- •2. Розвиток економічної думки Стародавньої Греції. Дайте характеристику працям філософів: Ксенофонта, Платона, Аристотеля.
- •3. Економічна думка Стародавнього Риму. Проблеми економічного розвитку у працях Катона Старшого, Варрона, Колумелли?
- •4. Охарактеризуйте економічні причини занепаду Стародавнього Риму. Соціально-економічні проблеми у працях братів Гракхів.
- •5. Розкрийте особливості господарського розвитку країн Європейської цивілізації в період Середньовіччя. Економічні погляди представників раннього християнства. Августин Блаженний.
- •6. Економічні погляди каноністів. Фома Аквінський
- •7. Особливості господарського розвитку України в добу Середньовіччя. Основі положення про господарській розвиток у збірнику Законів «Руська правда» (XI ст.).
- •8. Господарський розвиток країн Європейської цивілізації у період становлення капіталізму (XVI ст.- перша половина XVII ст.).
- •9. Економічні причини і наслідки Великих географічних відкриттів та їх наслідки для країн Європи (XVI – перша половина XVII ст.).
- •10. Економічна політика меркантилізму в країнах Європи. Охарактеризуйте теорії “грошового балансу” і “торгового балансу”.
- •1.2. Теорія торгового балансу пізнього меркантелізму
- •11. Розкрийте сутність та особливості аграрної політики в Англії та її вплив на формування мануфактурного виробництва (XVI ст. - перша половина XVII ст.).
- •12.Розкрийте особливості зародження і розвитку індустріальної господарської системи як основи становлення ринкового господарства. Англія, Франція, сша (друга половина XVII – перша половина XIX ст.)
- •13.Охарактеризуйте процес зародження і розвитку капіталістичного виробництва в Голландії та Німеччині (друга половина XVII – перша половина XIX ст.).
- •14. Охарактеризуйте розвиток економічної думки періоду становлення капіталістичного виробництва (друга половина XVII – перша половина XIX ст.). У. Петті, а. Сміт, д. Рікардо.
- •15. Покажіть особливості промислового перевороту у Франції (друга половина XVII – перша половина XIX ст.). Фізіократи - представники класичної політичної економії у Франції. Ф. Кене.
- •16.Економічні погляди ж.Б. Сея, Дж. С. Міля, т.Р. Мальтуса.
- •17. Дайте характеристику монополістичній стадії розвитку капіталізму (перша половина хх ст.). Основні положення праці в. Леніна “Імперіалізм, як вища стадія капіталізму” (1917 р.).
- •18.Особливості другої технологічної революції та її вплив на економічний розвиток країн світу (друга половина XIX – початок XX ст.).
- •19. Марксистська політична економія та її місце в політичній економіці. Економічні погляди к.Маркса, ф. Енгельса.
- •20. Охарактеризуйте особливості становлення та розвитку монополістичного капіталізму у сша та Німеччині (друга половина XIX – початок XX ст.).
- •21.Охарактеризуйте критичний напрям в політичній економії. Економічні погляди с. Сисмонді.
- •22. Економічні погляди о.В. Чаянова і м. Кондратьєва в період 1920-1930 рр.
- •29. Економічне вчення Дж. М. Кейнса та його місце в економічній теорії.
- •30. Розкрийте сутність неокейнсіанських теорій економічного зростання. Р. Харрод, р. Солоу. Посткейнсіанство. Дж. Робінсон т. Сраффа.
- •31. Розкрийте зміст еволюції теорій трансформації капіталізму та їх еволюція. У. Ростоу, п. Друкер, д. Гелбрейт.
- •32. Науково-технічна революція та її особливості на другому етапі розвитку (друга половина хх ст.). Дайте характеристику праць. Д. Белла, а Тоффлера, п. Дракера.
- •33. Дайте загальну характеристика інституціоналізму та основним етапам його розвитку. Соціально-психологічний інституціоналізм т.Веблена.
- •38. Охарактеризуйте причини соціально-економічної кризи в Україні та особливості її прояву в 90 рр. Хх ст.
- •41.Розкрийте економічну сутність грошей та їх функції. Грошовий обіг та його закони.
- •45. Підприємство як суб’єкту ринку, його форми та об’єднання. Покажіть кругообіг його капіталу.
- •46. Дайте характеристику підприємництву та його формам в ринковій економіці. Господарський кодекс України про підприємництво
- •47. Покажіть специфіку підприємництва в аграрній сфері. Рентні відносини та особливості формування доходів в сільському господарстві.
- •48. Розкрийте сутність витрат виробництва, їх класифікацію, економічну природу прибутку та собівартості.
- •49. Обгрунтуйте роль держави як суб’єкта ринкових відносин. Охарактеризуйте економічні функції держави.
- •50. Охарактеризуйте економічну сутність категорій зайнятість і безробіття. Види і форми безробіття в Україні.
- •51. Розкрийте сутність податкової системи держави, дайте характеристику видам податків в Україні.
- •53. Розкрийте сутність ординалістської та кардиналістської теорії поведінки споживача.
- •54. Визначте пропозицію та попит на працю в умовах недосконалої конкуренції. Досконало конкурентний ринок.
- •14.2. Ринкова пропозиція праці на досконало конкурентному ринку
- •14.3. Ринок праці з недосконалою конкуренцією
- •55. Визначте ринкову поведінку монополістичного конкурента в короткостроковому та довгостроковому періодах. Нецінова конкуренція.
- •56. Покажіть поведінку підприємства в умовах олігополістичного ринку. Дайте характеристику теоретичним моделям олігополії.
- •57. Дайте характеристику ринку досконалої конкуренції в короткостроковому та довгостроковому періодах. Ефективність ринку досконалої конкуренції.
- •Основні риси «чистої» монополії
- •67.Охарактеризуйте систему національних рахунків як нормативну базу макроекономічного рахівництва.
- •68. Дайте характеристику моделі «вилучення – ін’єкції» як імітації рівноваги на товарному ринку. Поняття прецесійного та інфляційного розривів у моделі «витрати – випуск».
- •69. Дайте характеристику грошово-кредитної політики держави. Попит на гроші, його складові. Пропозиція грошей. Грошова база, грошовий мультиплікатор.
- •70. Дайте поняття фіскальної політики держави. Дискреційна та автоматична фіскальна політика. Крива Лаффера.
- •71. Розкрийте особливості моделі простого та складного мультиплікатора. Мультиплікативна зміна реального ввп.
- •72. Визначте джерела економічного зростання. Неокейнсіанська модель економічного зростання.
- •73. Охарактеризуйте види інфляції залежно від її темпів. Інфляція попиту та інфляція витрат. Антиінфляційна політика.
- •74.Охарактеризуйте повну зайнятість та безробіття. Закон Оукена, фактичний ввп та втрати економіки від циклічного безробіття.
- •75. Покажіть економічну рівновагу в умовах відкритої економіки. Макроекономічна рівновага. Реакція економіки на зміну рівноваги згідно з кейнсіанською та класичною концепцією.
- •76.Охарактеризуйте особливості сукупної пропозиції та сукупного попиту. Цінові та нецінові фактори сукупної пропозиції та сукупного попиту.
- •1. Виділить основні риси економічної думки в середні віки на Арабському сході. Поясніть сутність віків соціальної фізики Ібн Хальдуна
21.Охарактеризуйте критичний напрям в політичній економії. Економічні погляди с. Сисмонді.
Початок XIX ст. ознаменувався бурхливим розвитком капіталізму, що був прискорений промисловим переворотом. Розвиток капіталістичних відносин супроводжувався занепадом і розкладом дрібного виробництва, майновим розшаруванням і зубожінням значної частини населення (особливо найманих робітників). Капіталістичну економіку починають розхитувати економічні кризи.
Ідеї класиків економічного лібералізму щодо гармонії приватних і суспільних інтересів не підтверджувались у реальному житті. Проблема пауперизму й економічних криз ставала занадто гострою.
За цих умов учні й послідовники класиків виступають з критикою капіталізму і класичної політичної економії. Сісмонді, який називав себе учнем А. Сміта, піддає гострій критиці капіталізм за злиденний стан робітників, за кризи. Сісмонді не був соціалістом. Але його палка, безкомпромісна критика капіталізму сприяла формуванню соціалістичних ідей.
«Поліпшити» капіталізм шляхом реформування власності сподівався Прудон. Перебудувати суспільство на засадах справедливості за допомогою держави намагались соціалісти Родбертус і Лассаль.
С. Сісмонді (1773—1842) — за словами К. Маркса завершує класичну політичну економію і започатковує дрібнобуржуазний напрям. Західні економісти, оцінюючи світогляд Сісмонді, підкреслюють те, що він першим виступив проти канонів класичної політичної економії, яку назвав «економічною ортодоксією».
Сісмонді був не лише економістом, він залишив велику наукову спадщину в галузі історії. Як економіст Сісмонді спочатку був послідовником А. Сміта. 1819 р. він опублікував свою головну працю «Нові начала політичної економії, або Про багатство в його відношенні до народонаселення». У цій праці він намагається побудувати політичну економію на нових засадах.
Сісмонді виступає з критикою класичної політичної економії, зокрема заперечує визначення предмета й методу політекономії класиками. Предметом політекономії, за Сісмонді, має бути «матеріальний добробут людей, оскільки він залежить від держави». Критикуючи абстрактний метод класиків, Сісмонді ставить у центр своїх досліджень становище людини і наголошує на необхідності вивчення історичного розвитку країни, де ця людина живе. Тому його можна вважати попередником історичної школи.
Сісмонді виступає з безкомпромісною критикою капіталізму. Він був одним із перших, хто звернув увагу на тяжке й безправне життя робітників. Проте Сісмонді не лише критикує капіталізм, а й розробляє проект його реформування. Сісмонді є прихильником державного втручання в економіку, а також відновлення поєднання праці та власності, притаманного дрібному виробництву. Він закликає повернутись до дрібного виробництва і в промисловості, і в сільському господарстві. Однак способів реального здійснення цієї програми він не тільки не запропонував, а й не бачив. Сісмонді не був радикалом, він проголошував себе супротивником комунізму, а його соціальні вимоги обмежувалися необхідністю запровадження робітничого законодавства.
Теорія вартості, капіталу і доходів. Сісмонді є прихильником трудової теорії вартості. Проте він (як і класики) не дає визначення субстанції вартості, а розглядає фактично тільки мінову вартість.
Капітал він трактує як виробничі запаси, переважно засоби виробництва, але виокремлює основний і оборотний капітал.
Прибуток Сісмонді визначає як відрахування від продукту праці робітника і підкреслює його експлуататорську природу. Ренту він розглядає у фізіократичному дусі — як винагороду природи за виробничу діяльність.
Теорія відтворення і криз. Ця теорія є наріжним каменем економічного вчення Сісмонді, і треба чітко уяснити її суть. Метою капіталістичного виробництва він визнає споживання, а суперечність між виробництвом і споживанням розглядає як основну суперечність капіталізму, що виявляється в труднощах збуту товарів, у кризах. Ці негативні явища, на думку Сісмонді, зумовлено звуженням внутрішнього ринку через зменшення доходів робітників, яких витискають з виробництва машини і заробітна плата яких зменшується. Щодо капіталістів, то вони частину свого доходу, яку мали б використати на споживання, нагромаджують (виробниче нагромадження він ігнорує). За цих обставин частина суспільного продукту не може бути реалізованою на внутрішньому ринку. Зовнішні ринки у зв'язку з розвитком капіталізму в інших країнах також звужуються. До капіталізму такої проблеми не існувало, тому що була велика маса споживачів — дрібних виробників, господарства яких зруйнував капіталізм, звужуючи тим самим внутрішній ринок, породжуючи загальне надвиробництво і кризи.
Отже, кризи в Сісмонді — це результат внутрішніх суперечностей капіталізму, результат загального надвиробництва і відповідно недоспоживання, а не диспропорцій в окремих галузях. Крім того, він трактує кризи капіталізму як перманентні, що взагалі унеможливлюють його розвиток. На цю думку Сісмонді варто звернути особливу увагу, оскільки саме її (і його теорію відтворення) взяли «на озброєння» російські народники.
Сісмонді навіть звертається до урядів капіталістичних країн, щоб вони своєю владою «припинили розвиток капіталізму» і сприяли тим самим встановленню «загального добробуту» через відновлення дрібного виробництва.
Теорія відтворення Сісмонді має назву теорії «третіх осіб» оскільки капіталістичне виробництво для реалізації продукту не може обмежитись робітниками й капіталістами, потребуючи ще й «третіх осіб». У Сісмонді — це дрібні виробники. Слід порівняти теорії відтворення Сісмонді і Мальтуса.
Ідеї Сісмонді не справили великого впливу на його сучасників. Проте вони певною мірою сприяли розвиткові трьох напрямів економічної думки. Його симпатії до робітничого класу, критику капіталізму сприйняли прихильники соціалістичних учень, а міркування щодо предмета й методу політичної економії — представники історичної школи. І нарешті, його заклик до втручання держави в економічне життя, критика ролі особистого інтересу як спонукальної сили економічного розвитку започаткували критичне ставлення до економічного лібералізму (економічної ортодоксії).