Питання для самоконтролю

1. Чим визначається спілкування як мірило моральної культури людини?

2. Які основні морально-психологічні принципи спілкування?

3. Що таке етика ділового спілкування?

4. Які основні принципи ділового спілкування?

5. Які основні характеристики комунікативних моральних рис людини?

6. Чим відзначаються чесноти і вади як комунікативні моральні риси людини?

7. Що таке діловий конфлікт?

8. Які основні морально-етичні аспекти вирішення конфлікту?

9. Що таке етикет?

10. У чому спільне і відмінне між етикетом і ритуалом?

Література

Обов’язкова література: 1-6.

Додаткова література: 4, 6, 8, 18.

4. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ № 1

Модуль І

Змістовий модуль 1. Основи етики

Тема 1. Предмет етики

Мета заняття: поглибити, систематизувати та узагальнити знання про особливості виникнення моралі, її структруні компоненти, місце і роль у суспільстві.

План заняття

1. Етика та мораль. Мораль і моралізаторство.

2. Звичаї і моральність. Співвідношення моральних, релігійних та юридичних норм у суспільному житті.

3. Моральна досконалість. Автономія і гетерономія в моралі.

4. Моральне судження. Моральна оцінка.

Методичні рекомендації до семінарського заняття

При висвітленні першого питання доцільно зауважати, що спочатку значення термінів «етика» й «мораль» в основному збігалися. Пізніше, у ході історико-культурного розвитку, зокрема розвитку науки і суспільної свідомості, мораль стали розуміти як реальні явища (звичаї суспільства, усталені норми поведінки, оціночні уявлення про добро, зло, справедливість тощо). Етику почали розглядати як науку що вивчає мораль. Хоча у повсякденному слововживанні цієї різниці у значенні не завжди дотримуються.

Розкриваючи друге питання важливо відзначити, що поняття «мораль» і «моральність» часто ототожнюються, і для цього є достатньо підстав. У сучасній літературі за ними закріплюється, наслідуючи німецького філософа Гегеля, розуміння моралі як форми суспільної свідомості, сукупності усвідомлюваних людьми принципів, норм, приписів, правил поведінки, а моральності — як втілення цих принципів, правил і норм у реальній поведінці людини й стосунках між нею та іншими людьми.

При висвітленні третього питання необхідно звернути увагу, що поняття автономної та гетерономної етики. Він, на противагу французьким матеріалістам, що бачили основу моральності у природніх нахилах людської природи – інтересі, схильності тощо, висунув ідею моральної автономії, яка засновується на вланому моральному законі, який знаходить свій вираз у категоричному імперативі і не залежить від будь-яких природних і соціальних законів і обставин.

Розкриваючи четверте питання необхідно розкрити у першу чергу поняття моральної свідомості, яка виступає як складний, суперечливий феномен духовної культури, що має свої рівні, форми, структуру. Вона функціонує на двох рівнях — емоційно-почуттєвому та раціонально-теоретичному, які існують у взаємодії, єдності, доповнюючи один одного. Важливо аткож наголосити, що залежно від носія моральна свідомість поділяється на індивідуальну і суспільну.