш час, крім того, метод “мозкової атаки” використовується і в навчальному процесі. Для реалізації занять цим методом необхідне створення таких умов для студентів, щоб вони могли вільно висловлювати сміливі, нестандартні ідеї вирішення проблеми. Суть мозкової атаки полягає в тому, що студенти отримають тільки одну проблему для вирішення.

2.3.1. Проведення “мозкової атаки”:

1 етап – засідання групи. Кожний з учасників висловлює до запропонованої теми будь-які думки, не контролюючи їх хід, не розцінюючи їх як істинні чи хибні, дивні чи несуттєві і т. п. При цьому всі намагаються спонукати один одного до подібних вільних асоціацій ідей.

2 етап – загальна маса висловлених ідей аналізується з розрахунком, що серед них виявиться декілька таких, які містять найбільш раціональні рішення.

Використання методу “Мозкової атаки” в практиці навчання можливе при дотриманні певних правил, що їх потрібно враховувати під час проектування та реалізації заняття. До цих правил належать такі:

1. Висловлення думок має бути розкутим, навіть якщо запропоноване вирішення на перший погляд видається абсурдним і недоречним.

2. Висловлені ідеї (думки) не можна коментувати за їх ходом. Це стосується однаково як організатора заняття, так і інших учасників дискусії.

3. Висловлення ідей може відбуватись у письмовій формі, як гласно, так і анонімно.

4. Усі висловлені думки мають фіксуватись у письмовій формі (реєструватись).

5. За один раз можна висловлювати тільки одну думку.

6. Після закінчення висловлювань допускається можливість обгрунтування висловлених пропозицій.

Застосування цього методу для проведення занять потребує адаптації до умов навчального процесу. З цією метою треба вирішити ряд організаційних завдань. Насамперед слід визначитися:

Хто в навчальній групі має виконувати роль “спеціалістів” та “профанів”?

Яким способом фіксувати висловлені думки?

Хто і яким чином буде здійснювати оцінювання висловлених ідей?

Що стосується першого пункту завдання, то в його реалізації можливі кілька підходів:

Запросити на заняття спеціаліста-практика, а студенти виконуватимуть роль “профанів”.

Вибрати серед студентів кількох таких, які найкраще орієнтуються в проблемі, і підготувати їх до ролі “спеціалістів” в даному аспекті, а іншим відвести роль “профанів”.

Всі студенти групи без поділу на ролі “спеціалістів” та “профанів” мають висловити свої міркування з приводу вирішення проблеми, що розглядається.

Досвід показує, що пошук рішення всіма слухачами групи без їх поділу на ролі є найбільш реальним і дієвим способом реалізації “Мозкової атаки” в умовах традиційного навчального закладу.

Реєстрація висловлених думок також може здійснюватися кількома способами. Наприклад, слухачі отримують картки, на яких записують свої ідеї (одна картка – одна ідея). Найкраще записувати ідеї на дошці так, щоб записи бачили всі учасники, що може стимулювати подальшу генерацію ідей.

Немає особливих труднощів й у вирішенні проблеми, як здійснити оцінювання і ранжування ідеї. Це можна виконати у таких формах:

• голосуванням (кожний учасник може голосувати не більше ніж за 2-3 ідеї) із загального переліку:

• висновком заздалегідь обраного журі;

• загальною дискусією;

• остаточним висновком викладача;

• кількома зазначеними способами.

Найкращим способом оцінювання висловлених ідей на заняттях є голосування всіх учасників з попередньою загальною дискусією.

При дотриманні описаних правил і застережень проведення заняття методом “Мозкової атаки” в умовах навчального закладу може здійснюватися за такою структурою[4]: