- •2. Розвиток економічної думки Стародавньої Греції. Дайте характеристику працям філософів: Ксенофонта, Платона, Аристотеля.
- •3. Економічна думка Стародавнього Риму. Проблеми економічного розвитку у працях Катона Старшого, Варрона, Колумелли?
- •4. Охарактеризуйте економічні причини занепаду Стародавнього Риму. Соціально-економічні проблеми у працях братів Гракхів.
- •5. Розкрийте особливості господарського розвитку країн Європейської цивілізації в період Середньовіччя. Економічні погляди представників раннього християнства. Августин Блаженний.
- •6. Економічні погляди каноністів. Фома Аквінський
- •7. Особливості господарського розвитку України в добу Середньовіччя. Основі положення про господарській розвиток у збірнику Законів «Руська правда» (XI ст.).
- •8. Господарський розвиток країн Європейської цивілізації у період становлення капіталізму (XVI ст.- перша половина XVII ст.).
- •9. Економічні причини і наслідки Великих географічних відкриттів та їх наслідки для країн Європи (XVI – перша половина XVII ст.).
- •10. Економічна політика меркантилізму в країнах Європи. Охарактеризуйте теорії “грошового балансу” і “торгового балансу”.
- •1.2. Теорія торгового балансу пізнього меркантелізму
- •11. Розкрийте сутність та особливості аграрної політики в Англії та її вплив на формування мануфактурного виробництва (XVI ст. - перша половина XVII ст.).
- •12.Розкрийте особливості зародження і розвитку індустріальної господарської системи як основи становлення ринкового господарства. Англія, Франція, сша (друга половина XVII – перша половина XIX ст.)
- •13.Охарактеризуйте процес зародження і розвитку капіталістичного виробництва в Голландії та Німеччині (друга половина XVII – перша половина XIX ст.).
- •14. Охарактеризуйте розвиток економічної думки періоду становлення капіталістичного виробництва (друга половина XVII – перша половина XIX ст.). У. Петті, а. Сміт, д. Рікардо.
- •15. Покажіть особливості промислового перевороту у Франції (друга половина XVII – перша половина XIX ст.). Фізіократи - представники класичної політичної економії у Франції. Ф. Кене.
- •16.Економічні погляди ж.Б. Сея, Дж. С. Міля, т.Р. Мальтуса.
- •17. Дайте характеристику монополістичній стадії розвитку капіталізму (перша половина хх ст.). Основні положення праці в. Леніна “Імперіалізм, як вища стадія капіталізму” (1917 р.).
- •18.Особливості другої технологічної революції та її вплив на економічний розвиток країн світу (друга половина XIX – початок XX ст.).
- •19. Марксистська політична економія та її місце в політичній економіці. Економічні погляди к.Маркса, ф. Енгельса.
- •20. Охарактеризуйте особливості становлення та розвитку монополістичного капіталізму у сша та Німеччині (друга половина XIX – початок XX ст.).
- •21.Охарактеризуйте критичний напрям в політичній економії. Економічні погляди с. Сисмонді.
- •22. Економічні погляди о.В. Чаянова і м. Кондратьєва в період 1920-1930 рр.
- •29. Економічне вчення Дж. М. Кейнса та його місце в економічній теорії.
- •30. Розкрийте сутність неокейнсіанських теорій економічного зростання. Р. Харрод, р. Солоу. Посткейнсіанство. Дж. Робінсон т. Сраффа.
- •31. Розкрийте зміст еволюції теорій трансформації капіталізму та їх еволюція. У. Ростоу, п. Друкер, д. Гелбрейт.
- •32. Науково-технічна революція та її особливості на другому етапі розвитку (друга половина хх ст.). Дайте характеристику праць. Д. Белла, а Тоффлера, п. Дракера.
- •33. Дайте загальну характеристика інституціоналізму та основним етапам його розвитку. Соціально-психологічний інституціоналізм т.Веблена.
- •38. Охарактеризуйте причини соціально-економічної кризи в Україні та особливості її прояву в 90 рр. Хх ст.
- •41.Розкрийте економічну сутність грошей та їх функції. Грошовий обіг та його закони.
- •45. Підприємство як суб’єкту ринку, його форми та об’єднання. Покажіть кругообіг його капіталу.
- •46. Дайте характеристику підприємництву та його формам в ринковій економіці. Господарський кодекс України про підприємництво
- •47. Покажіть специфіку підприємництва в аграрній сфері. Рентні відносини та особливості формування доходів в сільському господарстві.
- •48. Розкрийте сутність витрат виробництва, їх класифікацію, економічну природу прибутку та собівартості.
- •49. Обгрунтуйте роль держави як суб’єкта ринкових відносин. Охарактеризуйте економічні функції держави.
- •50. Охарактеризуйте економічну сутність категорій зайнятість і безробіття. Види і форми безробіття в Україні.
- •51. Розкрийте сутність податкової системи держави, дайте характеристику видам податків в Україні.
- •53. Розкрийте сутність ординалістської та кардиналістської теорії поведінки споживача.
- •54. Визначте пропозицію та попит на працю в умовах недосконалої конкуренції. Досконало конкурентний ринок.
- •14.2. Ринкова пропозиція праці на досконало конкурентному ринку
- •14.3. Ринок праці з недосконалою конкуренцією
- •55. Визначте ринкову поведінку монополістичного конкурента в короткостроковому та довгостроковому періодах. Нецінова конкуренція.
- •56. Покажіть поведінку підприємства в умовах олігополістичного ринку. Дайте характеристику теоретичним моделям олігополії.
- •57. Дайте характеристику ринку досконалої конкуренції в короткостроковому та довгостроковому періодах. Ефективність ринку досконалої конкуренції.
- •Основні риси «чистої» монополії
- •67.Охарактеризуйте систему національних рахунків як нормативну базу макроекономічного рахівництва.
- •68. Дайте характеристику моделі «вилучення – ін’єкції» як імітації рівноваги на товарному ринку. Поняття прецесійного та інфляційного розривів у моделі «витрати – випуск».
- •69. Дайте характеристику грошово-кредитної політики держави. Попит на гроші, його складові. Пропозиція грошей. Грошова база, грошовий мультиплікатор.
- •70. Дайте поняття фіскальної політики держави. Дискреційна та автоматична фіскальна політика. Крива Лаффера.
- •71. Розкрийте особливості моделі простого та складного мультиплікатора. Мультиплікативна зміна реального ввп.
- •72. Визначте джерела економічного зростання. Неокейнсіанська модель економічного зростання.
- •73. Охарактеризуйте види інфляції залежно від її темпів. Інфляція попиту та інфляція витрат. Антиінфляційна політика.
- •74.Охарактеризуйте повну зайнятість та безробіття. Закон Оукена, фактичний ввп та втрати економіки від циклічного безробіття.
- •75. Покажіть економічну рівновагу в умовах відкритої економіки. Макроекономічна рівновага. Реакція економіки на зміну рівноваги згідно з кейнсіанською та класичною концепцією.
- •76.Охарактеризуйте особливості сукупної пропозиції та сукупного попиту. Цінові та нецінові фактори сукупної пропозиції та сукупного попиту.
- •1. Виділить основні риси економічної думки в середні віки на Арабському сході. Поясніть сутність віків соціальної фізики Ібн Хальдуна
8. Господарський розвиток країн Європейської цивілізації у період становлення капіталізму (XVI ст.- перша половина XVII ст.).
XVI - XVIII ст. в еволюції європейської цивілізації були періодом переходу від аграрного до індустріального суспільства. Англійська буржуазна революція (1640-1660) завершила період пізнього середньовіччя (XVI - перша половина XVII ст.) і поклала початок новій історії (друга половина XVII — XVIII ст.). Зміст перехідної епохи полягав у розкладі феодальних відносин і генези основних ознак буржуазного суспільства, яке внаслідок промислового перевороту в Англії і французької буржуазної революції перетворилося в систему, що згодом стала панівною в Європі й у світі.
Передумови індустріалізації господарства складалися в другий період європейського феодалізму в країнах Північно-Західної Європи (Англії, Нідерландах, Франції). Головними з них були: просте товарне виробництво, купецько-лихварський капітал, руйнація натурально-господарських форм феодального господарства, ремісничих цехів, купецьких гільдій, грошова рента, становлення внутрішніх національних
ринків. Міжнародна торгівля сприяла створенню загальноєвропейського товарного і грошового ринку.
Для перехідного періоду характерні значні досягнення в галузі науки і техніки. Посилився міжгалузевий і внутрішньогалузевий розподіл праці. В XVI ст. налічувалося майже 100 основних галузей ремесла, у XVIIIст. - 200. Лише в текстильній галузі було більш як 20 спеціальностей. Впровадження верх-ньодійного колеса у млинах, механічних самопрядок, горизонтальних ткацьких верстаків, багатоярусних шовкопрядильних механізмів підвищувало продуктивність праці в текстильній промисловості у 3-4 рази. Розвивалися доменне виробництво, книгодрукування за допомогою літерного набору; використовувалися механічні молоти, годинникові механізми з маятником; з'явилися нові типи кораблів; відбулися зміни в агротехніці.
Важливу роль в економічному розвитку Західної Європи відіграли географічні відкриття кінця XV - початку XVI ст. Відкриття Америки і португальського шляху до Індії надали певних переваг у веденні торгівлі тим країнам, що лежали на узбережжі Атлантики. Першість у європейській торгівлі XVI ст. належала Португалії та Іспанії. Вони ж започаткували колоніальні володіння європейських країн, які згодом справили надзвичайно великий вплив на європейську політику та економіку. Лише наприкінці століття іспанців і португальців почали тіснити Англія, Нідерланди, Франція.
Одним із важливих наслідків зазначених подій став небувалий досі приплив до Європи золота й срібла, який спричинив падіння вартості монети і одночасне зростання цін на предмети споживання. За короткий час кількість грошей зросла більш ніж у десять разів, що сприяло розвиткові комерційного капіталу.
Складні операції європейського купецтва, розширення торгових оборотів і безперервність торговельних угод покликали до життя нові установи - біржі, де купці або їхні прикажчики могли щоденно зустрічатися й укладати комерційні та грошові угоди. Найбільш відомі біржі виросли в Ліоні і Антверпені.
Грошові операції тієї епохи були пройняті духом сміливої заповзятливості і ризикованих рішень. В середовищі нового класу — буржуазії — утворюється своя аристократія, яка формується шляхом нагромадження великих готівкових капіталів у найбільш спритних ділків, здебільшого в результаті різних кредитних операцій. <
Розклад західноєвропейського феодалізму був пов'язаний з такими процесами, як наближення спеціалізації ремесла до рівня мануфактурного поділу праці; посилення майнової і соціальної диференціації; формування великих капіталів і розвиток розширеного відтворення. У сільському господарстві позиції феодалізму були міцні, а тому процес розкладу його йшов повільніше. Феодальна земельна власність поступово зробилась об'єктом купівлі-продажу, розорення дрібного й середнього дворянства набуло широких масштабів. Селянське володіння еволюціонувало у дрібну селянську власність, феодальна грошова рента й оренда - у капіталістичну ренту й оренду, застосовувалася наймана робоча сила; зростало міське населення.
Велику роль у процесі генезису індустріальної цивілізації відіграли буржуазні революції в Нідерландах (1566-1609); Англії (1640-1660); американська (1775-1783); у Франції (1789-1794).
Нідерландська буржуазна революція привела до виникнення індустріального суспільства в Голландії, але не мала впливу на інші європейські країни. Це зробила буржуазна революція в Англії, що почалася за умов розвитку індустріального устрою в економіці країни. Зростали обсяги багатогалузевого мануфактурного виробництва, торгівлі, зміцнилися позиції буржуазії і буржуазної власності. З'явилось економічно міцне середнє і дрібне дворянство — джентрі, яке вело господарство на індустріальній основі. Аграрний переворот XVI ст. знищив старе феодальне землеволодіння, прискорив процес обезземелення селян, сприяв виникненню фермерства.
Заходи, вжиті в ході й після англійської буржуазної революції, зміцнили буржуазні відносини в сфері промисловості, торгівлі, кредиту. В 1651 р. побачив світ відомий в історії Англії Навігаційний акт, який забороняв каботажне плавання іноземних кораблів між англійськими портами, дозволяв іноземцям поставляти в Англію товари лише своєї країни і підтверджував монополію англійських комерсантів на торгівлю з колоніями Англії. Цей акт забезпечив панування Англії на світовому ринку. Англійська буржуазна революція мала вплив на Францію, Німеччину, США та інші країни.
Французька революція почалася тоді, коли в Англії та Голландії розвивалися індустріальні відносини. Промисловий переворот в Англії перетворив процес індустріального розвитку на незворотний.
1 3 перших днів революції у Франції були здійснені прогресивні економічні реформи. Скасовувалися податкові привілеї, всім громадянам гарантувалося право на будь-які посади і звання. Позитивну роль у розвитку революції відіграли і деякі вимоги економічного лібералізму, реалізовані великою буржуазією (жирондистами). В лютому 1791 р. спеціальні декрети Установчих зборів скасували державну регламентацію промислового виробництва, ліквідували цехи, проголосили свободу торгівлі.
Після вигнання з Конвенту жирондистів до влади прийшла середня та дрібна буржуазія (якобінці), що завдала вирішального удару ворогам революції, знищивши феодалізм на селі. Було проголошено обов'язковий розподіл общинних земель у тому разі, якщо цього бажала третина місцевих жителів. Спеціальним декретом скасовувалися феодальні права дворянства, борги селян феодалам; однак вимоги сільської бідноти про безкоштовні наділи не були задоволені. В цілому аграрне законодавство було спрямоване на задоволення інтересів середнього селянства та сільської буржуазії.
Велика французька революція 1789-1794 рр. була першою і єдиною революцією, доведеною до повної перемоги над феодальним дворянством та монархією. В Англії революція XVII ст. завершилася компромісом між новим дворянством і буржуазією, а у Франції революція XVIII ст. розгромила феодалізм і утвердила панування буржуазії. Як наслідок, французька революція набула загальноєвропейського і світового значення.
Історія генези індустріального суспільства пов'язана з розвитком мануфактурного виробництва, тому період XVI-XVIII ст. у розвитку світового господарства був мануфактурним. Мануфактура - підприємство, що базується на ремісничій техніці, поділі праці, вільнонайманій робочій силі. Це стадія промисловості, яка історично передувала великій машинній індустрії. Існують дві форми мануфактур — розсіяна, що розвивалася в основному в XVI - першій половині XVIII ст., і централізована, що , утвердилася з другої половини XVIII ст. Мануфактури виникали в галузях, де рівень спеціалізації і технічного розвитку створював умови для реорганізації виробництва. Такі умови в XVI і ст. були в суконному виробництві, металургії, суднобудуванні, І книгодрукуванні. Утворення мануфактур йшло двома шляха- • ми: 1) торговий капітал проникав у виробництво; 2) виробник І ставав і підприємцем, і купцем. Одночасно в промисловості збе- ; рігалися ремесла і дрібне товарне виробництво.
У мануфактурний період торговий капітал переважав над промисловим. Головними сферами залучення капіталу в Англії і Голландії була зовнішня торгівля і морські перевезення.
Історія протоіндустріального суспільства - це історія перемоги промислового капіталу над торговим.
Відбувалися зрушення в сфері обігу і розподілу. Просте товарне виробництво переростало в ринкове, розвивався міжнародний поділ праці, формувалися національні, європейський і світовий ринок товарів і грошей. На міжнародних ринках провідну роль відігравали Англія, Голландія. Європейські феодальні країни не були спроможні конкурувати на світовому ринку і перетворилися на продавців своїх аграризованих економічних відносин.
Сільське господарство розвивалося трьома основними напрямами: створення буржуазних форм земельної власності, еволюція феодальної ренти у капіталістичну, зростання товарності. Змістом цих процесів була боротьба між двома шляхами розвитку аграрних відносин: ринкового підприємництва та дрібнотоварної земельної власності.
В Англії аграрний переворот XVI - XVII ст. відіграв радикальну роль. Там, де застосовувалось огороджування, насильницьке обезземелення селян, відразу утворилася велика земельна власність буржуазного типу, яка здавалася в оренду селянам. Після буржуазної революції на цих землях утверджувалися фермерські господарства, а лендлорди (великі землевласники) отримували капіталістичну ренту. Селян - копігольдерів переводили на становище орендарів, змушували відмовлятися від своїх прав на користування землею. Дрібні селянські господарства перестали існувати, звільнивши місце великій буржуазній земельній власності лендлордів і фермерів. Сільське господарство досягло значних успіхів у вівчарстві, агрокультурі й агротехніці (легкий плуг, складні сівозміни, використання добрив), зросла врожайність зернових культур.
У Голландії розвиток сільського господарства мав компромісний характер. Революція не ліквідувала феодальну земельну власність, але пріоритет належав зміцненню дрібноселянської власності, що зростала в основному за рахунок скуповування монастирських володінь, осушених земель, на яких розвивалися фермерські господарства.
У Франції протягом перехідного періоду зберігалася велика земельна власність феодалів, зміцнилася спадкова рента. Аграрне законодавство якобінців у ході буржуазної революції
1789-1794 рр. перетворило цензиви у приватну власність селян. Процес капіталізації здійснився шляхом зміцнення дрібноселянської власності. Селянин перетворився на дрібного аграрія індустріального суспільства.
Отже, визначальними напрямками у господарському розвитку країн Західної Європи була буржуазна перебудова, формування індустріального ладу.