Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

F 4-1-МУ 2012-12 Кудинов библиотека

.pdf
Скачиваний:
31
Добавлен:
03.03.2016
Размер:
2.76 Mб
Скачать

71

По взаємному розташуванню пости можуть бути прямоточними й тупиковими. Прямоточне розташування декількох постів використовується для ТО при потоковому методі обслуговування автомобілів, а прямоточні одиночні (проїзні) пости – для ТО й ремонту на окремих постах. При тупиковому розташуванні постів у зоні ТО й ремонту розміщення постів може бути прямокутне одно-, й дворядне, косокутне, а також комбіноване одно- й дворядне.

Після вибору остаточного варіанта планування виробничого корпусу допрацьовуються планувальні рішення окремих зон і дільниць, що розроблені раніше при «укрупненому» визначенні їх габаритних розмірів.

При розробці планувань СТОА рекомендується використовувати типові рішення, проекти-аналоги. Нижче приводяться приклади таких проектів.

Питання до самоконтролю

1.Сформулювати рекомендації та вимоги до загального планувального рішення СТОА.

2.Висвітлити вимоги до земельної ділянки для будівництва СТОА.

3.Дати визначення та вимоги до генерального плану, креслення розпланування.

4.Дати перелік будівель та споруд, вимоги до розташування на генп-

лані.

5.Сформулювати вимоги до розташування зон мийки, прийманнявидачі, діагностування автомобілів.

6.Сформулювати вимоги до розташування в виробничому корпусі та обладнання устаткуванням постів ТО, ремонту.

ДВНЗ «ДонНТУ» Автомобільно-дорожній інститут

72

5ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА ПРОЕКТУ СТОА

Узатверджувальній частині проекту (РП) повинна бути оцінка ефективності прийнятих рішень і порівняння техніко-економічних показників проекту з показниками, які затверджені або схвалені в ТЕО. Згідно з ДБН А.2.2-3-2004 рекомендований наступний склад основних даних і тех- ніко-економічних показників, які включаються у розпорядчий документ про затвердження проекту (РП) на будівництво об'єктів виробничого призначення:

1. Найменування виробництва, будинку або споруди та місце його розташування.

2. Характер будівництва (нове будівництво, реконструкція).

3. Потужність об'єкта (річний випуск основної номенклатури продукції, місткість, пропускна спроможність, обсяг послуг, які надаються, та ін.):

у натуральних показниках (у відповідних одиницях);

у вартісних показниках.

4.Кількість робочих місць, у т. ч. новостворених.

5.Загальна кількість працюючих.

6.Продуктивність праці за рік (у вартісних показниках).

7.Собівартість основних видів продукції або надання послуг.

8.Кошторисна вартість будівництва підприємства (будинку, споруди) та інших об'єктів, у т. ч. будівельно-монтажні роботи.

9.Витрати на охорону навколишнього природного середовища, відновлювальні та компенсаційні заходи.

10.Термін окупності капітальних вкладень.

11.Вартість основних фондів підприємства (будинку, споруди).

12.Вартість основних фондів, які вибувають у процесі будівництва, реконструкції (за балансовою вартістю).

13.Дольова участь у будівництві спільних з іншими інвесторами

об'єктів.

14.Тривалість будівництва.

15.Трудомісткість будівництва (у люд·днях).

16.Річна потреба підприємства:

сировина та матеріали (у відповідних одиницях виміру);

енергоресурси (електроенергія в кВт/год; теплоенергія в Гкал; вугілля в т; нафтопродукти в т та ін.);

вода (у м3).

17.Витрати основних будівельних матеріалів (сталь, цемент, лісоматеріали за встановленими вимірами).

18.Інші показники:

прибуток;

«Технологічне проектування підприємств автомобільного транспорту. Станції технічного обслуговування автомобілів»

73

рентабельність;

матеріаломісткість;

енергомісткість, у т. ч. власних потреб;

питома теплова потужність опалення та питоме річне теплоспоживання;

площа території.

19.Інші додаткові техніко-економічні показники та якісні характеристики, що одержані в проекті.

20.Резюме заяви про екологічні наслідки.

Для оцінки здобутих у навчальному проекті техніко-економічних показників використовують питомі техніко-економічні показники СТОА на один робочий пост для еталонних умов (ОНТП-01-91) – (таблиця А.3, додаток А).

Згідно з цим документом, до основних показників роботи СТОА відносяться: кількість комплексно обслуговуваних автомобілів у рік, площі території, виробничо-складських, адміністративно-побутових приміщень, кількості виробничих працівників.

Значення еталонних питомих показників для міських СТОА розраховані для наступних типових умов: кількість робочих постів – 10; середньорічний пробіг одного автомобіля – 10 тис. км; кліматичний район – помірний; умови водопостачання, теплопостачання й електропостачання – від міських мереж. Для дорожніх СТОА – кількість робочих постів – 3; тип рухомого складу – легкові й вантажні автомобілі, автобуси.

Для умов, що відрізняються від еталонних, усі показники для міських СТОА, в залежності від кількості робочих постів, корегуються коефіцієнтом К р (таблиця А.4, додаток А). Крім того, показник – «кількість комплексно

обслуговуваних автомобілів» коефіцієнтами, що враховують: клас легкового автомобіля – Ккл ; середньорічний пробіг одного автомобіля – Кпр .

Коефіцієнт Ккл для легкових автомобілів особливо малого класу дорів-

нює 1,15; малого – 1,00; середнього – 0,85.

 

 

 

 

 

Коефіцієнт Кпр для середньорічного

пробігу одного

автомобіля в

8 тис. км дорівнює 1,25; 10 тис. км – 1,06; 12 тис. км – 0,84.

 

Тоді приведене значення еталонного показника дорівнює:

 

П пр Пе·К

p

К

кл

К

пр

.

(5.1)

і

і

 

 

 

 

Показники для дорожніх СТОА не корегуються.

Абсолютні значення нормативних техніко-економічних показників визначаються перемноженням відповідних питомих показників для еталонних умов на коефіцієнти приведення й загальну кількість робочих постів.

Площі виробничо-складських приміщень з урахуванням площі сантех-

ДВНЗ «ДонНТУ» Автомобільно-дорожній інститут

74

нічних і енергетичних приміщень приймаються з коефіцієнтом 1,18 для міських СТОА і 1,30 для дорожніх СТОА.

Аналіз питомих показників у розроблених проектних рішеннях, у порівнянні із типовими, необхідно робити з урахуванням прийнятої річної трудомісткості ТО й ремонту на один автомобіль у рік і режиму роботи станції.

Показники типових проектів розраховані на основі таких даних: СТОА працює 357 днів у році; 10,5 години на добу; трудомісткість робіт на один автомобіль у рік при пробігу 10 тис. км складає від 51,4 до 64,5 люд·год; 70 % від обсягу робіт виконується на постах і 30 % у цехах; середня кількість працюючих на посту 1,7–1,85 чоловік; коефіцієнт використання робочого часу поста – 0,9; число заїздів на станцію одного автомобіля в рік – 5; у містах послугами СТОА користується 75 % власників автомобілів, у сільській місцевості 25 %.

Указані значення показників є дещо застарілими й потребують уточнення згідно з новими вітчизняними та закордонними проектами.

Крім технічних у навчальному проекті використовуються також економічні показники: вартість будівництва, рівень рентабельності, термін окупності капітальних вкладень.

Економічну оцінку проектних рішень роблять у такій послідовності:

визначають потрібний розмір одночасних капітальних вкладень для здійснення проекту;

обчислюють очікувані валові доходи від виробничої діяльності проектованого підприємства;

обчислюють витрати на виконання послуг і утримання виробничотехнічної бази;

визначають показники економічної ефективності.

Питання до самоконтролю

1.Сформулювати призначення та основні відомості про оцінку ефективності прийнятих рішень проекту СТОА.

2.Висвітлити які техніко-економічні показники використовуються для оцінки проекту.

3.Дати визначення еталонних техніко-економічних показників і як їх використати.

4.Навести порядок техніко-економічної оцінки проекту СТОА.

«Технологічне проектування підприємств автомобільного транспорту. Станції технічного обслуговування автомобілів»

75

6 ОБСЯГ КУРСОВОГО ТА ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТІВ

Курсовий проект складається з пояснювальної записки обсягом 40– 60 сторінок (формат А4) і чотирьох аркушів графічної частини (формат А1). Приблизний розподіл обсягу курсового проекту по розділам наведено в таблиці 6.1.

Таблиця 6.1 – Розподіл обсягу курсового проекту

Назва частини

Графічна частина (кількість

Пояснювальна записка

проекту

аркушів)

(кількість аркушів)

Вступ

1–2

Технологічна

1

23–32

Спеціальна

1

3–5

Конструкторська

2

4–8

Висновки

1

Додатки

8–12

Дипломний проект складається з пояснювальної записки обсягом 100–120 c., (формат А4) і 10–12 аркушів графічної частини (формат А1). Приблизний розподіл обсягу дипломного проекту наведено в таблиці 6.2.

Таблиця 6.2 – Розподіл обсягу дипломного проекту

Назва частини проекту

Графічна частина

Пояснювальна записка

(кількість аркуш.)

(% від загального обсягу)

 

Вступ

1–2

Експлуатаційна

4–6

Технологічна

3–4

39–47

Спеціальна

1–2

4–6

Конструкторська

4–6

9–12

Будівельна

4–6

Науково-дослідницька

0–2

6–8

Екологічність та безпеч-

8–10

ність проекту

 

 

Організація й управління

0–1

2–5

виробництвом

 

 

Економічна

1

14–18

Висновки

1

Додатки

8–12

Наведений приблизний розподіл обсягу проекту може бути дещо змінений керівником проекту з метою більш ґрунтовного викладення однієї з частин.

ДВНЗ «ДонНТУ» Автомобільно-дорожній інститут

76

Вимоги до оформлення пояснювальної записки та графічної частини (конструкторської розробки) проектів викладені в навчальному посібнику «Технологічне проектування автотранспортних підприємств» 2 .

Вимоги та рекомендації з оформлення будівельних креслень наведені у розділі 7.

Питання до самоконтролю

1.Висвітлити складові частини дипломного та курсового проектів.

2.Навести основні вимоги до оформлення пояснювальної записки проекту.

3.Висвітлити правила виконання в пояснювальній записці ілюстрацій та таблиць.

4.Викласти вимоги до запису формул у тексті записки, оформлення креслень конструкторської частини проекту та виконання посилань і додатків.

«Технологічне проектування підприємств автомобільного транспорту. Станції технічного обслуговування автомобілів»

77

7 ВИМОГИ ДО ГРАФІЧНОГО ОФОРМЛЕННЯ БУДІВЕЛЬНОЇ ЧАСТИНИ ПРОЕКТУ

7.1 Загальні вимоги

При виконанні креслень планувань будівельної частини дипломного та курсового проектів слід додержуватись вимог правил виконання робочої документації для будівництва.

При розробці дипломного проекту виконуються: генеральний план підприємства, план виробничого корпусу та більш детальний, з вказівкою розташування технологічного обладнання, план окремої виробничої дільниці.

Із усього основного комплекту робочих креслень генеральних планів передбачених ДСТУ Б.А.2.4-6-95 [34] виконують тільки креслення розпланування (розбивний план), та план благоустрою території.

До складу документації на будівництво виробничого корпусу входять:

креслення, які призначені для впровадження будівельних і монтажних робіт;

опис будівельних виробів та матеріалів (у пояснювальній записці);

специфікація устаткування.

Далі наведено витяги з ДСТУ [30, 31, 32, 33, 34], вимог яких потрібно додержуватись при виконанні учбових проектів.

7.2 Основні правила виконання генеральних планів СТОА

Генеральний план виконують у масштабі 1:500 або 1:1000. В учбових проектах генплан дозволяється виконувати в масштабі 1:200. Масштаб зображення допускається вказувати в основному написі після найменування зображення. План розташовують довгою стороною умовної межі території вздовж довгої сторони аркуша, при цьому північна частина території повинна знаходитися зверху. Допускається відхилення орієнтації на північ у межах 900 вліво чи вправо.

При малій насиченості зображень допускається поєднувати з планом розпланування план благоустрою території та план інженерних мереж. При цьому кресленню присвоюється відповідне найменування.

Приклад: «Креслення розпланування та план благоустрою території». Зображення на кресленнях генерального плану виконують лініями за

ГОСТ 2.303.

Контури проектованих будівель та споруд наносять на план за будівельними кресленнями виробничого, адміністративно-побутового та інших корпусів, приймаючи координаційні осі будівель та споруд суміщеними з внутрішніми межами стін.

ДВНЗ «ДонНТУ» Автомобільно-дорожній інститут

78

Розміри, координати та виносні відмітки вказують у метрах з точністю до двох знаків після коми. Величину кутів у градусах з точністю до однієї хвилини, а при необхідності – до однієї секунди.

Величину уклонів указують в проміле без позначення одиниці виміру. Крутизну укосів указують у вигляді співвідношення одиниці висоти

укосу до горизонтального положення.

Основні умовні графічні позначення та зображення елементів генерального плану та споруд транспорту приймають за ДСТУ Б А.2.4-2-95 [33].

Деякі позначення та зображення наведені у додатку Б (табл. Б.1, Б.2,

Б.3, Б.4).

На планах наводять експлікацію будівель та споруд за формою таблиці Д.1 (додаток Д).

У графах експлікації будівель та споруд указують:

у графі «Номер на плануванні» – номер будівлі, споруди;

у графі «Найменування» – найменування будівлі, споруди;

у графі «Координати квадрата сітки» – координати нижнього лівого квадрата будівельної геодезичної сітки, у межах якого на зображенні будівлі та споруди нанесений його номер (при необхідності).

Приклад оформлення експлікації будівель та споруд наведений там же у додатку Д (табл. Д.1).

Вимоги до креслення розпланування:

1. На кресленні розпланування (плані розташування будівель та споруд) наносять та вказують:

а) будівельну геодезичну сітку або базис розпланування, який її замі-

нює;

б) «червону» лінію, яка відокремлює територію магістралі, вулиці, проїзду та площі від території, що призначена під забудову;

в) огорожі з воротами та хвіртками або умовну межу території. Якщо огорожа співпадає з «червоною» лінією чи з умовною межею території, тоді наносять тільки огорожу з відповідним поясненням на кресленні;

г) будівлі та споруди, в тому числі комунікаційні (естакади, тунелі); д) майданчики виробничі та складські; е) автомобільні шляхи та майданчики з шляховим покриттям; ж) залізничні колії;

к) елементи благоустрою (тротуари, майданчики спортивні та для відпочинку);

л) елементи та споруди планувального рельєфу (укоси, підпірні стінки, пандуси);

м)водовідвідні споруди; н)показник напрямку на північ стрілкою з літерою «П» біля вістря (у лі-

вому верхньому краю аркуша) з зображенням «рози вітрів».

«Технологічне проектування підприємств автомобільного транспорту. Станції технічного обслуговування автомобілів»

79

2.Креслення розпланування виконують з координатною чи розмірною прив’язкою.

3.Будівельну геодезичну координатну сітку наносять на все креслення розпланування у вигляді квадратів зі сторонами 10 см.

Початок координат приймають у нижньому лівому куті аркуша.

Осі будівельні геодезичної сітки позначають арабськими цифрами, що відповідають кількості сотень метрів від початку координат, та великими літерами українського алфавіту.

Приклади (М 1:1000):

0А (початок координат); 1А; 2А; 3А – горизонтальні осі;

0Б (початок координат); 1Б; 2Б; 3Б – вертикальні осі;

На кресленнях, що виконуються у масштабі 1:500, осі будівельної геодезичної сітки позначають у відповідності з наведеними прикладами.

Приклади:

0А (початок координат); 0А+50; 1А; 1А+50; 2А; 2А+50 – горизонтальні осі;

0Б (початок координат); 0Б+50; 1Б; 1Б+50; 2Б; 2Б+50 – вертикальні

осі;

Допускається, при необхідності, застосування від’ємних значень осей будівельної геодезичної сітки.

Приклади:

0А (початок координат); 0А50; –1А; –1А-50; –2А; –2А–50 – гори-

зонтальні осі;0Б (початок координат); 0Б–50; –1Б; –1Б–50; –2Б; –2Б–50 – верти-

кальні осі; Допускається при розширенні, реконструкції та технічному переозб-

роєнні діючих підприємств зберігати раніше прийняті позначки осей будівельної геодезичної сітки.

4. Розмірну прив’язку здійснюють від базису розпланування.

Базисом розпланування може бути будь-яка пряма лінія, що проходить через дві закріплені на місцевості точки, які позначають великими літерами українського алфавіту.

Приклад – А; Б.

5.Будівлі та споруди на плані наносять у масштабі креслення з вказівкою прорізів воріт та дверей, крайніх осей воріт, та (при необхідності) координати осей, або прив’язки воріт до координаційних осей будівлі.

6.Усередині контуру будівлі (споруди) вказують:

а) номер будівлі, споруди у нижньому правому куті; б) абсолютну відмітку, що відповідає умовній нульовій відмітці, прий-

нятій у будівельних робочих кресленнях будівлі, споруди, яку розміщують на полиці лінії-виноски та позначають знаком (при необхідності).

ДВНЗ «ДонНТУ» Автомобільно-дорожній інститут

80

7. На контурі будівлі, споруди вказують:

а) координати точок перетину координаційних осей будівлі, споруди у двох її протилежних кутах, а при складній конфігурації будівлі, або споруди розташування її не паралельно осям будівельної геодезичної сітки – в усіх кутах. Для центричних споруд – координати центру та однієї характерної точки, а також діаметр, для лінійних споруд – координати осі або координати початку та кінця окремих ділянок;

б) розмірну прив’язку координаційних осей будівлі, споруди до базису розпланування та розміри будівлі, споруди між осями при відсутності будівельної геодезичної сітки;

в) позначку координаційних осей будівлі, споруди у координованих точках.

8.Навколо контуру будівлі, споруди показують вимощення та в’їзні пандуси, зовнішні сходи та майданчики біля входів.

9.На кресленні розпланування, що стосується автомобільних шляхів, наносять та вказують:

а) переїзди через залізничні колії; б) транспортні розв’язки;

в) координати або прив’язки осей автомобільних шляхів та, при необхідності, їх номери;

г) ширину автомобільних шляхів; д) радіуси кривих по краю проїзної частини автомобільних шляхів у

місцях їх взаємного перетину та примикання; е) укоси насипів та виїмок (за потребою).

10.На кресленні розпланування наводять (за необхідністю) відомість водовідвідних споруд за формою таблиці Д.2 (додаток Д).

Приклад оформлення відомості водовідвідних споруд наведений там же

удодатку Д (таблиця Д.2).

При наявності на аркуші вільного поля, на ньому вказують основні показники генерального плану: площі території та забудови, щільність забудови та озеленення.

11. Приклад оформлення креслення розпланування СТОА з координатною прив’язкою наведений у додатку К (таблиця К.1).

7.3 Основні правила виконання плану поверхів будинків і споруд

Креслення виконують згідно з вимогами ДСТУ Б А. 2.4-4-99 [31] та ДСТУ Б А. 2.4-7-95 [34].

Креслення виконують в оптимальних масштабах з урахуванням їх складності й насиченості інформацією. Рекомендується використовувати масштаби 1:500; 1:200; 1:100; 1:50.

Масштаби на кресленнях не позначають, за винятком креслень виробів і

«Технологічне проектування підприємств автомобільного транспорту. Станції технічного обслуговування автомобілів»

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]