Научное помсобие 1All Tom 1 UA

Таким чином, поверхнева густина зв’язаних зарядів дорівнює поляризова-

ності.

Зробимо заміну у формулі (40.4), враховуючи те, що поляризованість пропорційна напруженості електричного поля (див. формулу (40.3)). Отримаємо

Таким чином, діелектрик завжди послаблює електричне поле.

Діелектрична проникність середовища – це характеристика речовини,

яка показує, в скільки разів поле усередині однорідного діелектрика менше ніж у вакуумі.

139

Електростатика. Постійний струм

40.4 Умови на межі розділу двох діелектриків

Розглянемо межу між двома діелектриками з діелектричними проникностями ε1 і ε2. Припустимо, що в діелектриках створено поле, напруженість якого у

чний вектор, спрямованийr за нормаллю до дотичної з першого середовища в друге. Вектори E1 і E2 можна представити у вигляді суми нормальної і тангенціальної складових:

E1 = rτE1τ + nrE1n , E2 = rτE2τ + nrE2n .

Для ізотропного діелектрика можна отримати дві граничні умови:

1.Складова напруженості, дотична до поверхні розділу двох середовищ, не змінюється під час переходу через цю поверхню з одного середовища в інше:

Оскільки D = εε0 E , то для електричного зміщення ця умова записується у вигляді:

2.Під час переходу через межу розділу двох середовищ, на якій немає вільних зарядів, нормальна складова електричного зсуву не змінюється:

140

Електростатика. Постійний струм

40.5 Сегнетоелектрики

Сегнетоелектрики – це діелектрики, які можуть мати спонтанні (мимовільні) поляризованості за умов відсутності зовнішнього електричного поля. Назва пояснюється тим, що вперше дане явище було відкрито для сегнетової солі.

Сегнетоелектрики мають ряд особливостей:

1.Діелектрична проникність може досягати значень 103.

2.Залежність поляризованості PV від напруженості зовнішнього електричного поля Е має нелінійний характер (див. гілку 1 на рис. 40.6). Отже, діелектрична проникність залежатиме від напруженості зовнішнього поля.

3.У сегнетоелектриках спостерігається явище гістерезису («гістерезис» (грец.) –

Щоб поляризованість стала дорівнювати нулю, треба прикласти поле зворотного напряму ( − Ec ). Вели-

чина Ес називається коерцитивною силою (соеrcitive (лат.) – утримування). Якщо Е змінювати далі, то PV змінюється за кривою 3.

4.Для кожного сегнетоелектрика існує температура, при якій він втрачає свої незвичайні властивості і стає звичайним діелектриком. Ця температура називається точкою Кюрі*. Сегнетова сіль має дві точки Кюрі: –15°С і +25°С.

Сегнетоелектриками можуть бути тільки кристалічні речовини. В кристалі виникають області, в межах кожної з яких дипольні моменти частинок паралельні один одному. Напрями поляризації різних областей різні. Області спонтанної (мимовільної) поляризації називаються доменами. Під дією зовнішнього поля електричні моменти доменів повертаються як ціле, і встановлюються за напрямом поля.

________________________________________________________________________________

*Кюрі П’єр (1859–1906), французький фізик, лауреат Нобелівської премії 1903 р.

141

Електростатика. Постійний струм

§41 Провідники в електричному полі

Провідники – це речовини, в яких є носії заряду, здатні переміщатися навіть під дією дуже малої сили. Тому для рівноваги зарядів необхідне виконання наступних умов.

1. Напруженість поля усередині провідника повинна бути рівною нулю:

E = 0.

E = − ddlϕ = 0 , це означає, що ϕ = const . Потенціал усередині провідника повинен бути постійним.

2. Напруженість поля на поверхні провідника повинна бути в кожній точці спрямованою за нормаллю до поверхні:

E = En .

Лінії напруженості перпендикулярні поверхням рівного потенціалу, тому у разі рівноваги зарядів поверхня провідника буде еквіпотенціальною. Таким чином, потенціал ϕ у всіх точках провідника матиме одне і те ж значення, тобто еквіпотенціальна поверхня перероджується в еквіпотенціальний об’єм.

Внесемо провідник в електричне поле. Носії заряду в провіднику починають рухатися: позитивні – у напрямі вектора E , негативні – в протилежному. На кін-

ля в цій порожнині дорівнюватимемо

нулю, незалежно від того, яке поле є зовні.

На цьому принципі засноване явище електростатичного захисту. Коли прилад хочуть захистити від зовнішніх полів, його оточують провідним екраном. Зовнішнє поле компенсується усередині екрану індукованими зарядами, що виникають на його поверхні. Екран діє і в тому випадку, якщо він не суцільний, а виконаний у вигляді сітки.

142

Електростатика. Постійний струм

§42 Електроємність. Енергія електричного поля

42.1 Електроємність відокремленого провідника

Якщо відокремленому провіднику надати заряд dq, то потенціал цього провідника зміниться. Зміна потенціалу dϕ пропорційно наданому заряду:

де С – коефіцієнт пропорційності, якій називають електричною ємністю.

Електрична ємність (електроємність) – це скалярна фізична величина,

що характеризує здатність провідника накопичувати електричний заряд, яка чисельно дорівнює заряду, що його надання підвищує потенціал провідника на один вольт:

Фарад – це дуже велика величина. Таку ємність мала б куля радіусом 9 109 м, тобто радіус якої у 1500 разів більше ніж радіус Землі.

На практиці електроємність виміряють в міліфарадах (мФ), мікрофарадах (мкФ), нанофарадах (нФ) і пікофарадах (пФ).

Електроємність залежить від геометрії провідника і діелектричної проникності середовища, що оточує провідник.

________________________________________________________________________________

*Фарадей Майкл (1791–1867), англійський фізик.

143

Електростатика. Постійний струм

42.2 Конденсатори

Відокремлені провідники мають невелику ємність. Наприклад, куля розміром із Землю має електроємність 700 мкФ. На практиці необхідні пристрої, здатні накопичувати на собі («конденсувати») великі заряди. Їх називають конденсаторами.

Конструктивно конденсатор – це дві провідникові пластинки, які розташовані близько одна від одною і розділені діелектриком. Утворюючі конденсатор провідники називають обкладками. Одна з обкладок заряджається позитивно, інша – негативно.

Умовне позначення на схемах:

Щоб зовнішні тіла не робили впливу на ємність конденсатора, обкладкам надають таку форму і так їх розташовують, щоб поле було зосереджено усередині конденсатора. Цій умові відповідають:

3.дві пластини, що розташовані близько одна до однієї;

4.два коаксіальні циліндри;

5.дві концентричні сфери.

Відповідно до форми конденсатори бувають:

•плоскі;

•циліндричні;

•сферичні.

Основною характеристикою конденсатора є електроємність С. За визначенням, електроємність дорівнює відношенню заряду на конденсаторі до різниці потенціалів між обкладками:

де ϕ1 − ϕ2 =U – напруга між обкладками;

q – заряд позитивної обкладки.

Величина електроємності конденсатора визначається формою і розмірами обкладок і величиною зазору між ними, а також діелектричними властивостями середовища, що заповнює простір між обкладками.

яке знаходиться між обкладками.

144

Електростатика. Постійний струм

2. Циліндричний конденсатор (рис. 42.3). Електроємність:

де R1 і R2 – радіуси внутрішньої і зовнішньої обкладок.

Крім електроємності кожний конденсатор характеризується граничною напругою Umax , яку можна прикладати до обкладок конденсатора, не побоюю-

чись пробою. При перевищенні цієї напруги між обкладками проскакує іскра, внаслідок чого руйнується діелектрик і конденсатор виходить з ладу.

Конденсатори можна поєднувати в батареї різними способами.

У разі послідовного з’єднання конденсаторів (рис. 42.4) вони з’єднуються різнойменно зарядженими обкладками. При цьому виконуються наступні співвідношення:

Результуюча ємність завжди менше мінімальної електроємності, що входить до батареї. При послідовному з’єднанні зменшується можливість пробою конденсаторів, тому що на кожному конденсаторі є лише частина загальної різниці потенціалів, що подана на всю батарею.

У разі паралельного з’єднання конденсаторів (рис. 42.5) з’єднуються однойменні обкладки. При цьому виконуються співвідношення:

Паралельне з’єднання конденсаторів використовують для отримання великої електроємності.

145

Електростатика. Постійний струм

42.3Енергія електричного поля

1.Енергія зарядженого відокремленого провідника.

Нехай є відокремлений провідник. Позначимо:

q – заряд провідника; С – електроємність; ϕ – потенціал.

Збільшимо заряд цього провідника на dq. При перенесенні заряду dq з нескінченності на відокремлений провідник потрібно виконати елементарну роботу проти сил поля

2. Енергія зарядженого конденсатора.

Як будь-який заряджений провідник, конденсатор має енергію. Енергія зарядженого конденсатора визначається співвідношеннями:

Формулу для енергії поля конденсатора можна перетворити, використовуючи величини, що характеризують електричне поле.

Ємність плоского конденсатора C = εεd0S . Напруга на обкладках конден-

сатора пов’язана з напруженістю електричного поля співвідношенням:

U = Ed .

146

де V = Sd – об’єм конденсатора.

Якщо поле є однорідним (що має місце в плоскому конденсаторі), то укладена в ньому енергія розподіляється в просторі з постійною густиною.

Величина, що дорівнює відношенню енергії поля до займаного об’єму, на-

Формула (42.12) пов’язує енергію з ємністю конденсатора, а формула (42.15) – густину енергії з напруженістю електричного поля.

Електростатика не може відповісти на питання, що є носієм енергії – заряд або поле? В електростатиці поля і заряди, що зумовили їх, невіддільні одне від одного. Подальший розвиток теорії і експерименту показав, що змінні в часі електричні і магнітні поля можуть існувати незалежно від зарядів, що їх створили, і розповсюджуватися в просторі у вигляді електромагнітних хвиль, переносячи енергію. Це означає, що носієм енергії є поле.

Розділ 12. Постійний електричний струм

§43 Електричний струм. Характеристики струму

Електричним струмом називається напрямлений (впорядкований) рух електричних зарядів.

Для протікання струму необхідна наявність в провіднику (або в даному середовищі) заряджених частинок, які можуть переміщатися в межах всього провідника. Такі частинки називаються носіями заряду (або носіями току). Ними можуть бути електрони, іони або макроскопічні частинки, які несуть на собі заряд, наприклад, заряджені порошинки. Струм виникає за умови, що усередині провідника існує електричне поле.

Струм, що виникає в провідних середовищах, називається струмом провідності. Прикладом струму провідності є струм в металах. Для існування постійного електричного струму провідності необхідне виконання наступних умов.

1.Наявність вільних носіїв заряду.

2.Наявність зовнішнього електричного поля, енергія якого повинна витрачатися на впорядковане переміщення електричних зарядів.

3.Коло постійного струму провідності повинно бути замкненим.

147

Електростатика. Постійний струм

Кількісною характеристикою електричного струму є сила струму.

Сила струму (i) – скалярна фізична величина, що чисельно дорівнює заряду, який переноситься через поперечний переріз провідника за одиницю часу:

[i] = А (ампер*).

За напрям струму умовно взято напрям руху позитивних зарядів. Якщо сила струму і його напрям не змінюються, то струм називається постійним. Для постійного струму

Іншою характеристикою струмуr є густина струму.

Густина струму ( j ) – векторна фізична величина, яка чисельно дорів-

нює електричному заряду, що переноситься за одиницю часу через одиничну площадку, розташовану перпендикулярно до напряму руху носіїв заряду.

де S – площа поперечного перерізу провідника.

[ j] = мА2 .

За напрям вектора густини струму приймається напрям руху позитивних носіїв заряду.

де n+rі n– –rконцентрації позитивних і негативних носіїв заряду; v+ і v− – їх середні швидкості.

У скалярному вигляді:

Знаючи вектор густини струму в кожній точці простору, можна знайти силу струму через довільний переріз S:

S

___________________________________________________________________________________________________________

*Ампер Андре Марі (1775–1836), французький фізик, математик і хімік.

148