- •1. Початки людської цивілізації на терені України.
- •2. Трипільська культура.
- •3. Скіфсько-Сарматська доба в історії України. Кімерійці.
- •4. Античні міста-держави Північного Причорномор’я.
- •5. Східні слов`яни на території України.
- •6. Виникнення і становлення Київської Русі (кінець іх – кінець х ст.).
- •7. Розквіт Київської Русі за часів Володимира Великого та Ярослава Мудрого.
- •8. Культура Київської Русі.
- •9. Монгольська навала та встановлення золотоординського іга.
- •10. Утворення і розвиток Галицько-Волинської держави.
- •11. Соціально-економічний стан українських земель у складі Литви та Польщі.
- •12. Політичний та адміністративний устрій українських земель у складі Великого князівства Литовського та Польщі.
- •13. Національно-релігійний гніт у другій половині хvі ст. Люблінська унія.
- •14. Брестська церковна унія та її наслідки.
- •15. Закарпаття у складі Угорського королівства (XIV – XVI ст.). Битва під Могачем та її наслідки для Закарпаття.
- •16. Культура України ( друга половина XIV – перша XVII ст. ).
- •17. Причини виникнення козацтва та його роль в історії українського народу.
- •18. Виникнення козацтва та Запорозької Січі.
- •19. Українська національна революція 1648 – 1676 рр.: причини, характер, рушійні сили.
- •20. Гетьманство Богдана Хмельницького ( 1648 – 1676 рр.).
- •21 . Українсько-московська міждержавна угода 1654 р. «Березневі статті».
- •22. Українська держава за гетьманування і. Мазепи.
- •23. Пилип Орлик і перша українська конституція.
- •24. Останні гетьмани Лівобережної України.
- •25. Культура України в другій половині XVII – XVIII ст.
- •26. Південне товариство декабристів та його програма.
- •27. Кирило-Мефодіївське товариство.
- •28. Адміністративний устрій, соціально-економічне і політичне становище західноукраїнських земель у складі Австрії у першій половині хіх ст.
- •29. Національне пробудження в Галичині. «Руська трійця».
- •30. Національно-визвольний рух на західноукраїнських землях у 1848 – 1849 рр.
- •31. Будителі Закарпаття.
- •32. Скасування кріпосного права в Наддніпрянській Україні. Буржуазні реформи 60 – 70 рр. Хіх ст. Та особливості проведення їх в Україні.
- •33. Розвиток капіталізму в Україні в другій половині хіх ст.
- •34. Українська культура в другій половині хіх ст.
- •35.Укранський суспільно-політичний рух в другій половині хіх ст.
- •36. Процеси національного відродження на українських землях у першій половині хіх ст.
- •37. Політизація укр.. Нац.. Руху в 90-х рр.. Хіх ст.. «Братство тарасівців».
- •38. Західноукраїнські землі у другій половині хіх ст.
- •39. Закарпаття у другій половині хіх – на початку хх ст.
- •40. Україна в Першій світовій війні. Січові стрільці.
- •41. Боротьба за українську державність.
- •42.Зунр: головні віхи історії.
- •43. Оформлення срср і роль України в цьому проц..
- •44. Політика українізації, культурне піднесення.
- •45. Соціалістична індустріалізація України.
- •46. Колективізація сільського господарства. Голодомор 1932-1933рр.
- •47. Політичні репресії в Україні в 2-ій половині 20-30-х рр.. Хх ст.
- •48. Західноукраїнські землі у 1921 – 1939 рр.
- •49. Карпатська Україна1939 р.
- •50. Українські землі в роки Другої світової війни.
- •51. Радянізація західних областей України. Боротьба оун(Організа́ція украї́нських націоналістів) – упа(Українська повстанська армія). Операція «Вісла».
- •52. Хрущовські реформи в Україні та їх суперечливість.
- •53. Культурний та духовний розвиток українського суспільства. Шістдесятники. Дисидентський рух.
- •54. Перебудовчі процеси в Україні як передумова державотворчих змагань.
- •55. Боротьба за суверенітет та державну незалежність України в 1990 – 1991 рр.
- •56. Розбудова політичної та адміністративної системи незалежності України.
- •57. Конституційний процес та особливості Конституції України 1996 р.
- •58. Суспільно-політичне життя в Україні на зламі тисячоліть.
- •59. Основні напрямки зовнішньої політики України в умовах незалежності.
- •60. Розвиток української культури на порозі ххі ст.
30. Національно-визвольний рух на західноукраїнських землях у 1848 – 1849 рр.
Активними учасниками революції 1848— 1849 pp. стали українці Західної України. Уряд, прагнучи не допустити участі в революції наймасовішої суспільної верстви — селянства, пішов на скасування кріпосницької системи. Зокрема, у Галичині панщину з великою поспішністю відмінили у квітні 1848 p., майже на п'ять місяців раніше, ніж в інших провінціях імперії. За скасування панщини поміщики отримали грошові відшкодування від держави і звільнення від низки податків. Крім того, за ними залишалися так звані сервітути, тобто ліси і пасовища, якими користувалися селяни. На підставі закону селяни могли й далі ними користуватися, але були зобов'язані платити за них поміщикам на основі «добровільних угод». Це спричинило численні виступи протесту селян.
Закон про скасування панщини певний час не поширювався на Буковину, що викликало бунти селян, котрі відмовлялися відробляти панщину. Лише в серпні 1848 р. під тиском селянських заворушень закон поширився і на цей край. На Закарпатті під час революції 1848 р. панщина була формально теж скасована, але насправді існувала ще п'ять років.
2 травня 1848 р. українська інтелігенція та уніатське духівництво створили у Львові політичну організацію Головна руська рада. Керівники ГРР вимагали розділу Галичини на Західну (польську) та Східну (українську), до складу якої увійшли б Північна Буковина та Закарпаття. Але імператорський уряд відмовився провести цю реформу. У Галичині, крім Головної руської ради, діяли ще дві політичні організації — Центральна народна рада (ЦНР) та «Руський собор» (PC), які взяли участь у боротьбі за владу в краї.
Український національно-визвольний рух досяг успіхів у культурно-просвітницькій діяльності: стала виходити українська газета «Зоря Галицька», почалося будівництво Народного будинку у Львові; було створено кафедру української мови та літератури (очолив Я. Головацький) при Львівському університеті; відкривалися народні клуби, крамниці для продажу книг. Однак радикально налаштовані студенти та робітнича молодь спробували збройним шляхом досягти корінних змін. У ніч з 1 на 2 листопада 1848 р. у Львові спалахнуло збройне повстання. Після придушення повстання на території Галичини було введено військовий стан. У 1851 р. було ліквідовано Головну руську раду.
Революційні події 1848—1849 pp. спричинили активізацію селянського руху в Західній Україні. Л. Кобилиця в листопаді 1848 р. організував визвольний похід по Буковині. З озброєним загоном своїх прихильників він виганяв з Буковини австрійських чиновників і землевласників, передавав землю селянам. Повстання швидко поширювалося. Австрійська влада змушена була задіяти проти повсталих регулярні війська. Л. Кобилицю було схоплено, і під час тривалого слідства і тортур він помер. Повстання було розгромлене.
Отже, незважаючи на поразку українського національно-визвольного руху в ході революції 1848—1849 pp., імперська влада була змушена провести важливі реформи: скасування кріпосного права; надання українцям місць у рейхстазі). Революція 1848—1849 pp. сприяла формуванню національної самосвідомості українського народу, зростанню його політичної активності.