Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Скачиваний:
43
Добавлен:
04.03.2016
Размер:
516.61 Кб
Скачать

3.4. Загальні тенденції розвитку нових інформаційних технологій навчання

Аналіз розвитку НІТН дозволяє виділити ряд тенденцій.

Розширення сфери використання комп'ютера в навчальному процесі. Можна виділити кілька напрямів такого розширення.

Значно збільшилося коло навчальних предметів, де використовується комп'ютер. Якщо на початку це були здебільшого професійні навчальні курси, головним чином пов'язані із програмуванням та фізико-математичним циклом, то тепер - це практично всі навчальні предмети.

Особливо помітна зростаюча роль комп'ютера в гуманітарних і суспільних навчальних курсах. Усупереч раніше поширеним поглядам, відкрились виключно великі, навіть захоплюючі можливості використання комп'ютера. При цьому йдеться про такі, на перший погляд далекі від комп'ютера предмети, як література, історія, мова, музика, живопис тощо.

Комп'ютер увійшов у життя всіх без винятку навчальних закладів, починаючи від вузів та інститутів підвищення кваліфікації і закінчуючи загальноосвітньою школою. В ряді країн комп'ютер успішно використовується і в дитячих садках.

Чітко проявляється тенденція зниження віку людей, які використовують комп'ютер. Також розширюються межі використання комп'ютера у роботі з дітьми з відхиленнями в розумовому розвитку і з фізичними вадами.

Значно розширилися способи використання комп'ютера і як об'єкта вивчення, і як засобу діяльності педагога і учнів, причому способи його використання в обох видах діяльності різноманітні.

В перехід від епізодичного до систематичного використання комп'ютера. Збільшується частотність використання комп'ютера в навчальному процесі. Йдеться про використання комп'ютера не на окремих уроках, а при вивченні тем і навіть цілих курсів. Багато фахівців вказують на доцільність розробки цілісних навчальних курсів. Завдяки цьому можна набагато повніше використати дидактичні можливості комп'ютера і врахувати індивідуальні особливості кожного.

Поява систем індивідуалізованого навчання. Найбільш суттєва новація 80—90-их років - перехід від адаптивного навчання, перші зразки якого було закладено ще в рамках програмованого навчання (і, по суті, копіювалися в перших зразках комп'ютерних систем навчання), до реалізації індивідуалізованого навчання, яке будується з урахуванням моделі того хто навчається. Суттєво, що такі моделі динамічні, тобто можуть уточнюватися комп'ютером у процесі навчання. Збільшилося число тих показників діяльності студентів, які враховуються. Наприклад, береться до уваги не тільки кількість та характер помилок, а й та допомога, яка виявилась достатньою для того або іншого студента. Збільшилась також кількість ліній індивідуалізації - навчальний матеріал обирається не лише за складністю, а й з урахуванням особливостей мислення, сприймання, пам'яті учнів тощо.

Поява комп'ютерних систем, які забезпечують динамічний розподіл функцій управління шляхом передавання деяких навчальних функцій учневі. Виділяють два напрямки реалізації цих можливостей. Один з них пов'язаний з використанням так званих навчальних середовищ, які являють собою комп'ютерні середовища та мікросвіти з педагогічним спрямуванням, і включають певну множину об'єктів, організовану за допомогою системи відношень, на якій визначена система допустимих операцій. Мікросвіти мають на меті учення без навчання і для них характерно слабке управління учбовою діяльністю з боку комп'ютера.

Згадуючи про навчальні середовища та мікросвіти, не можна не назвати таку потужну технологію, як віртуальні світи. Вони відрізняються від мікросвітів тим, що в них для учасника (користувача, учня) не лише моделюється якесь середовище існування із своїми правилами, а й всі види сенсорного сприйняття: зорове, слухове, нюхове, тактильне і навіть кінестетичне, тобто у людини створюється повноцінна ілюзія, що вона бачить, чує, нюхає, відчуває на дотик абсолютно реальні об'єкти, які існують лише в її уяві, а ще й відчуває рух з усіма належними йому фізичними відчуттями.

Другий напрямок реалізації динамічного розподілу функцій управління дає студентам можливість самостійно ставити учбову задачу, при цьому комп'ютер виконує навчальні функції так само, як у випадках, коли учбову задачу ставить пін сам. Деякі фахівці вважають цю інновацію найбільш важливою. Таким чином, на зміну жорстким навчальним системам приходять гнучкі, здатні надати великі можливості для активності студентів.

Інтелектуалізація навчальних систем. Історія інтелектуалізації пов'язана з появою експертних систем, які здатні допомагати в розв'язанні складних задач творчого характеру [10].

Спочатку було зроблено спроби простого використання цих систем для навчання, в подальшому вони стали застосовуватися як окрема складова частина навчальних систем другої генерації, які дістали назву інтелектуальні навчальні системи.

Використання таких систем започаткувало якісно новий підхід до методології навчального процесу, при якому:

1) студент і комп'ютер виступають як партнери по розв'язанню учбових задач, причому комп'ютер виступає і як фахівець в даній предметній галузі, і як педагог;

2) значно збільшується діапазон допоміжних навчальних впливів, комп'ютер забезпечує доведення до кінця розв'язання учбової задачі, в тому числі і поставленої студентом, причому може пояснити хід своїх міркувань;

3) комп'ютер допускає різні стратегії розв'язання учбової задачі, в тому числі й такі, які не були передбачені заздалегідь. Якщо запропонована учнем стратегія виявилася ефективною, комп'ютер надалі включає її, удосконалюючи цим самим свою стратегію навчання;

4) збільшується кількість навчальних функцій, які передаються студентові, причому комп'ютер виконує ці функції лише в тому випадку, коли студент не справляється з ними. Студент має можливість:

а) визначати характер допоміжних навчальних впливів;

б) обирати рівень складності і стиль викладу основних навчальних впливів;

в) обирати в певних межах послідовність вивчення навчального матеріалу;

г) самостійно ставити учбові задачі;

д) ініціювати діалогову взаємодію і за власною ініціативою виходити з діалогу.

Хоча питома вага інтелектуальних навчальних систем ще незначна, з кожним роком зростає інтерес до їх розробки і застосування в навчальному процесі. Можна припустити, що саме цим системам, які дозволяють реалізувати велику кількість «людських» особливостей навчання враховують великі можливості комп'ютера, належить майбутнє комп'ютерного навчання.