Завдання до самостійної роботи

1. Законспектувати матеріал з теми, використовуючи рекомендовані джерела.

2. Скласти словник основних понять з теми.

Питання для самоконтролю

1. Склад та структура основного капіталу малих підприємств.

2. Джерела формування основного капіталу малих підприємств.

3. Склад і структура оборотного капіталу малого підприємства.

4. Джерела формування оборотного капіталу малого підприємства.

5. Визначення оптимального розміру оборотного капіталу малих підприємств.

6. Управління станом готівки малих підприємств.

7. Управління дебіторською заборгованістю малих підприємств.

Бібліографічний список

Основна [1- 4; 6]

Додаткова [8;11; 17;19;21-24;28; 30]

Тема 4. Оподаткування доходів малих підприємств

Мета: з’ясувати сутність спрощеної системи оподаткування суб’єктів малого підприємництва

План вивчення теми

1. Сутність спрощеної системи оподаткування малих підприємств.

2. Порядок нарахування і строки сплати до бюджету єдиного податку суб’єктами малого підприємництва.

3. Порядок визначення та строки сплати до бюджету податку з доходів фізичних осіб.

Методичні рекомендації до самостійної роботи

Відповідно до чинного законодавства малі підприємства мають право впроваджувати спрощену систему оподаткування доходів. Сутність спрощеної системи оподаткування полягає в тому, що для малих підприємств встановлюється єдиний податок у визначеному відсотку до суми виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) замість цілої низки податків, а саме: податку на прибуток, плати за землю, збору на спеціальне використання природних ресурсів, збору на відрахування єдиного соціального внеску, комунального податку.

Для переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт малого підприємництва подає письмову заяву до органу державного податкового органу за місцем державної реєстрації не пізніше ніж за один місяць до початку наступного календарного року за умови сплати всіх встановлених податків та обов’язкових платежів у поточному році.

Новостворені та зареєстровані в установленому порядку суб’єкти малого підприємництва, які подали заяву на право застосування спрощеної системи оподаткування до податкового органу, вважаються суб’єктами спрощеної системи оподаткування з того кварталу, в якому здійснено державну реєстрацію.

Суб’єкти підприємницької діяльності – фізичні особи перераховують суми єдиного податку на окремий рахунок відділень Державного казначейства України. Кошти перераховуються в період придбання свідоцтва про сплату єдиного податку за місяць, квартал, рік за бажанням підприємця.

Якщо платник єдиного податку використовує в підприємницькій діяльності найману працю або працю членів своєї сім’ї, розмір єдиного податку збільшується на 50% за кожну особу.

Відмовитися від застосування спрощеної системи оподаткування та повернутися до загальної системи оподаткування суб’єкт малого підприємництва може з початку наступного кварталу за умови подання заяви до відповідного органу державного податкового органу не пізніше ніж за 15 днів до закінчення звітного кварталу.

Згідно чинного законодавства із заробітної плати здійснюють такі види вирахувань:

• Єдиного соціального внеску (3.6% від суми нарахованого доходу працівника);

• Податок з доходів фізичних осіб – 15%.

Об’єктом оподаткування резидента є:

• загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід;

• доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання);

• іноземні доходи – доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Об’єктом оподаткування нерезидента є:

• загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні;

• доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Базою оподаткування є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу на суми податкової знижки такого звітного року.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, що підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Платник податку має право на знижку за наслідками звітного податкового року. Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації.

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинна бути відображена вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).