F 4-1-МУ 2012-12 Кудинов библиотека
.pdf
41
За сумарним річним пробігом усіх автомобілів, що обслуговуються СТОА або інтенсивності руху автомобілів по прилеглій дорозі треба визначитися з типорозміром проектованої СТОА (таблиця 3.1), вибрати режим роботи й нормативну питому трудомісткість ТО та ремонту автомобілів (таблиця 3.2), типове планування СТОА.
3.1.2 Обґрунтування потужності й типу СТОА
Для характеристики потужності (розмірів) СТОА встановлений основний показник – кількість робочих постів, які призначені для ТО й ремонту автомобілів, які мають відповідне обладнання, за якими закріплені ремонтні робітники протягом усього робочого часу.
Потужність станції повинна, з одного боку, забезпечити завантаження устаткування (постів) і виробничого персоналу, а з іншого – виключити надмірно великі втрати часу в очікуванні обслуговування й ремонту автомобілів. СТОА можуть бути призначені для обслуговування як легкових, так і вантажних автомобілів та автобусів (наприклад, дорожні СТОА).
Одним із головних чинників, що визначають потужність і тип міських станцій (майстерень), є кількість і склад автомобілів за моделями, які знаходяться в зоні обслуговування станції, що проектується.
Кількість автомобілів N , яка належить населенню даного міста (населеного пункту, району дії станції), з урахуванням перспективи розвитку парку може бути визначена на основі звітних (статистичних) даних МРЕВ ДАІ міста, або виходячи із середньої насиченості населення автомобілями в даному регіоні чи країні в цілому (на 1000 жителів) й очікуваного їх збільшення за 5–10 наступнихроків,тобто:
N |
M n |
, |
(0.1) |
|
1000 |
||||
|
|
|
де М – чисельність населення даного міста, чол.; n – кількість автомобілів на 1000 мешканців, од.
З огляду на те, що деяка частина власників проводить ТО й ремонт автомобілів власними силами, а також на можливість збільшення парку автомобілів, що обслуговуються за рахунок прилеглих населених пунктів, транзиту й перспективи росту кількості автомобілів у майбутньому, розрахункова кількість автомобілів, що обслуговуються на станції у рік Ар дорівнює:
Ар N·K1·K2·K3·K4, |
(0.2) |
де K1– коефіцієнт попиту послуг СТОА, який залежить від багатьох умов: вартості послуг, фінансових можливостей власників, конкурентної насиченості району обслуговування та інше. При достатньому рівні фінансових співвідношень замовник – виконавець і при відсутності під-
ДВНЗ «ДонНТУ» Автомобільно-дорожній інститут
42
приємств автосервісу в районі дії СТОА, можна прийняти K1 0,5 – 0,75.
Якщо в районі дії СТОА (межах малого міста – до 100 тис. чол., або в радіусі 10 км великого міста, 20–25 км сільської місцевості) є ще одна або дві СТОА, то K1 0,35 – 0,4, чи K1 0,23 – 0,25 відповідно;
K2 – коефіцієнт «транзиту», враховує автомобілі, що приїздять з інших міст, K2 1,0 –1,2 [10];
K3 – коефіцієнт, що враховує перспективи розвитку підприємства; K4 – частка загального парку автомобілів, для яких призначена
СТОА (якщо вона спеціалізована). Для універсальної СТОА – K2 =1. Коефіцієнт, що враховує перспективи розвитку підприємства визна-
чається за формулою: |
|
|
|
K |
3 |
(1 П)n 1, |
(0.3) |
|
|
|
де П 0,02 – 0,05 – щорічний приріст (зменшення) кількості обслуговуваних автомобілів;
(n –1) – показник ступеня, n = 5–10 років – перспектива проектування. Для вибору типу станції обслуговування (універсальної або спеціалі-
зованої за окремими моделями чи видами робіт) із загальної кількості автомобілів, що обслуговуються, визначають їхню кількість за моделями й орієнтовно розраховують кількість робочих постів для ТО й ремонту автомобілів кожної моделі (можна використати дані таблиці 3.1).
У великих і середніх містах, з чисельністю мешканців більше 100 тис. чол., при наявності досить значного числа автомобілів, стає доцільною спеціалізація станцій обслуговування (як за моделями автомобілів – спеціалізовані СТОА, так і за окремими видами робіт – автомайстерні).
За вибраними марками автомобілів і очікуваної потужності СТОА, приймаємо питомі трудомісткості ТО й ремонту автомобілів (таблиця 3.2).
Таблиця 3.1 – Залежність розміру СТОА від загального річного пробігу автомобілів, що обслуговуються
Сумарний річний пробіг автомобілів, що підлягають |
|
||||
обслуговуванню, млн км |
|
Розмір СТО* |
|||
Особливо малого класу |
Малого класу |
Середнього |
(кількість |
||
класу |
робочих постів) |
||||
(VР 1, 2 л) |
(VР 1,2...1,8 |
л) |
|||
(VР > 1,8 л) |
|
||||
|
|
|
|
||
до 10,5 |
до 9 |
|
до 8 |
до 5 |
|
13–22 |
11–19 |
|
10–16 |
6–10 |
|
23–42 |
20–37 |
|
17–31,5 |
11–20 |
|
43–61 |
37–53 |
|
31,5–45 |
21–30 |
|
понад 61 |
понад 53 |
|
понад 45 |
понад 30 |
|
«Технологічне проектування підприємств автомобільного транспорту. Станції технічного обслуговування автомобілів»
43
Примітка*: Річний фонд робочого поста прийнято 2015 год. (одна зміна), кількість робітників на посту – 2 чол.
Таблиця 3.2 – Нормативна трудомісткість ТО й ремонту автомобілів на СТОА (ОНТП-01-91)
|
ПитоматрудомістйТОкістьремонту*, год·люд/1000 км |
Разова трудомісткість на один заїзд, |
|||||
|
ремонтйТО |
Мийкай прибирання** |
Прийманняй видача |
Перепродажне підготування |
Протикорозійна обробка |
||
|
|
|
|
люд·год |
|
|
|
Тип СТОА |
|
|
|
|
|
|
|
й клас |
|
|
|
|
|
|
|
автомобіля |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Міські СТОА легкових автомобілів |
|
|
||||
Особливо малого |
2,0 |
– |
0,15 |
0,15 |
3,5 |
3,0 |
|
класу |
|||||||
|
|
|
|
|
|
||
Малого класу |
2,3 |
– |
0,20 |
0,20 |
3,5 |
3,0 |
|
Середнього класу |
2,7 |
– |
0,25 |
0,25 |
3,5 |
3,0 |
|
|
|
Дорожні СТОА |
|
|
|
||
Легковий автомо- |
– |
2,0 |
0,20 |
0,20 |
– |
– |
|
біль |
|||||||
|
|
|
|
|
|
||
Вантажний і авто- |
– |
2,8 |
0,25 |
0,30 |
– |
– |
|
бус |
|||||||
|
|
|
|
|
|
||
Примітка*: без прибирально-мийних робіт і протикорозійної обробки; ** механізована мийка.
Нормативи питомої трудомісткості ТО й ремонту корегуються в залежності від розміру СТОА (кількості робочих постів) коефіцієнтом:
до 5 робочих постів |
…………… |
1,05; |
6–10 |
…………… |
1,00; |
11–15 |
…………… |
0,95; |
16–25 |
…………… |
0,90; |
26–35 |
…………… |
0,85; |
36 і більше |
…………… |
0,80. |
Разова трудомісткість на один заїзд не корегується.
При проектуванні дрібних автосервісних майстерень, їх універсальність або спеціалізація визначається з урахуванням їх конкурентоспроможності, наявністю комерційних зв’язків із постачальниками запасних частин, кваліфікацією виробничого персоналу.
Потужність автомайстерень визначається річним обсягом робіт, а також наявністю 1–2 робочих або допоміжних постів та автомісць очікування.
При проектуванні фірмової СТОА необхідно провести маркетингові
ДВНЗ «ДонНТУ» Автомобільно-дорожній інститут
44
дослідження й обґрунтувати необхідність будівництва бізнес-планом. Склад і порядок розробки бізнес-плану, дивись [4].
Фірмові СТОА будуються на підставі договору з заводом-виробником автомобіля або його генеральним представником (дистриб’ютором), з урахуванням усіх його вимог до потужності, технічному обладнанні підприємства, тощо.
Потужність дорожніх СТОА залежить від частоти сходу автомобілів з дороги для ТО й ремонту, інтенсивності руху по дорозі й відстані до найближчої СТОА. Потужність дорожніх СТОА складає 1–3 робочі пости (1–2 – для легкових і 1 – для вантажних автомобілів, автобусів).
Загальна кількість заїздів усіх автомобілів (вантажних, легкових і авто-
бусів) у добу Nд на дорожню СТОА: |
|
Nд І p·P / 100, |
(0.4) |
де I p – інтенсивність руху на автомобільній дорозі, авт/добу. Інтен-
сивність руху транспорту визначається за результатами хронометричних спостережень або за категорією дороги (див. додаток А, табл. А.1);
Р – частота заїздів на СТОА для виконання ТО, ремонту, приби- рально-мийних робіт. Для легкових автомобілів P до 4 5 % , для ван-
тажних і автобусів P до 0,4 0,6 % [10]. У дужках – на пости приби-
рально-мийних робіт.
Приблизний розподіл загального числа заїздів за типами автомобілів становить: вантажних – 25 %; легкових – 70 %; автобусів – 5 % [10].
3.2 Розрахунок виробничої програми СТОА
Для міських комплексних СТОА виробнича програма характеризується кількістю комплексно обслуговуваних автомобілів на рік, тобто автомобілів, яким на станції виконується весь комплекс робіт для підтримки їх у технічно справному стані протягом року.
Для ремонтних майстерень з конкретних видів робіт виробнича програма визначається річним обсягом робіт, і яка може бути визначена, виходячи з приблизного розподілу трудомісткості за видами робіт для міських СТОА (таблиця 3.3).
«Технологічне проектування підприємств автомобільного транспорту. Станції технічного обслуговування автомобілів»
45
Таблиця 0.3 – Приблизний розподіл обсягу робіт за видами й місцем їхнього виконання на СТОА, % ( ОПТП-01-91)
|
|
Розподіл обсягу робіт в залежності від |
||||||
|
кількості робочих постів |
місця їхнього |
||||||
|
виконання |
|||||||
Види робіт |
|
|
|
|
|
|||
До |
6 – |
11 – |
21 – |
По- |
На |
На допо- |
||
|
||||||||
|
над |
роб. |
міжних |
|||||
|
5 |
10 |
20 |
30 |
||||
|
30 |
постах |
дільницях |
|||||
|
|
|
|
|
||||
Діагностичні |
6 |
5 |
4 |
4 |
3 |
100 |
– |
|
ТО в повному обсязі |
35 |
25 |
15 |
10 |
6 |
100 |
– |
|
Мастильні |
5 |
4 |
3 |
2 |
2 |
100 |
– |
|
Регулювальні по: |
|
|
|
|
|
|
– |
|
– кутам установки коліс; |
10 |
5 |
4 |
4 |
3 |
100 |
– |
|
– ремонт і регулювання |
10 |
5 |
3 |
3 |
2 |
100 |
– |
|
гальм. |
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
||
Електротехнічні |
5 |
5 |
4 |
4 |
3 |
80 |
20 |
|
По приладам системи жи- |
5 |
5 |
4 |
4 |
3 |
70 |
30 |
|
влення |
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
||
Акумуляторні |
1 |
2 |
2 |
2 |
2 |
10 |
90 |
|
Шиномонтажні |
7 |
5 |
2 |
1 |
1 |
30 |
70 |
|
Ремонт вузлів, систем й |
16 |
10 |
8 |
8 |
8 |
50 |
50 |
|
агрегатів |
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
||
Кузовні та арматурні |
– |
10 |
25 |
28 |
35 |
75 |
25 |
|
Малярські та протикоро- |
– |
10 |
16 |
20 |
25 |
100 |
– |
|
зійні |
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
||
Оббивні |
– |
1 |
3 |
3 |
2 |
50 |
50 |
|
Слюсарно-механічні |
– |
8 |
7 |
7 |
5 |
– |
100 |
|
Прибирально-мийні |
– |
– |
– |
– |
– |
100 |
– |
|
Разом |
100 |
100 |
100 |
100 |
100 |
|
|
|
Для фірмових СТОА виробнича програма визначається сервісними документами, що затверджені заводом-виробником, гарантійними нормами та обсягом робіт післягарантійного обслуговування. Так, наприклад, трудомісткість, що планується фірмою-виробником автомобіля ВАЗ-2108: ТО – 0,30; ремонту – 1,2 люд·год /1000 км 7 .
Для дорожніх СТОА виробнича програма визначається режимом її роботи у рік і добовою кількістю заїздів автомобілів.
Виробнича програма є основним показником для розрахунку річних обсягів робіт, на основі яких визначаються чисельність робітників, площі виробничих, складських, адміністративно-побутових і інших приміщень.
Вихідними даними для розрахунку виробничої програми й обсягів робіт є:
ДВНЗ «ДонНТУ» Автомобільно-дорожній інститут
46
кількість автомобілів, що обслуговуються СТОА в рік;
середньорічний пробіг обслуговуваних автомобілів;
середня кількість заїздів автомобілів на станцію у рік;
норма питомої та разової трудомісткості ТО й ремонту для даного типорозміру СТОА й визначеного класу автомобілів (таблиця 3.1);
режим роботи станції;
частка (відсоток) робіт, що виконуються на спеціалізованій СТОА (майстерні);
кількість автомобілів, що продається за рік.
Кількість заїздів одного автомобіля на міську СТО на рік може складати d 1 – 3 [6, 10]. Середньорічна кількість заїздів залежить від інтенсивності експлуатації автомобіля ( Lр 8 –12 тис. км), періодичності ТО (5–
15 тис. км), середнього напрацювання на відмову.
Режим роботи СТОА визначається кількістю днів роботи підприємства у році Д рр , тривалістю робочого дня Тд (годин), яка визначається кількістю
змін С і тривалістю зміни Т з (годин): |
|
Тд С·Т з . |
(0.5) |
Слід приймати 10 :
–для міських СТОА: Д рр = 253–305 дн.; С = 1,5–2; Т з = 6,7 або 8 год;
–для дорожніх СТОА: Д рр =357–365 дн.; С =2–3; Т з 6,7 або 8 год. Річна виробнича програма, за кількістю заїздів, для міської СТОА
Nор визначається за формулою: |
|
|
|
|
|
|
|
N р A |
р |
·d. |
|
(0.6) |
|||
о |
|
|
|
|
|
|
|
Виробнича програма для дорожньої СТОА Nор визначається за фор- |
|||||||
мулою: |
|
|
|
|
|
|
|
N р N |
д |
·Д |
рр |
. |
(0.7) |
||
о |
|
|
|
|
|
||
3.3 Розрахунок обсягу робіт
Річний обсяг робіт міських СТОА включає ТО, ремонт, прибираль- но-мийні роботи й передпродажну підготовку автомобілів (при наявності магазину).
Річний обсяг робіт з ТО й ремонту Tо (у люд·год):
Tо Aр Lр t K р / 1000, |
(0.8) |
«Технологічне проектування підприємств автомобільного транспорту. Станції технічного обслуговування автомобілів»
47
де Ар – очікувана кількість автомобілів, що обслуговуються за рік на
СТОА (формула 3.2);
Lр – середньорічний пробіг автомобіля, км;
t – нормативна питома трудомісткість робіт ТО й ремонту, люд·год /1000 км (таблиця 3.2);
К р – коефіцієнт коригування трудомісткості в залежності від розмі-
рів СТОА (таблиця 3.2).
При використанні очікуваної кількості заїздів на СТОА за видами робіт (дорожні, фірмові СТОА) застосовуються разові трудомісткості, які коректуванню не підлягають (таблиця 3.2).
При цьому річний обсяг робіт буде дорівнювати:
T |
N p t |
p |
, |
(0.9) |
о |
о |
|
|
де Nор – річна виробнича програма (формула 3.6 або 3.7);
t р – середня трудомісткість робіт одного заїзду (разова трудоміст-
кість), люд·год.
При проектуванні універсальної СТОА, що призначена для обслуговування автомобілів, які відносяться до різних класів, річний обсяг робіт з ТО й ремонту визначається сумою річних обсягів робіт з автомобілями окремих класів.
Річний обсяг прибирально-мийних робіт визначається, виходячи з кількості заїздів dпм на станцію автомобілів у рік для прибирально-мийних робіт
і середньої трудомісткості цих робіт tпм , тобто:
Тп м Ар· dпм· tпм. |
(0.10) |
Якщо на міській СТОА прибирально-мийні роботи виконуються не тільки перед ТО й ремонтом, а як самостійний вид послуг, то загальна кількість заїздів на прибирально-мийні роботи приймається з розрахунку одного заїзду на 1000 км (тобто dпм = 5–10). Середня трудомісткість
tпм = 0,15–0,2 люд·год (у залежності від використовуваного устаткування)
при механізованій мийці і 0,5 люд·год при ручній шланговій мийці. Трудомісткість антикорозійної обробки кузова автомобіля, при середній
періодичності 5 років, дорівнює:
Та к tа к Ар / 5, |
(0.11) |
де tа к – трудомісткість антикорозійної обробки.
Річний обсяг робіт передпродажної підготовки визначається кількістю проданих автомобілів на рік Аn і трудомісткістю їхнього обслугову-
вання, tnn = 3,5 люд·год:
ДВНЗ «ДонНТУ» Автомобільно-дорожній інститут
48
Tnn An· tnn . |
(0.12) |
Для автомайстерень річний обсяг робіт визначається відсотком спеціалізованих робіт від загальної трудомісткості ТО й ремонту автомобіля (таблиця 3.3), або за формулами 3.10, 3.12 (якщо відома разова трудомісткість).
Річний обсяг робіт з ТО й ремонту автомобілів розподіляється за видами робіт і місцю їх виконання (таблиця 3.3) з доповненням обсягу прибираль- но-мийних робіт, приймання та видачі автомобілів, антикорозійної обробки кузова автомобіля (якщо передбачається такий вид послуги), а також передпродажної підготовки (при проектуванні магазину).
Приблизний розподіл загального річного обсягу робіт з ТО й ремонту автомобілів для дорожньої СТОА за видами й місцем виконання може прийматися за даними таблиці 3.3, при кількості робочих постів – до п'яти.
Отримані обсяги робіт за місцем виконання використовуються для визначення кількості робітників у дільницях, а також для розрахунку кількості робочих постів.
3.4 Річний обсяг робіт із самообслуговування підприємства
Крім робіт з ТО й ремонту на СТОА виконуються допоміжні роботи, обсяг яких складає 20–30 % від загального обсягу робіт з ТО й ремонту автомобілів. До складу допоміжних робіт входять роботи по прибиранню приміщень і території (15–20 %), приймання, зберігання й видача матеріальних цінностей (20 %), транспортні і перегін автомобілів (10 %), а також роботи з самообслуговування підприємства (обслуговування й ремонт технологічного устаткування та інструмента, утримання інженерних комунікацій, утримання й ремонт будівель). Роботи зі самообслуговування підприємства виконуються в самостійному підрозділу – у відділку головного механіка (ВГМ) або у відповідних виробничих дільницях, якщо ця трудомісткість не перевищує 10000 люд·год. Обсяг робіт із самообслуговування підприємства Тсам скла-
дає 45–55 % від обсягу допоміжних робіт, тобто до 10–15 % від загального обсягу робіт з ТО й ремонту автомобілів.
Тсам 0,1 0,15 ТР , |
(0.13) |
де ТР – загальний річний обсяг робіт з ТО й ремонту автомобілів, люд·год.
Решту допоміжних робіт Тдоп (45–55%) виконує обслуговуючий персонал. Обсяг цих допоміжних робіт складає:
Тдоп 0,1 0,15 ТР , |
(0.14) |
При обсязі робіт до 10 тис. люд·год, роботи самообслуговування під-
«Технологічне проектування підприємств автомобільного транспорту. Станції технічного обслуговування автомобілів»
49
приємства виконуються на дільницях: слюсарно-механічній, кузовній, електротехнічній, агрегатній, між якими вони розподіляються нарівно (тобто по
25%).
3.5Розрахунок кількості робочих постів й автомісць очікування
Розрахунком визначається число робочих постів, допоміжних постів і автомісць очікування й зберігання.
Попередня кількість робочих постів X р визначається за формулою:
X р |
Tп |
, |
(0.15) |
|
Фп Рп |
||||
|
|
|
де Tn – річний обсяг постових робіт, люд год;
– коефіцієнт, що враховує нерівномірність надходження автомобілів на СТОА в різні часи року й дні тижня, = 1,1–1,3;
Фn – річний фонд робочого часу поста, год.;
Рn – середня кількість робітників на посту, Рn = 1,0–2,0 чол.
Рn залежить від призначення та кількості постів. Так, для постів ТО й ремонту нормативне значення приймається від 1,3 [5] до 2,0 [10], для ку-
зовних, малярних робіт Рmin 1,5 чол. [10]. |
|
n |
|
Річний фонд робочого часу поста: |
|
Фп Д рр·Тзм·С · , |
(0.16) |
де Д рр – кількість днів роботи СТО у році;
Тзм – тривалість зміни, год.;
С– кількість змін;
= 0,9–0,94 – коефіцієнт використання робочого часу поста.
Для кузовних і малярних робіт, як правило, проектуються окремі пости в ізольованих приміщеннях. Для них приймається збільшений (2-х змінний) режим роботи дільниць, при середній кількості робітників на посту
Рn 1,5 чол.
Прийнята кількість постів (ціле число) повинна відрізнятися від розрахункової кількості не більше ніж 10–15 %. Для цього, виконання деяких однорідних робіт можна об’єднувати на одних постах (електротехнічні й прилади системи живлення, шиномонтажні та ремонт вузлів, агрегатів та інше).
При механізації прибирально-мийних робіт кількість робочих постів Х пмр дорівнює:
ДВНЗ «ДонНТУ» Автомобільно-дорожній інститут
50
Х пм |
Nдпм |
, |
(0.17) |
|
|||
р |
Тд Ау |
|
|
|
|
||
де Nдпм – добова кількість заїздів для виконання |
прибирально- |
||
мийних робіт;
– коефіцієнт нерівномірності надходження автомобілів, для СТОА з
Хр 10 1,3 –1,5; Х р 11 – 35 1,2 –1,3; Х р 35 1,1 –1,2;
Тд – добова тривалість роботи прибирально-мийної дільниці, год;
Ау – продуктивність мийної установки, авт/год;– коефіцієнт використання робочого часу поста, = 0,9.
N пм А |
р |
d |
пм |
/ Д |
рр |
. |
(0.18) |
д |
|
|
|
|
До допоміжних постів відносяться пости приймання й видачі автомобілів, контролю після ТО й ремонту, пости сушіння після мийки й фарбування. Загальна кількість допоміжних постів складає 0,25–0,50 одиниць на один робочий пост.
Розрахункову кількість допоміжних постів можна розподілити за призначенням згідно з типовими проектами (додаток А, табл. А.2).
При необхідності уточненого визначення кількості допоміжних постів за призначенням, їх розраховують так:
пости приймання
Х |
пр |
|
Nд |
, |
(0.19) |
д |
Тпр Апр |
||||
|
|
|
|
|
|
де – коефіцієнт нерівномірності |
надходження |
автомобілів, |
|||
1,1 –1,5 10 ;
Тпр – тривалість роботи зони приймання автомобілів, год;
Апр – пропускна здатність поста приймання автомобілів, 2–3 авт/год; Nд – добова кількість заїздів автомобілів на СТОА.
Кількість постів видачі автомобілів дорівнює кількості постів приймання.
Кількість постів контролю після ТО й ремонту залежить від оснащен-
ня та потужності станції й визначається на основі тривалості виконання цих робіт.
Кількість постів сушіння автомобілів після мийки визначається залежно від пропускної здатності постів миття, зокрема від продуктивності машини для мийки, а також тривалості сушіння.
«Технологічне проектування підприємств автомобільного транспорту. Станції технічного обслуговування автомобілів»