
- •Тема похідна
- •§1. Задачі, що приводять до поняття похідної
- •I Задача про дотичну
- •II Задача про швидкість
- •§2. Означення й зміст похідної
- •§3. Нескінченні й однобічні похідні
- •I Нескінченні похідні
- •§4. Диференційовності функції
- •§5. Основні правила диференціювання
- •§6. Похідні основних елементарних функцій
- •III Логарифмічна функція
- •IV Тригонометричні функції
- •V Обернені тригонометричні функції
- •VI Гіперболічні й обернені гіперболічні функції
- •VII Зведення формул для похідних
- •§5 (Продовження). Основні правила диференціювання
- •VII Логарифмічна похідна
- •VIII Диференціювання оберненої функції
- •IX Диференціювання функції, даної в параметричній формі
- •X Диференціювання функції, даної неявно
- •§7. Диференціал функції
- •I Означення й геометричний зміст
- •II Інваріантність форми першого диференціала
- •III Таблиця диференціалів
- •§8. Похідні вищих порядків
- •I Означення й позначення
- •II Похідні деяких функцій
- •§2. Теорема про середнє значення
- •§3. Узагальнення формули скінчених приростів
- •§4. Розкриття невизначеностей.
- •I Поняття невизначеного виразу
- •II Невизначеності виду ,.
- •III Інші види невизначеностей.
X Диференціювання функції, даної неявно
При
деяких умовах, які будуть сформульовані
в темі “Функції декількох
змінних”,
рівняння із двома змінними
виду
визначає
y
як функцію від x:
.
Інакше кажучи, існує функція
,
щоперетворює
рівняння в тотожність. Похідну цієї
функції можна знайти (у неявному ж
вигляді),
не знаходячи
самої функції. Точні формули будуть
дані пізніше, а зараз сформулюємо
правило:
тотожність
диференціюємо поx,
не забуваючи, що y
– це функція від x;
потім з отриманої рівності знаходимо
.
Приклади.
4. Дано:
.
Диференціюємо поx
обидві частини:
.
.
5. Виведемо
рівняння дотичної до еліпса
,
що проходить через йоготочку
.
Знайдемо кутовий коефіцієнт дотичної.
Дляцього
рівняння еліпса диференціюємо по x,
не забуваючи, що
:
.
У загальне рівняння дотичної підставимо знайдений коефіцієнт і перетворимо рівняння:
.
Через
те, що точка
належитьеліпсу,
права частина отриманого рівняння
дорівнює 1. Отже, шукана дотична має
рівняння
.
§7. Диференціал функції
I Означення й геометричний зміст
Відомо,
що приріст
диференційованої
у точці
функції
можна записати у вигляді суми
двох
доданків, кожен з яких наближається до
нуля при
.
Однак, другий доданок має порядок малостібільш
високий,
чим
перший
(“швидше” наближається до нуля). Тобто
в цій сумі головну роль грає перший
доданок.
Означення.
Головна частина приросту
функції
,
лінійна щодоприросту
аргументуx,
називається диференціалом функції
й позначається символом dy.
Отже,
.
Геометричний
зміст
бачимо
з малюнка: диференціал функції – це
приріст
ординати дотичної
до графіка функції, що відповідає
приросту
аргументу
.
Диференціалом
незалежної
змінної
x,
прийнято
називати її приріст
і позначатиdx:
.
Тоді формула для диференціала функціїздобуває
симетричний вигляд
або
.
II Інваріантність форми першого диференціала
Правило
диференціювання складної функції
приводить до однієї
дуже важливої властивості диференціала.
Обчислимо dy
для функції
у двох випадках:
1) x
– незалежна змінна,
тоді
;
2) x
– деяка функція
,
тоді
Порівнюючи результати, одержуємо т.зв. властивість інваріантності форми першого диференціала:
форма
1го
диференціала функції
не залежить від того,є
змінна
x
незалежною
або функцією іншої
змінної.
III Таблиця диференціалів
Диференціал
dy
лише множником dx
відрізняється
від похідної
,
тому потаблиці
похідних легко скласти таблицю
диференціалів.
1.
,
,
.
2.
,
.
3.
,
.
4.
. 5.
.
6.
. 7.
.
8.
. 9.
.
10.
. 11.
.
Також легко одержати формули для диференціалів суми, різниці, добутку й частки функцій:
а)
б)
в)
Відзначимо, що в таблиці диференціалів змінна x може бути як незалежною, так і деякою функцією. У таблиці ж похідних (§6) x – це тільки незалежна змінна.
Зауваження.
Формула для диференціала функції
,
а саме:
,
дозволяє написати формулу, що виражає
похідну функції через диференціали
аргументу і функціїd
x
і dy:
.
При цьому така формула зберігає силу, незалежно від того по якій змінній були у обчислені dx і dy. Ця формула дозволяє легко запам'ятовувати (але не доводити!) деякі правила диференціювання:
для
складної функції
;
для оберненої функції
;
для
функції, заданої
параметрично
.