Питання для обговорення

1. У чому сутність добра і зла як центральних етичних категорій?

2. Чим відрізняються поняття добра і блага?

3. У чому сенс етичної категорії щастя?

4. У чому сутність етичної категорії свободи?

5. Яке місце займає свобода совісті?

6. Які категорії і чому належать до категорій етичного вибору?

7. Які категорії і яким чином передають етичні характеристики людини?

8. Як в етиці трактуються доброчесності?

9. У чому сутність альтруїзму та егоїзму?

10. Чим вирізняються поняття милосердя і прощення?

11. У чому сенс любові як етичної категорії?

12. У чому сутність концепції ненасилля і непротивлення злу?

Ключові терміни та поняття

добро зло

благо щастя

свобода свобода совісті

норма звичай

традиція принципи

ідеали совість

честь гідність

справедливість мудрість

справедливість мужність

альтруїзм егоїзм

милосердя прощення

любов заповідь любові

ненасилля непротивлення злу

Література

Обов’язкова література: 1-6.

Додаткова література: 1, 3, 11, 13, 15.

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ № 5-6

Тема 4. Моральні аспекти глобальних проблем сучасної цивілізації

Мета заняття: поглибити, систематизувати та узагальнити знання стосовно основних моральних аспектів глобальних проблем сучасної цивілізації та шляхів їх вирішення.

План заняття

1. Етика науки та проблеми сучасності.

2. Екологічна етика та сучасна цивілізація.

3. Етичні виміри життя та смерті. Благоговіння перед життям.

4. Біоетика та глобалізація сучасної цивілізації. Евтаназія та сучасна мораль.

5. Прикладна етика в сучасному суспільстві. Підприємницька етика

Методичні рекомендації до семінарського заняття

Висвітлюючи перше питання необхідно підкреслити, що в останню чверть ХХ століття предметне коло етики науки визначилося як осмислення тих норм, які мають спрямовувати не лише стосунки вчених в межах наукового співтовариства або визначати вищі пізнавальні цінності науки, а й таких, що дозволяють або забороняють певне втручання науки в природу і людину. Якщо говорити про становлення і утвердження статусу проблем етики науки в структурі філософії науки, то треба означити 70-ті роки як той час, коли проблеми етичного смислу наукових досліджень в певних галузях природознавства привернули увагу світової наукової спільноти. Це було повязано з розвитком молекулярної біології і генної інженерії.

При розкритті другого питання необхідно наголосити, що важливим аспектом екологічної етики в контексті трансформації етичного знання є виявлення основних моральних цінностей, згідно з якими людина виступає частиною природного цілого, де заборона «не вбий» має стосуватися не лише ближнього, а й рослин, тварин, екосистем. Тобто, екологічна етика розширює діапазон пануючих моральних принципів наставлення людини до природи, до самої себе як природної істоти, виробляючи моральні норми її поведінки в різноманітних ситуаціях, нову ментальність стосовно навколишнього середовища і самої себе у ньому.

Вивчаючи третє питання доцільно вказати, що етика благоговіння перед життям – напрямок, що виник в XX ст. і пов'язаний з ім'ям найбільшого гуманіста сучасності – Альберта Швейцера (1875-1965). Основні ідеї оригінальної етичної концепції Швейцера – благоговіння перед життям у будь-якій формі, збереження життя, полегшення страждань живучих. Духовне життя, на думку Швейцера, йде нам назустріч у природному бутті. Благоговіння перед життям відноситься і до природних, і до духовних явищ, преклоніння перед природним життям необхідно спричиняє преклоніння перед життям духовним.

Розкриваючи четверте питання доцільно наголосити, що біоетика підкреслює міждисциплінарний комплексний характер проблеми співвідношення життя й смерті й залучає для її дослідження різні галузі людського пізнання: медицину, біологію, екологію, філософію, психологію, соціологію, культурологію тощо. Сучасна біоетика переглядає як негативне ставлення до смерті і вмирання, так і варіанти необґрунтованого абстрактно-оптимістичного ставлення до життя, без урахування психологічних, тілесних, соціальних вимірів та якостей останнього. Евтаназія – серйозна проблема сучасної біоетики, для розгляду якої потрібне врахування всіх «за» і «проти».

Готуючи відповідь на пяте питання необхідно вказати, що прикладна етика – етика бізнесу, політична етика, інженерна етика, біоетика тощо набули статусу важливих елементів не тільки суспільної свідомості, але й соціальної практики. Її правомірно інтерпретувати як філософствування в термінах практичного соціального життя. Починаючи з другої половини ХХ-го століття в зарубіжній філософській літературі одна за одною з’являються фундаментальні дослідження соціальної сутності і моральних засад бізнесу, господарювання, підприємництва, менеджменту, маркетингу. У них у методологічний спосіб осмислюється сутність підприємницької етики, узагальнюються особливості етики бізнесу як різновиду професійної моральної теорії, з’ясовується її соціальна функція.