56. Розбудова політичної та адміністративної системи незалежності України.

Створення незалежної Української держави починалося за дуже складних умов: необхідно було здійснити перехід від статусу союзної, з обмеженим суверенітетом до статусу повністю незалежної держави. Україна обрала мирний, еволюційний шлях державотворення, який передбачав реформування існуючих органів влади і створення нових, які відповідали б потребам незалежної держави. Здобувши незалежність, народ України розпочав активну дія­льність по створенню своєї демократичної правової держави. Тому законом Верховної Ради УРСР від 17 вересня 1991 р. до Конституції були внесені зміни і доповнення, які мали на меті зміцнити держа­вний суверенітет республіки. У тексті Конституції слова "Українсь­ка Радянська Соціалістична Республіка" і "Українська РСР" були змінені на споконвічну назву нашої держави — "Україна". В розділі Конституції про зовнішньополітичну діяльність і захист Вітчизни розвивалися положення про підвищення ролі України як рівно­правного учасника міжнародних відносин.

Проголошення України незалежною державою обумовило нас­тійну необхідність визначити правовий статус її населення. 8 жовтня 1991 р. прийнято Закон України «Про громадянство України». 1 листопада 1991 р. Верховна Рада України, виходячи з Декларації про державний суве­ренітет України, з Акта проголошення незалежності України, керуючись Загальною Декларацією прав людини, приймає Декларацію прав національностей України.

У 1991 році розпочалася розбудова України як суверенної і незалежної, соціальної, демократичної, правової держави. Цей складний процес триває і сьогодні, він супроводжується складними політичними та економічними явищами, розвитком та реформуванням майже всіх сфер суспільного життя. Незалежність України відкрила широкі можливості для ство­рення власного демократичного державного апарату, без втручання в цей процес сторонніх сил, з усуненням залишків командно-адміністративної системи управління. Важливими кроками, які вже зроблено нашою молодою державою та які їй ще доведеться зробити, є удосконалення законодавства в усіх галузях права.

Взагалі, процес формування правової системи України умовно можна поділити на два етапи: попередній – до прийняття Конституції України (1990 – 1996 рр.); і сучасний – цілеспрямована розбудова правової системи відповідно до положень і вимог Конституції України.

Велику роль в розбудові Української правової держави повин­на відіграти нова Конституція, яка була прийнята Верховною Радою 28 червня 1996 p. Ця історична подія посідає одне з головних місць у новітній історії України, яка віднині міцно стоятиме на ґрунті демократії і парламентаризму на фундаменті власної Конституції.

Важливим чинником у державному будівництві є створення збройних сил України, митної та прикордонної служби.

2002 р. Президент України Л. Кучма заявив про необхідність проведення в Україні політичної реформи. Проект цієї реформи передбачає створення в Україні парламентсько-президентської республіки європейського зразка, тобто формування уряду парламентською більшістю.

Однак на шляху розбудови демократичної правової держави існує чимало перепон. Одна з найголовніших полягає в тому, що переважна частина сучасної політичної еліти на всіх рівнях походить з партійно-номенклатурних кіл радянського періоду. Вона зберегла старі традиції управління і в багатьох випадках застосовує адміністративний ресурс.

В Україні існує понад сто політичних партій.