15. Покажіть особливості промислового перевороту у Франції (друга половина XVII – перша половина XIX ст.). Фізіократи - представники класичної політичної економії у Франції. Ф. Кене.

Більш повільно, ніж в Англії, відбувався промисловий переворот у Франції, що почався наприкінці XVIII ст. Завдяки більшій живучості у Франції дрібного виробництва тут не відбувалася у таких розмірах, як в Англії, пролетарізація селян і ре­місників. Банківський і лихварський капітали розвивалися у Франції швидше, ніж промисловий.

Капіталістичний розвиток сільського господарства, промис­ловості й торгівлі Франції значно просунувся вперед у період консульства і імперії (1799—1812).

У галузі економічної політики одним із перших кроків Наполеона І було утворення Французького банку, який отримав особливі права на емісію і швидко став головним осередком великого капіталу. Захоплення і грабування нових територій військами Наполеона І сприяли припливу у Францію великих грошових сум у вигляді контрибуцій і поширенню французьких товарів у Європі. На завойованих територіях Наполеон І і його генерали поспішали використати свою перемогу в інтересах французького торго­вельного експорту. Продукція вовняної промисловості у період імперії порівняно з дореволюційним періодом зросла у 4 рази, видобуток заліз­ної руди — у 2 рази і т. д. Але припинення ввозу англійських машин у період війни унеможливило переобладнання французької промисловості на основі машинної техніки і гальмувало індустріалізацію країни.

Під час імперії пара в Англії стала основою енергетики, а у французькій промисловості працювало тільки 15 парових машин.

Введена декретом Наполеона І 21 листопада 1806 р. континентальна блокада мала на меті підірвати могутність Англії і створити сприятливі умови для гегемонії французької промисловості. У перші роки континентальна блокада сприяла промисловому підйому Франції і деяких європейських країн. У Франції з´явились великі механізовані підприємства — бавовняні та шерстяні прядильні. Але ці підприємства все більше вимагали імпорту бавовни.

Французьке сільське господарство мало серйозні труднощі у збуті; скорочення експорту зерна, вина та іншої продукції призвело до падіння цін.

Розвиток машинізації французької промисловості був над­то повільним, не вистачало парових машин. Хоча збільшилася кількість централізованих мануфактур і фабрик, але переважала домашня промисловість у вигляді розсіяної мануфактури.

Механізація ткацької справи, що розпочалася з 1803 p., сприяла зростанню виробництва продукції шерстяної промисловості порівняно з дореволюційним періодом у 4 рази. Почало розвиватись і шовкоткацьке виробництво, особливо після того, як у 1805 р. Л. Жаккард винайшов свій знаменитий верстат з виробництва візерункових тканин. 1810 р. виготовлено машину, що здійснювала хімічно-механічну обробку льону.Проте у промисловому виробництві застосовувались в основ­ному гідравлічні верстати. Парова машина на початку XIX ст. не набула значного поширення.Успіхи в економічному розвитку спостерігалися в 20-ті — 40-ві роки, особливо у 50—60-ті XIX ст. Це період завершення промислового перевороту, що розпочався на межі XVIII—XIX ст.Отже, промислова революція у Франції відбувалася значно повільніше, ніж в Англії. Розвиток великої промисловості стримувало переважаюче дрібне сільське господарство, де була зайнята більшість населення країни. Дешева робоча сила малозе­мельних селян гальмувала впровадження машин.

Теоретико-методологічні особливості становлення та розвитку класичної! політичної економії у Франції знайшли відображення у працях групи французьких учених другої половини XVIII ст., які утворили першу наукову школу економічної думки — школу фізіократів

Засновником нової наукової школи був відомий французький економіст XVIII ст. Франсуа Кене (1694—1774).

Його економічні погляди знайшли відображення у славнозвісній "Економічній таблиці", яка вийшла друком у 1758 р., а також у працях "Загальні принципи економічної політики держави" (1760), "Про торгівлю" (1760), "Аналіз економічної таблиці" (1766), "Діалог про ремісничу працю" (1766

У своїх творах вчений:

- Проголосив ідею "природного порядку" як "першого прояву фізичної необхідності, яку неможливо ігнорувати"

- На думку вченого, "природний порядок" визначає розвиток суспільства за об'єктивними законами, подібними до тих, які діють у природі.

- Ф. Кене зазначав, що ці закони мають божественне походження, "найбільш вигідні для людського роду і з точністю визначають природне право усіх людей, є вічними, незмінними і безумовно найкращими законами, які тільки можуть існувати".

Найважливіші ідеї вчення фізіократів:

1. Джерелом багатства нації вони вважали не зовнішню торгівлю, а сільське

господарство.

2. Фізіократи вважали, що економічні закони мають природний характер, божественне походження і є зрозумілими для усіх.

3. Концепція "чистого продукту". Під чистим продуктом фізіократи розуміли отриманий у землеробстві надлишок продукції, що перевищує витрати виробництва

4. Основою "природного порядку" Ф. Кене вважав економічну свободу, недоторканність приватних інтересів та права власності.

5. Вважав продуктивною лише землеробську працю, здатну створити "чистий продукт".

6. Своє розуміння продуктивної і непродуктивної праці Ф. Кене виводив із поняття "чистого продукту". Продуктивною він вважав лише працю, яка створює "чистий продукт", зазначаючи, що всі інші види людської діяльності є корисними, однак "безплідними" та непродуктивними.

7. Вчений виокремив три види витрат: продуктивн;безплідні;витрати доходу.Ці витрати розподіляються між продуктивними (хліб, м'ясо тощо) і непродуктивними (одяг, меблі тощо) витратами).

8. Дав визначення капіталу, започаткував поділ капіталу на основний та оборотний.

Учений показав, що основу економічного життя суспільства становить постійне відновлення кругообігу сукупного суспільного продукту, який виробляється, розподіляється і обмінюється між класами таким чином, що створюються передумови для продовження їх діяльності знову і ЗНОВУ.