Стилі слухання

Неефективні

Категоричний	«Це – добре» або «Це – погано»
Розсудливий	«Ви говорите це, щоб я відчув себе винним» «Тепер мені зрозуміло, чому Ви це сказали»
Співчуваючий	«Ви абсолютно праві» «Я Вам співчуваю»
Аналітичний	«Наведіть мені конкретний приклад» «Коли?» «Що я зробив не так?»

Ефективний

Чуйний

Мовчання Рефлексивне слухання Емпатія

2.3. Сутність поняття «нерефлексивне слухання» та його технічні прийоми

Нерефлексивне слухання – це вміння уважно мовчати, не втручатися в мову співрозмовника своїми зауваженнями; слухання без аналізу (рефлексії), яке дає змогу співрозмовнику висловиться.

Нерефлексивне слухання – активний процес, який потребує фізичних і психічних зусиль.

Ситуації ефективного і неефективного застосування нерефлексивного слухання

Ефективне:	Неефективне:
коли співрозмовник висловлює своє ставлення до події	коли співрозмовник не зацікавлений у розмові
коли співрозмовник прагне обговорити актуальні питання	ваше мовчання сприймається як згода, в той час, як насправді це не так
коли співрозмовник відчуває себе скривдженим	коли у співрозмовника недостатнє чи відсутнє бажання говорити
коли співрозмовник вирішує важливу проблему	коли той хто говорить прагне отримати більш активну підтримку і схвалення
коли співрозмовнику важко викласти свої проблеми	коли нерефлексивне слухання суперечить інтересам співрозмовника й заважає його самовираженню
коли необхідно тримати під контролем емоції у спілкуванні з особою, яка обіймає високу посаду

Прийоми нерефлексивного слухання

Прийоми нерефлексивного слухання:

• уважне мовчання (слухання),

• мінімізація відповідей,

• мінімізація запитань.

Слухання (уважне мовчання) – прийом, який використовується на початку розмови і виявляється в умінні уважно мовчати, не втручаючись у мову співрозмовника. Перебивання співрозмовника перекручує повідомлення й порушує процес спілкування.

Мінімізація відповідей (невтручання) – це нейтральні, по суті малозначущі фрази, які являють собою ті «мінімальні» відповіді, які:

• дозволяють змістовно продовжити бесіду;

• є запрошенням висловити вільно й невимушено;

• допомагають виразити схвалення, інтерес та розуміння.

Залежно від ситуації під час нерефлексивного слухання можуть виявлятися підтримка, схвалення, розуміння за допомогою лаконічних відповідей, що допомагають продовжити бесіду.

Приклади мінімальних відповідей:

• «Так».

• «Продовжуйте, продовжуйте. Це цікаво».

• «Розумію».

• «Приємно це чути».

• «Чи можна докладніше?»

Багато про те, що людина може сказати, можна визначити по виразу її обличчя, по її позі чи рухам. У цьому випадку можуть допомогти «буферні» фрази:

• «У Вас вигляд щасливої людини».

• «Вас щось тривожить?»

• «Ви чимось стурбовані?»

• «Щось сталося?»

Фрази – перешкоди в спілкуванні:

• «Це чому ж?»

• «Наведіть мені хоча б одну причину».

• «Чому б і ні?»

• «Ну, не може бути, щоб так погано».

• «Ну, давайте».