- •Міністерство освіти і науки україни донецький національний технічний університет Кафедра вищої математики ім. В.В.Пака
- •Робоча програма навчальної дисципліни
- •Донецьк 2013 рік
- •Опис навчальної дисципліни
- •Мета та завдання навчальної дисципліни
- •Робоча Програма навчальної дисципліни
- •Теми практичних занять
- •5. Теми семінарських занять
- •6. Теми лабораторних занять
- •7. Самостійна робота
- •8. Індивідуальні завдання
- •9. Методи навчання
- •10. Методи контролю
- •11. Розподіл балів, які отримують студенти
- •Заліковий модуль мк1
- •Заліковий модуль мк2
- •Заліковий модуль мк3
- •Заліковий модуль мк4
- •Заліковий модуль мк5
- •Заліковий модуль мк6
- •Шкала оцінювання: національна та ects
- •12. Методичне забезпечення
- •13. Рекомендована література Базова
- •Допоміжна
- •Навчально-методична
- •14. Інформаційні ресурси
8. Індивідуальні завдання
№ з/п |
Назва теми |
Кількість годин |
1 |
Лабораторні заняття з дисципліни „Вища математика” не плануються. |
|
9. Методи навчання
У відповідності з характером пізнавальної діяльності студентів по засвоєнню змісту дисципліни „Вища математика” використовуються різноманітні методи навчання:
1. При проведенні лекційних занять:
а) репродуктивні;
б) пояснювально-ілюстративні;
в) аналіз конкретних проблемних ситуацій з виділенням історичних етапів її вирішення.
При проведенні репродуктивно організованої лекції викладач спирається на знання студентів, які вони отримали при вивченні шкільної програми.
З метою більш глибокого засвоєння і запам'ятовування інформації репродуктивний метод доповняється використанням пояснювально-ілюстративних матеріалів (малюнки).
Аналіз конкретних проблемних ситуацій і проблемні лекції сприяють розвитку творчого мислення студентів, стимулюють і підвищують інтерес до занять, активізують та загострюють сприймання навчального матеріалу. Аналізу конкретних ситуацій і проблемним лекціям як нетрадиційного методу навчання властиві: наявність складної задачі чи проблеми, формулювання викладачем контрольних запитань з даної проблеми, обговорення можливих варіантів її вирішення.
2. При проведенні практичних занять використовуються репродуктивні методи, особливістю яких є те, що у ході їх застосування студенти використовують за зразком знання, які вони засвоїли під час лекційних занять.
Репродуктивні вправи розрахункового характеру підвищують ефективність придбання практичних умінь і навичок, так як перетворення знань у навички вимагають багаторазових дій за зразком.
10. Методи контролю
При викладанні навчальної дисципліни «Вища математика» використовуються такі методи контролю:
1. Поточне тестування або поточне опитування з усіх тем усіх змістових модулів програми.
2. Оцінка якості і своєчасності виконання домашніх завдань, які відносяться до відповідної теми.
3. Шість письмових модульних контролів – МК1, МК2, МК3, МК4, МК5 і МК6 (по два у кожному семестрі), що проводяться згідно з графіком навчального процесу.
Поточне тестування або поточне опитування проводиться під час практичних занять.
Максимальна кількість балів, які студент може отримати з кожної теми показана в таблиці у підрозділі 11 «Приклад розподілу балів, які отримують студенти при семестровій атестації на підставі результатів двох модульних контролів» програми дисципліни. Максимальна сумарна кількість балів, які студент може отримати при поточному тестуванні або опитуванні складає 15 балів за темами кожного залікового модулю.
Максимальна кількість балів, які студент може отримати при виконанні письмової частини залікових модулів складає 35 балів з кожного модулю. Якщо замість двох модульних контролів проводиться іспит, то бали двох залікових модулів складаються, тобто студент може отримати на протязі семестру при поточному тестуванні або опитуванні до 30 балів за темами залікових модулів і ще до 70 балів за відповіді на іспиті.
Підсумкова семестрова оцінка з дисципліни за шкалами ECTS і національною виставляється на підставі сумарної кількості балів, які набрав студент у відповідності до таблиці «Шкала оцінювання: національна та ECTS» підрозділу 11 програми дисципліни.