- •Тема похідна
- •§1. Задачі, що приводять до поняття похідної
- •I Задача про дотичну
- •II Задача про швидкість
- •§2. Означення й зміст похідної
- •§3. Нескінченні й однобічні похідні
- •I Нескінченні похідні
- •§4. Диференційовності функції
- •§5. Основні правила диференціювання
- •§6. Похідні основних елементарних функцій
- •III Логарифмічна функція
- •IV Тригонометричні функції
- •V Обернені тригонометричні функції
- •VI Гіперболічні й обернені гіперболічні функції
- •VII Зведення формул для похідних
- •§5 (Продовження). Основні правила диференціювання
- •VII Логарифмічна похідна
- •VIII Диференціювання оберненої функції
- •IX Диференціювання функції, даної в параметричній формі
- •X Диференціювання функції, даної неявно
- •§7. Диференціал функції
- •I Означення й геометричний зміст
- •II Інваріантність форми першого диференціала
- •III Таблиця диференціалів
- •§8. Похідні вищих порядків
- •I Означення й позначення
- •II Похідні деяких функцій
- •§2. Теорема про середнє значення
- •§3. Узагальнення формули скінчених приростів
- •§4. Розкриття невизначеностей.
- •I Поняття невизначеного виразу
- •II Невизначеності виду ,.
- •III Інші види невизначеностей.
X Диференціювання функції, даної неявно
При деяких умовах, які будуть сформульовані в темі “Функції декількох змінних”, рівняння із двома змінними виду визначає y як функцію від x: . Інакше кажучи, існує функція, щоперетворює рівняння в тотожність. Похідну цієї функції можна знайти (у неявному ж вигляді), не знаходячи самої функції. Точні формули будуть дані пізніше, а зараз сформулюємо правило:
тотожність диференціюємо поx, не забуваючи, що y – це функція від x; потім з отриманої рівності знаходимо .
Приклади. 4. Дано: . Диференціюємо поx обидві частини:
. .
5. Виведемо рівняння дотичної до еліпса , що проходить через йоготочку . Знайдемо кутовий коефіцієнт дотичної. Дляцього рівняння еліпса диференціюємо по x, не забуваючи, що :
.
У загальне рівняння дотичної підставимо знайдений коефіцієнт і перетворимо рівняння:
.
Через те, що точка належитьеліпсу, права частина отриманого рівняння дорівнює 1. Отже, шукана дотична має рівняння
.
§7. Диференціал функції
I Означення й геометричний зміст
Відомо, що приріст диференційованої у точці функціїможна записати у вигляді сумидвох доданків, кожен з яких наближається до нуля при . Однак, другий доданок має порядок малостібільш високий, чим перший (“швидше” наближається до нуля). Тобто в цій сумі головну роль грає перший доданок.
Означення. Головна частина приросту функції, лінійна щодоприросту аргументуx, називається диференціалом функції й позначається символом dy.
Отже,
.
Геометричний зміст бачимо з малюнка: диференціал функції – це приріст ординати дотичної до графіка функції, що відповідає приросту аргументу .
Диференціалом незалежної змінної x, прийнято називати її приріст і позначатиdx: . Тоді формула для диференціала функціїздобуває симетричний вигляд
або .
II Інваріантність форми першого диференціала
Правило диференціювання складної функції приводить до однієї дуже важливої властивості диференціала. Обчислимо dy для функції у двох випадках:
1) x – незалежна змінна, тоді ;
2) x – деяка функція , тоді
Порівнюючи результати, одержуємо т.зв. властивість інваріантності форми першого диференціала:
форма 1го диференціала функції не залежить від того,є змінна x незалежною або функцією іншої змінної.
III Таблиця диференціалів
Диференціал dy лише множником dx відрізняється від похідної , тому потаблиці похідних легко скласти таблицю диференціалів.
1. ,,.
2. ,.
3. ,.
4. . 5..
6. . 7..
8. . 9..
10. . 11..
Також легко одержати формули для диференціалів суми, різниці, добутку й частки функцій:
а)
б)
в)
Відзначимо, що в таблиці диференціалів змінна x може бути як незалежною, так і деякою функцією. У таблиці ж похідних (§6) x – це тільки незалежна змінна.
Зауваження. Формула для диференціала функції , а саме:, дозволяє написати формулу, що виражає похідну функції через диференціали аргументу і функціїd x і dy:
.
При цьому така формула зберігає силу, незалежно від того по якій змінній були у обчислені dx і dy. Ця формула дозволяє легко запам'ятовувати (але не доводити!) деякі правила диференціювання:
для складної функції
;
для оберненої функції
;
для функції, заданої параметрично
.