Патогенетичні механізми діареї

Основними патогенетичними механізмами проносу є:

• збільшення осмолярності кишкового вмісту – гіперосмолярна діарея (наприклад, при прийомі сольових послаблюючих, непереносимості лактози);

• підвищення секреції води та електролітів ентероцитами – гіперсекреторна діарея (при холері, карциноїдному синдромі, прийомі рослинних послаблюючих);

• порушення моторної функції кишківника – гіперкінетична діарея – з прискоренням пасажу кишкового вмісту (тиреотоксикоз, синдром подразненої товстої кишки);

• запальна ексудація – гіперексудативна діарея (при неспецифічному виразковому коліті, хворобі Крона, невиразковому коліті та ентериті).

• порушення процесів травлення та всмоктування в кишківнику (синдроми малабсорбції та малдигестії). При цьому розвивається діарея різного генезу (гіперосмолярного, гіперкінетичного, запального або змішаного) – в залежності від причини розвитку цих синдромів.

Патогенез діареї

Тип діареї	Патогенетичні механізми	Стілець
Гіперсекреторна	Бактеріальні ентеротоксини (холерний, кишкової палички), послаблюючі, що містять антракоглікозиди (лист сени, кора крушини, ревінь).	Об’ємний, водянистий (зазвичай більше 1 л)
Гіперосмолярна	Дисахаридазна недостатність, сольові послаблюючі, глютенова ентеропатія	Поліфекалія, стеаторея, креаторея
Гіперкінетична	Синдром подразненої товстої кишки, діабетична ентеропатія, тиреотоксикоз	Рідкий чи кашкоподібний, необ’ємний
Гіперексудативна	Запальні захворювання кишківника (хвороба Крона, неспецифічний вираз-ковий коліт).	Рідкий, необ’ємний, слиз, кров

У терапевтичній клініці, на відміну від інфекційної, досліджують і лікують в основному випадки хронічної діареї.

Класифікація хронічної діареї

• В залежності від етіологічного чинника має місце:

І. Діарея при інфекційних захворюваннях, глистяних інвазіях, захворюваннях, що викликані найпростішими:

1. Хронічна дизентерія.

2. Хронічна форма кампілобактеріозу.

3. Туберкульоз кишківника.

4. Хронічний амебіаз.

5. Кишковий трихомоноз.

6. Глистяні інвазії.

ІІ. Діарея при пухлинних захворюваннях органів ШКТ:

1. Гастринома.

2. Пухлина острівців підшлункової залози (синдром Вернера-Моррісона).

3. Карциноїдний синдром.

4. Рак кишківника

ІІІ. Діарея при хронічних неспецифічних органічних захворюваннях кишківника:

1. Хронічний ентерит.

2. Хронічний невиразковий коліт.

3. Неспецифічний виразковий коліт.

4. Ішемічний коліт.

5. Хвороба Крона.

IV. Діарея при синдромі подразненої товстої кишки.

V. Діарея при дисбактеріозі кишківника.

VI. Діарея при вроджених ензимопатіях:

1. Лактазна недостатність.

2. Глютенова ентеропатія.

VII. Діарея при захворюваннях підшлункової залози:

1. Хронічний панкреатит.

2. Пухлини.

3. Синдром Вернера-Моррісона (панкреатична холера).

VIII. Діарея при захворюваннях шлунку:

1. Гастрит з ахілією.

2. Хвороби оперованого шлунку.

3. Рак шлунку.

IX. Діарея при алергічних захворюваннях:

1. Еозинофільний гастроентерит.

2. Харчова алергія.

Х. Діарея при дії токсичних речовин, медикаментів:

1. Екзогенні інтоксикації.

2. Послаблюючі засоби.

3. Антибіотики (псевдомембранозний ректоколіт).

4. Уремія.

XI. Діарея при захворюваннях ендокринної системи:

1. Тиреотоксикоз.

2. Хвороба Аддісона.

3. Цукровий діабет (автономна діабетична ентеропатія).

XІІ. Діарея при обмінних захворюваннях:

1. Амілоїдоз.

2. Гіповітаміноз.

У цілому виділяють екстрадигестивні, дигестивні позакишкові та дигестивні кишкові причини хронічної діареї (див. далі).

• За патогенезом: гіперсекреторна, гіперосмолярна, гіперкінетична, гіперексудативна та змішана діарея.