Питання для самоконтролю

1. В чому полягає сутність оперативного обліку?

2. Значення управлінського обліку для ефективного управління підприємством.

3. Особливості та значення фінансового обліку.

4. Поясніть взаємозв'язок між різними видами обліку.

5. Взаємозв'язок між вимірниками, які використовуються в обліку.

Бібліографічний список до теми: [1, 39, 48, 49, 50]

Тема 2. Оцінка, калькуляція, документація

Мета: засвоєння і поглиблення знань про суть та значення в бухгалтерському обліку оцінювання, калькуляції та документації.

План вивчення теми

1. Економічна суть вартісного виміру.

2. Основні види витрат та їх класифікація.

3. Сутність калькуляції фактичної собівартості продукції, робіт, послуг.

4. Документація та її значення.

Методичні рекомендації до самостійної роботи

При самостійному вивченні визначених питань теми необхідно звернути увагу на значення економічної суті вартісного вимірювання. Вартісне вимірювання як спосіб ведення бухгалтерського обліку передбачає порядок оцінки засобів підприємства і джерел їх утворення для відображення в обліку. Оцінка має велике значення для всього облікового процесу, реальності звітності і аналізу діяльності підприємства з метою одержання реальних висновків, ефективного управління підприємством. Під оцінкою слід розуміти наукове обґрунтування суб’єкта обліку, вартості об’єкта, що ним оцінюється.

Розглядаючи сутність основних видів витрат на підприємстві, необхідно звернути увагу на склад цих витрат та нормативні документи на підставі яких визначені методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про них. Отже, методологічні засади визначає П(С)БО 16 "Витрати", згідно з яким у бухгалтерському обліку витрати відображаються одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов’язань та мають відповідати доходам періоду. До складу таких витрат відносять (зменшення активів):

- списання сировини, матеріалів на виробництво та інші потреби;

- витрати від знецінення запасів;

- нестачі запасів;

- нарахування амортизації;

- списання необоротних активів, що стали непридатними і не використовуються;

- нарахування резерву сумнівних боргів.

До витрат, що збільшують зобов’язання відносять:

- нарахування заробітної плати;

- податки, збори, обов’язкові платежі;

- відрахування до фондів соціального захисту;

- тощо.

Для чіткого визначення витрат їх класифікують за різними ознаками. Однією з ознак є класифікація за статтями калькуляції.

Основою для оцінки продукції є відображення і узагальнення витрат, пов’язаних з певним господарським процесом, що завершується калькулюванням. Як спосіб обчислення собівартості, калькулювання забезпечує визначення сум витрат, пов'язаних зі здійсненням процесу виробництва, реалізації, віднесення цих витрат на певний об’єкт обліку та його оцінку за фактичною собівартістю.

1. Первинне спостереження, документація.

Для забезпечення суцільного та безперервного спостереження за господарськими операціями, що здійснюються на підприємстві, використовують бухгалтерські документи, де фіксуються факти здійснення господарських операцій. До обліку приймають лише правильно оформлені документи складені згідно із встановленими вимогами.

У статті 1 Закону України “про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні “Визначено що первинний документ – документ, який містить відомості про господарську операцію і підтверджує її здійснення”. Розглядаючи сутність документа в бухгалтерському обліку, важливо підкреслити, що первинні документи призначені для реєстрації господарських операцій і явищ, які виникають при здійсненні діяльності підприємства. У первинних документах бухгалтерського обліку реєструється не тільки факт господарської діяльності, а й інша, необхідна для обліку і контролю інформація. До такої інформації відносяться: зміст господарської операції, її кількісна і грошова оцінка; напрямок витрат і джерела доходів; підписи відповідальних осіб за проведення господарської операції і інша інформація.

Зміст первинного документа визначається суттю господарської операції, а також є результатом цілеспрямованої діяльності особи, яка склала (підписала) документ. Первинний документ і господарська операція – нерозривно пов’язані поняття.

Документи, залежно від рівня затвердження і обов’язковості застосування, можна розділити на чотири групи:

1. документи форм суворої звітності;

2. документи типових форм;

3. документи спеціалізованих форм;

4. документи, форми яких розробляються підприємствами самостійно.

У п. 2 ст. 9 Закону про бухгалтерський облік визначено, що “первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов’язкові реквізити:

• назву документа;

• дату і місце складання;

• назву підприємства, від імені якого складений документ;

• зміст і обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

• посади осіб відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

• особистий підпис чи інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Сукупність документів, якими оформляються господарські операції називається документацією. Суцільне і постійне документування господарських операцій є одним із основних елементів методу бухгалтерського обліку.