4.2. Непрямі методи (без біопсії)

Серологічний метод

Як імунна відповідь, в сироватці інфікованих появляються антитіла класів JgGта JgA. Серологічне визначення протихелікобактерних антитіл в сироватці крові є найбільш простим, найменш дешевший і найбільш доступний для первинного скрінінга. Недолік - не варто застосовувати для контролю після ерадикації HP, тому що рівень антитіл залишається ще довго позитивним (своєрідний “серологічний рубець"). Антитіла також визначають у слині (менш точний метод).

Дихальний тест з сечовиною

Принцип методу в тому, що після перорального прийому розчину сечовини, міченою С¹³ або С¹⁴, уреазa Hр метаболізує мічену сечовину і звільняє мічений вуглекислий газ, який визначають у видихаючому повітрі через 30 хвилин.

Виділяють два різновиди цього тесту: застосування радіоактивного С¹⁴і нерадіоактивного С¹³.

Імунокопрологічний метод– виявлення антигену Нр в стільці.

Дихальний та імунокопрологічний методи діагностики є стандартами контролю за якістю лікування активного гелікобактеріозу без застосування ендоскопії та біопсії.

5. Рентгенологічне дослідження

При гастритірентгендіагностика хронічного гастриту із застосуванням Rg-графії шлунку утруднена внаслідок низької чутливості методу.

Основними Pg- симптомами хронічного гастриту є потовщення складок, гіперсtкреція натще, спастичні скорочення шлунка та антиперистальтика.

Рентгеноскопія шлунка судить про його моторно-евакуаторні функції. У здорової людини випороження шлунка від 200 мл контрасту завершується через 1,5 - 3 години.

Прискорена евакуація із шлунка буває при неспроможності сфінктера вихідного відділу, або при вираженому гіперкінезі шлунка (гастрит типу В). Затримка евакуації спостерігається при гіпо- та атонії шлунка, гастроптозі, що типово для гастриту типу А.

При виразковій хворобіголовне діагностичне значення має симптом “ніші”, яка виявляється у вигляді різних розмірів і форми додаткової тіні до силуету шлунку (+ тінь).

Локальна болючість в ділянці “ніші” спостерігається при глибокій пальпації пацієнта за рентгенологічним екраном.

Рентгенологічне дослідження дозволяє також встановити наявність пенетрації виразки - нерівномірне розміщення барію в середині “ніші” - шарами.

Виразка дванадцятипальної кишки характеризується деформацією цибулини, швидким пасажем барію, стійким пілороспазмом в період загоєння. Так само, характернииим для цієї патології є симптом “вказівного пальця” або контрлатерального спазму де Кервена - регіонарний спазм великої кривизни, направлений на “нішу”, що виявляється на малій кривизні.

Серед непрямих ознак - конвергенція складок слизової оболонки.

Іригоскопія- дослідження товстої кишки проводиться після пальцевого дослідження ануса, ректороманоскопії.

Оглядова рентгенограма проводиться кожні 10-15 хвилин до тих пір, поки барій не дійде до сліпої кишки.

Тривалість процедури 20-30 хвилин.

Комп'ютерна томографіявизначає розташування патологічного вогнища, його розміри та щільність.

Комп'ютерне томографічне сканування виявляє кісти, пухлини, абсцеси, тощо.