- •4 Автономні інвертори
- •Структура автономного інвертора
- •4.1 Автономні інвертори струму
- •4.1.1 Автономні інвертори струму на тиристорах, що не
- •4.1.1.1 Однофазна мостова схема автономного інвертора струму
- •Активно-індуктивне навантаження.
- •4.1.2 Однофазний мостовий автономний інвертор струму з
- •4.1.3 Трифазний мостовий автономний інвертор струму
- •4.1.2 Автономні інвертори струму на повністю керованих ключах
- •4.1.2.1 Автономний інвертор струму з формуванням в навантаженні
- •Можливі стани схеми аіс
- •4.1.2.2 Автономний інвертор струму у режимі джерела
- •4.2 Дворівневі автономні інвертори напруги
- •4.2.1 Базові схеми дворівневих автономних інверторів напруги
- •4.2.2 Формування і регулювання вихідної напруги
- •4.2.2.1 Формування напруги прямокутної форми
- •4.2.2.2 Використання широтно-імпульсної модуляції для
- •4.2.2.3 Перемодуляція як засіб підвищення вихідної
- •4.2.4 Однофазний мостовий інвертор
- •4.2.4.1 Формування вихідної напруги інвертору з
- •Значно покращити гармонійний склад вихідної напруги інвертору у порівнянні з біполярною шім дозволяє використання однополярної шім.
- •4.2.4.2 Формування вихідної напруги інвертору з використанням однополярної шім
- •Навантаження елементів схеми однофазного мостового аін за струмом.
- •4.2.5 Трифазний інвертор напруги
- •Розв’язання.
- •4.2.5.1. Трифазний інвертор з шім
- •4.2.5.2 Векторна шім
- •Цей недолік можна компенсувати використанням перемодуляції. У останній час розповсюдження знайшов інший метод, що отримав назву векторна шім (вшім) - Space Vector Pulse Width Modulation.
- •4.2.6 Недоліки дворівневих інверторів
- •4.3 Багаторівневі інвертори
- •4.3.1 Базові структури багаторівневих інверторів
- •4.3.2 Основні принципи формування вихідної напруги
- •4.3.2.1 Амплітудне регулювання
- •Діюче значення першої гармоніки фазної і лінійної напруги:
- •Гармонійний склад напруги
- •4.3.2.2 Вибіркове формування з заданим гармонійним складом
- •4.3.2.3 Попередня модуляція завдання гармоніками кратними трьом
- •Коефіцієнт гармонік вихідної напруги
- •4.3.2.4 Багаторівнева шім
- •4.3.3. Багаторівневі інвертори з декількома рівнями напруги
- •4.3.3.1. Трирівневий інвертор з фіксуючими діодами
- •Однофазний мостовий трирівневий аін.
- •Середнє значення струму тиристора ключа к2а (vtк2а)
- •4.3.3.2 Чотирирівневий інвертор з фіксуючими діодами
- •4.3.3.3 П’ятирівневий інвертор з фіксуючими діодами
- •4.3.4 Багаторівневі інвертори з плаваючими конденсаторами
- •4.3.5 Каскадні схеми з послідовним з’єднанням інверторів
- •4.3.6 Каскадні схеми з паралельним з’єднанням інверторів
- •4.3.6.1 Каскадні схеми з безпосереднім з’єднанням вихідних кіл
- •4.3.6.2 Каскадні схеми з вихідним підсумовуючим трансформатором
- •4.3.7 Асиметричні каскадні схеми багаторівневих інверторів
- •Кратність 1:1:4. Розв'язуються задачі перерозподілу завантаження аін для виключення циркуляції енергії і забезпечення мінімуму перемикань ключів аін3.
- •4.3.9 Схеми з «реактивною коміркою» та послідовним силовим
- •4.3.10 Каскадні схеми із з’єднанням інверторів через фази
4.2.2 Формування і регулювання вихідної напруги
Звичайно для регулювання вихідної напруги АІН використовують:
- амплітудне регулювання, що здійснюється змінюванням амплітуди постійної напруги на вході інвертору, наприклад, при використанні в якості джерела керованого випрямляча. Використовується для інверторів з прямокутною формою вихідної напруги, коли тривалість роботи ключів у плечі схеми складає половину періоду вихідної частоти, а навантаження підключено до джерела постійно;
- імпульсне регулювання з використанням того чи іншого способу модуляції, коли форма і значення вихідної напруги формуються багатократним перемиканням ключів у плечі схеми на періоді вихідної частоти за рахунок змінювання тривалості підключення навантаження до джерела на кожному з періодів модуляції.
Можливе також комбінування цих способів.
Розгляд почнемо з базової схеми – одного плеча інвертору.
4.2.2.1 Формування напруги прямокутної форми
Алгоритм
роботи схеми (рис.4.23) достатньо простий
– ключі К1
і К2
по черзі перемикаються і знаходяться
у протилежних станах, тривалість яких
стан
овить
половину періоду вихідної частоти
Т2.
Напруга керування ключами uК
показана на рис.4.24 з урахуванням «dead
time» (τ).
Навантаження,
зазвичай, активно-індуктивне, підключено
до середніх виводів плеча і джерела
(між виводами А
і 0
на рис.4.23), напруга на навантаженні
uH=uA0,
діаграми її та струму відображені на
рис.4.24. При вмиканні К1
напруга uH=U/2,
оскільки навантаження активно-індуктивне,
струм повільно зростає. При вимкненні
К1
струм
iH
зберігає свій напрямок (його підхоплює
діод VD2) і поступово зменшується до нуля,
напруга uH=-U/2.
Лише після цього вмикається ключ К2.
Таким чином, струм iH
відстає від напруги
uH.
На інтервалах, де напрямки uH
і
iH
співпадають, включені та проводять
струм К1
і К2,
при протилежних напрямках
uH
і
iH
включені діоди (напрямок передавання
енергії змінюється на протилежний.
Введення затримки «dead
time» (τ)
на вмикання ключів в даному випадку не
впливає на вихідну напругу. Проте його
слід враховувати при високих частотах
перемикання ключів, коли тривалість τ
близька до тривалості вмикання ключа
і впливає на значення вихідної напруги.
У подальшому викладанні матеріалу для
спрощення аналізу затримка «dead time» не
враховується.
Згідно рис.4.24 напруга та струм навантаження несинусоїдальні. Амплітуда і діюче значення основної гармоніки вихідної напруги:
,
.
Розкладання
у ряд Фур’є містить також непарні
гармоніки, амплітуди яких по відношенню
до амплітуди основної гармоніки зворотно
пропорційні номеру гармоніки (k=3,5,7,…)
.
Діюче
значення вихідної напруги
.
Коефіцієнт викривлення і, відповідно,
коефіцієнт гармонік:
,
(48.4%). Відносні значення амплітуд гармонік
(U*=UHm(k)
/(U/2))
при вихідній частоті f=50
Гц подано на рис.4.25.
Відзначимо, що такий гармонійний склад напруги неприпустимий для багатьох споживачів. Оскільки вищі гармоніки мають низьку частоту ефективна фільтрація їх неможлива, відповідно, струм навантаження несинусоїдальний. Проте основний недолік у тому, що для регулювання вихідної напруги, необхідно змінювати напругу у колі постійного струму тобто мати додатковий регульований пристрій. Більш того, присутність на вході інвертору конденсатору з достатньо великою ємністю обмежує швидкість регулювання напруги.

