6. Ендоскопічні методи

Виявлення ознак запалення в порціях:

• визначення кількості лейкоцитів (не плутати з лейкоцитоїдами, що утворюються при стоянні жовчі!);

• бактерії (можна зробити бакпосів та визначити чутливість флори до антибіотиків);

• візуальний огляд жовчі – мутна жовч, слиз, пластівці.

3. Виявлення паразитів (лямблії).

4. При відповідній стимуляції – вивчення панкреатичної секреції (секретин-панкреозиміновий тест).

Тести до теми: «Лабораторно-інструментальні методи діагностики в гастроентерології»

1. Який з методів більш точно відображає секреторну функцію шлунка?

1. фіброгастродуоденоскопія

2. одномоментний (товстим зондом)

3. беззондові (ацидотест та ін.)

4. фракційний (тонким зондом)

5. радіометричний

2. За допомогою яких обстежень можна визначити наявність Helicobacterpylori(повністю правильна відповідь)?

1. аналізів калу, повітря, що видихається, і жовчі

2. аналізів жовчі, калу, сечі

3. повітря, що видихається, біопсії слизової оболонки шлунка з мікроскопією мазка, специфічних аналізів калу, крові,слини та шлункового соку

4. специфічних аналізів крові, жовчі, шлункового соку і слини

5. мікроскопічних аналізів вмісту шлунка, дванадцятипалої кишки і слини

3. Що таке іригоскопія?

1. рентгенологічне обстеження кишок після контрастної клізми

2. ендоскопічне обстеження тонкої кишки

3. ендоскопічне обстеження товстої кишки

4. рентгенологічне обстеження травного тракту

5. лапароскопічне обстеження черевної порожнини

4. Для діагностики виразкової хвороби передусім використовують:

1. дуоденальне зондування

2. ультрасонографію

3. рентгенографію

4. фракційне дослідження шлункового вмісту

5. фіброгастродуоденоскопію

5. Який із зазначених методів обстеження є найбільш точним у діагностиці гастриту?

1. рентгенологічний

2. дослідження шлункової секреції

3. Ендоскопія з гастробіопсіє

4. пальпація живота

5. комп’ютерна томографія

6. Який рентгенологічний симптом найбільш характерний для раку шлунка?

1. дефект наповнення, деформація контуру шлунка

2. згладженість складок слизової оболонки

3. сповільнення евакуації

4. симптом ніші, деформація контуру шлунка

5. виражена локальна гіперплазія складок слизової оболонки

7. Який рентгенологічний симптом є найтиповішим для виразкової хвороби (наявності відкритої виразки)?

1. деформація шлунка

2. згрубілі складки слизової оболонки

3. сповільнення евакуації

4. симптом ніші

5. симптом дефекту наповнення

8. Про що свідчить позитивна реакція бензидинової проби під час дослідження калу?

1. наявність жовчних пігментів

2. наявність яєць глистів

3. наявність прихованої крові

4. наявність стеркобіліну

5. наявність синдрому малабсорбції

9. Про ускладнення якого захворювання може свідчити позитивна реакція Грегерсена під час обстеження калу?

1. целіакії

2. жовчокам’яної хвороби

3. виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки

4. невиразкового коліту

5. холестатичного гепатиту

10. Про що свідчать домішки слизу в калі?

1. про геморой

2. про колонопатію

3. про ентеропатію

4. про виразкову хворобу шлунка і дванадцятипалої кишки

5. про варіант норми

11. Який найсильніший подразник шлункової секреції:

1. капустяний сік

2. пентагастрин

3. алкоголь

4. кофеїн

5. інсулін

12. В яких одиницях визначають кислотність шлункового соку:

1. у відсотках

2. у кілограмах

3. у титраційних одиницях

4. у проміле

5. в універсальних одиницях (УО)

13. Вміст вільної соляної кислоти у здорової людини натще:

1. 50-70 титраційних одиниць

2. 60-80 титраційних одиниць

3. 20-60 титраційних одиниць

4. 20-40 титраційних одиниць

5. 10-30 титраційних одиниць

14. Як називається відсутність вільної соляної кислоти в шлунковому сокові?

1. ахалазія

2. гіпохлоргідрія

3. ахлоргідрія

4. астенія

5. гіповолемія

15. Для якого захворювання найбільш характерна шлункова гіперсекреція?

1. гастриту, тип А

2. раку шлунка

3. холециститу

4. виразкової хвороби дванадцятипалої кишки

5. функціонального пілороспазму

16. Яка кислотність найчастіше спостерігається у хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки?

1. нормохлоргідрія

2. гіперхлоргідрія

3. гіпохлоргідрія

4. ахлоргідрія

5. ахілія

17. Для якого захворювання характерна ахілія?

1. ерозивного гастриту

2. виразкової хвороби

3. хвороби Менентріє

4. гострого гастриту

5. раку шлунка

18. Про яке захворювання свідчить позитивна реакція на молочну кислоту в шлунковому сокові?

1. рак шлунка

2. гастрит

3. виразкову хворобу

4. спазм воротаря

5. поліпоз

19. Яка величина рН у разі максимальної стимуляції гістаміном характерна для хронічного гастриту зі зниженою секреторною функцією шлунка?

1. рН більше ніж 1,0

2. рН більше ніж 2,0

3. рН більше ніж 2,5

4. рН менше ніж 2,0

5. рН менше ніж 2,5

20. Яка рН базальної секреції характерна для хронічного гастриту з підвищеною секреторною функцією шлунка?

1. рН більше ніж 3,0

2. рН більше ніж 4,5

3. рН менше ніж 1,0

4. рН більше ніж 2,0

5. рН більше ніж 2,5

21. Який білірубін у нормі визначають у крові?

1. глікозильований

2. тільки прямий

3. 25% непрямого від загальної кількості

4. 75% непрямого від загальної кількості

5. 75% прямого від загальної кількості

22. Наявність білірубіну в сечі в нормі:

1. з’являється у великій кількості

2. з’являється періодично

3. відсутній

4. наявні сліди

5. при фізичних навантаженнях

23. Яку функцію печінки можна визначити під час обстеження білірубіну крові?

1. гемостатичну

2. білковотворну

3. пігментну

4. вуглеводну

5. антиінфекційну

24. Методом електрофорезу білків визначають:

1. екскреторну функцію печінки

2. вуглеводну

3. антитоксичну

4. білковотворну

5. гемостатичну

25. Яку функцію печінки можна визначити під час дослідження протромбіну крові:

1. участь у вуглеводному обміні

2. антитоксичну

3. білковотворну

4. екскреторну

5. пігментну

26. Яку функцію печінки характеризують осадові проби (Вельтмана, тимолова, Таката-Ара)?

1. антитоксичну

2. білковотворну

3. вуглеводну

4. ферментну

5. пігментну

27. Про що свідчить зміна активності трансаміназ крові:

1. порушення вуглеводної функції печінки

2. порушення білковотворної функції печінки

3. ураження печінкової паренхіми запального характеру

4. порушення жовчовиділення

5. синдром печінкової недостатності

28. Для якого захворювання найбільш характерно підвищення глобулінів сироватки крові?

1. рефлюкс-езофагіту

2. гепатиту

3. дуоденіту

4. холециститу

5. раку

29. Про що свідчить підвищення активності лужної фосфатази?

1. порушення білковотворної функції печінки

2. холестатичні явища

3. порушення вуглеводної функції печінки

4. порушення антитоксичної функції печінки

5. регуляцію білкового обміну внаслідок патології печінки?

30. Обстеження якого ферменту дає змогу діагностувати вірусний гепатит у ранній (безжовтяничний) період?

1. альфа-амілази

2. трансамінази (АлАТ, АсАТ)

3. лужної фосфатази

4. холінестерази

5. фльфа-антитрипсину

31. За допомогою якого методу вивчають участь печінки у ліпідному обміні?

1. осадних проб

2. визначення білкових фракцій крові

3. визначення рівня холестерину в крові

4. визначеня ферментів крові

5. визначення фракцій білірубіну

32. Про що свідчить уробілінурія:

1. ураження клубочкового апарату нирок

2. нормальний білірубіновий обмін

3. порушення утворення білірубіну

4. порушення зв’язування білірубіну в печінці

5. порушення виділення білірубіну

33. Для якого типу жовтяниці характерна холемія – поява в крові жовчних кислот?

1. усіх видів жовтяниць

2. паренхіматозної

3. механічної

4. гемолітичної

5. псевдожовтяниці

34. Підвищення кон’югованого білірубіну спостерігають у разі:

1. гемолітичної жовтяниці

2. механічної жовтяниці

3. залізодефіцитної анемії

4. перніціозної анемії

5. гемолітичної анемії

35. Який симптом найбільш характерний для механічної жовтяниці?

1. підвищення неконьюгованого білірубіну в крові

2. підвищення рівня амінотрансфераз у крові;

3. підвищення рівня білірубіну в крові

4. відсутність уробіліну в сечі

5. зниження рівня лужної фосфатази

36. Підвищення некон’югованого білірубіну спостерігається у разі:

1. постгеморагічної анемії

2. перніціозної анемії

3. механічної жовтяниці

4. залізодефіцитної анемії

5. гемолітичної анемії

37. Який показник пігментного обміну характерний для гемолітичної жовтяниці?

1. негативна реакція на білірубін у сечі

2. підвищення рівня білірубіну в крові

3. позитивна реакція на уробілін у сечі

4. позитивна реакція на білірубін у сечі

5. відсутність стеркобіліну в калі

38. Який показник пігментного обміну характерний для гемолітичної жовтяниці?

1. зниження рівня непрямого білірубіну в крові

2. відсутність стеркобіліну у калі

3. підвищення рівня білірубіну в крові

4. підвищення рівня стеркобіліну в калі

5. підвищення рівня уробіліну в сечі

39. Який метод обстеження має найбільше значення у діагностиці жовчокам’яної хвороби?

1. опитування

2. пальпація

3. іригоскопія

4. холецистографія

5. дуоденальне зондування

40. Як називається метод контрастування селезінкової та ворітної вен:

1. холеграфія

2. сканування

3. спленопортографія

4. лапароскопія

1. ультрасонографія

41. Що є контрастною речовиною для холецистографії?

2. кардіотраст

3. сульфат барію

4. сульфат магнію

5. білігност

5. харчовий сорбіт

42. Які віруси — збудники інфекційних гепатитів відомі на даний час (вкажіть найбільш повний варіант)?

А. А і В

В. А, В,ні-А, ні-В

С. А, В, С, D, Е, F, G,K, L, M, N

Д. А, В, С, D, Е, F, G

Е. А, В, С

43. Як позначають вірус гепатиту А?

А. НАV

В. НААg

С. НbsАg

Д. Анти-НАV

Е. Анти-НАV, Іg М

44. Як позначають вірус гепатиту В?

А. НbsАg

В. НвеАg

С. Анти-НВs

Д. НВV

Е. Анти-НВс

45. Як позначають вірус гепатиту С?

А. НСАg

В. Анти-НСV

С. НСV

Д. НВV-DNА

Е. НСV-RNА

46. Як позначають поверхневий антиген вірусу гепатиту В (так званий австралійський антиген):

А. НВеА_g.

В. Анти-НВs

С. HВsAg

Д. Анти-НВс

Е. Анти-НВс, ІgМ

47. Як позначають антитіло проти «австралійського антигену»:

А. НВ_sА_g.

В. Анти-НВs

С. Анти-НВс

Д. НвсАg

Е. Анти-НВс, ІgМ

48. Як позначають антитіло проти протеїнів вірусу гепатиту С?

А. НСV

В. НСАg

С. НСV-RNА

Д. Анти-НСV

Е. Анти-НСV-RNА

49. За допомогою якого методу можна прижиттєво вивчити морфологію печінки?

1. комп’ютерної томографії

2. спленопортографії

3. пункційної біопсії

4. лапароскопії

5. ультрасонографії

50. Нормальний об’єм жовчного міхура:

1. 10-20 мл

2. 20-30 мл

3. 40-60 мл

4. 70-80 мл

5. 80-100 мл

51. Про що свідчить наявність лейкоцитів у жовчі порції «А»:

1. холангіт

2. холецистит

3. гепатит

4. дуоденіт

5. гастрит

52. Жовч порції «А» має колір:

1. білий

2. темно-коричневий

3. темно-жовтий

4. світло-жовтий

5. зеленуватий

53. Жовч порції «В» має колір:

1. темно-жовтий

2. золотисто-жовтий

3. колір маслин

4. світло-жовтий

54. Жовч порції «С» має колір:

1. темно-жовтий

2. колір маслин

3. зеленуватий

4. блідо-жовтий

5. золотисто-жовтий

55. Чи можна проводити ФГДС не натщесерце?

А. Так, за вимогою хворого

В. Так, але з попереднім промиванням шлунка

С. Так, але з попередньою постановкою сифонної клізми

Д. Категорично “ні”

Е. Так, в екстренних випадках (при шлунковій кровотечі) ендоскопію проводять незалежно від часу, який пройшов з моменту прийняття їжі.

56. Чоловік, 36 років, протягом 2 днів скаржиться на запаморочення, загальну слабкість. 8 років тому визначена деформація бульби дванадцятипалої кишки.Об’єктивно: температура тіла - 36, 7˚С, ЧД - 22 за хв., пульс - 100 за 1 хв., АТ - 95/60 мм. рт. ст. Шкіра та слизові оболонки бліді. Запідозрено кровотечу в травному тракті. Яке дослідження найімовірніше підтвердить кровотечу у даного хворого?

А. Рентгеноскопія

В. Колоноскопія

С. Ректороманоскопія

Д. Визначення прихованої крові в калі

Е. ЕФГДС

57. У пацієнта, 26 років, при дуоденальному зондуванні виявлено:IIфаза - 14 хв.,IVфаза - за 60 хв. виділилось 73 мл жовчі,Vфаза - за 20 хв. виділилось 10 мл жовчі. Ваше заключення за даними зондування :

А.Гіпотонія сфінктера Одді, гіперкінезія жовчного міхура та інтрапечінкових протоків.

В. Гіпокінезія жовчного міхура та жовчних протоків.

С. Гіпертонія сфінктера Одді, гіпотонічно-гіпокінетична дискінезія жовчного міхура, гіпертонія інтрапечінкових протоків.

Д. Гіпотонія сфінктера Одді та жовчного міхура.

Е. Гіпертонія сфінктера Одді, гіперкінезія жовчних інтрапечінкових протоків.

58. Чоловік, 45 років, скаржиться на інтенсивний біль в надчеревній ділянці через 1,5 - 2 год після вживання їжі. Протягом 11 років страждає на виразкову хворобу. Об’єктивно:температура тіла - 36,5˚С, ЧД - 16 за 1 хв, пульс - 70 за 1 хв, АТ - 120/80 мм. рт. ст. Пальпаторно: локальна болісність в правій надчеревній ділянці. Які показники внутрішньошлункової рН-метрії в ділянці тіла шлунку найхарактерніші для захворювання пацієнта?

А. рН 6,0 - 7,0.

В. рН 3,0 - 4,0.

С. рН 1,0 - 2,0.

Д. рН 4,0 - 5,0.

Е. рН 5,0 - 6,0.

59. Жінка, 63 років, скаржиться на немотивовану загальну слабкість, швидку втомлюваність, зниження апетиту, відразу до м’ясних продуктів. Два тижні тому - шлункова кровотеча. Об’єктивно: температура тіла - 37,5˚С, ЧД - 20 за 1 хв, пульс - 96 за 1 хв, АТ - 110/75 мм. рт. ст. Під час пальпації у надчеревній ділянці - біль і напруження м’язів. У крові: Hb - 82 г/л, ШОЕ - 35 мм/год. Яке дослідження надасть змогу верифікувати діагноз?

А. Цитологічне.

В. Рентгенологічне.

С. Ендоскопічне.

Д. Дослідження шлункового вмісту.

Е. Копрологічне.

60. У хворої 44 років на протязі останніх 5 років спостерігаються важкість у животі, відрижки після їжі, останні 2 роки - знижений апетит та помірне схуднення. При первинному обстеженні : ендоскопічно - явища дифузного гастриту. Дані рН- метрії: базальна рН тіла шлунку- 7,2-7,8; антрума- 7,6-7,8; стимульована пентагастрином рН тіла шлунку- 6,8-7,4; антрального відділу- 6,9-7,4. Як трактувати дані показники рН ?

А. Помірно підвищена кислотність шлунку.

В. Різко підвищена кислотність шлунку.

С. Різко знижена кислотність шлунку.

Д. Помірно знижена кислотність шлунку.

Е. Нормальна кислотність шлунку.

61. У хворої, 48 років, протягом 3 тижнів боліли суглоби, зник апетит, поступово наростала загальна слабкість, з’явилась субфебрильна гарячка. 3 дні тому помітила потемніння сечі, пожовтіння шкіри. 6 місяців тому хвора була прооперована з приводу раку шлунка. Об’єктивно: рівномірне збільшення печінки на 2 см . Який з наведених додаткових методів дослідження є найбільш інформативним для з’ясування причини жовтяниці?

А. УЗД печінки.

В. Визначення рівня діастази.

С. Рентгеноскопія шлунка.

Д. КТ гепато-біліарної системи.

Е. Визначення рівня гіпербілірубінемії.