24. Останні гетьмани Лівобережної України.

Данило Апостол

Меншиков виступив із критикою Малорос. колегії, яка обклала податками його маєтності в У, й у 1727 р. імперська рада розпустила її, дозволивши місц. Нас. Обир. гетьм. Ним став Д.Апостол (1727— 1734). Д.Апостол після обрання його гетьманом подав петицію про відновл. Держ. прав У. на основі «статей Б.Хмельницького». У відповідь рос. уряд видав указ, яким визначалося правове становище Гетьманщини — т. зв. Рішительні Пункти. Вони значно обмежували гетьманську владу і політ. автономію Лівобережжя: 1) гетьман міг обир. тільки за згодою царя і не мав права на диплом. Знос. з іноз. Країнами . 2) кандидатів на посади ген. старшини й полковників затв. цар;

3) вищою судовою апеляційною інстанцією мав бути Ген. суд;

4) скас. Забор. на купівлю землі в У. росіянами тощо.

Хоч укр.. автономію було значно обмеж, все-таки в цих умовах Д. Апо. шукав можл. для орг.-ції держ. життя. Він відновив право призначати ген. старшину та полковників, значно змен. кількість росіян в адм.-ції, підпорядкував собі Київ, обмежив число рос. полків в У. Здійснив реф.. судочинства, 1731 року видав «Інструкцію судам», відповідно до якої було передбачено, що в Ген. Суді засідають 6 членів — троє укр.. та троє рос., а презид. Суду був сам гетьман. За Магд. правом суди були відокр. від коз. полкових і сотенних суддів. Д. Апостол затвердив бюджет У. у сумі 144000 рублів щорічно. Основою доходу країни гетьман зробив податок на вивезення з У. сировини, а витрати розділив між адміністрацією, найманими військами та регулярними збр. силами.

Успішними були заходи Д.Апостола щодо поверн. під геть. Вл. запорожці, які з 1708 р. змушені були прож. на т-рії Кримського ханства, і затвер. дозволу на засн.. в 1734 р. Нової Січі на р. Підпільній. Захищаючи держ. права укра. Нар. та обмежуючи рос. впливи на У, гетьман Апостол тим самим затримав процес повної інтеграції Гетьманщини у структуру російської імперії.

Кирило Розумовський.

У 1750 р.в Глухові було обрано гетьманом К. Розумовського.(1750-1764). Правл. Гетьманс. уряду було ліквідовано ,царських урядовців відкликано,владі гетьмана підпорядковано Запорізьку Січ. Новий гетьман повністю діяв з волі цариці Єлизавети,роздавав багато земель укр.. старшині і рос. дворянам ,сприяв зміцненню коз. старшини як поміщиків-феодалів.

в 1743р коз. полки на Слобожанщині були відновлені.

У 1754 р. були ліквідовано мито на порубіжжі Рос та У . З відновленням гетьманства, підпорядкування Лівобережної України із Сенату було передано в Колегію іноз. справ.Однак гетьман не дбав про збереж. такого правового статусу У. і тому у січні 1756р Лівобережну Україну було знов переведено до Сенату.

Результатом суспільно-політичної діяльності гетьмана Розумовського стала судова реформа.Універсалом від 17 листопада 1760 р гетьман запровадив новий порядок судочинства , з гідно з яким ,генеральний суд очолювали 2 генеральні судді.Того ж року полкові суди було перетворено на городські , де розглядалися кримінальні справи. Існували також суди: земський — для цивільних справ, підкоморський — для земельних.

Загалом судова реформа ,здійснена Розумовським , відповідала інтересам козацьких старшин .

1763 р К Розумовський підготував на ім”я Катерини дві чолобитні: про відновлення давніх прав України та про необхідність перетворення Києво-Могилянської академії на університет та заснування університету в Батурині.АЛЕ реакція російського уряду на ці чолобитні ,виявилась дуже негативною .

І 10 листопада 1764р вийшов царський указ про ліквідацію гетьманства. Після ліквідації гетьманства Розумовський залишився крупним поміщиком .Помер 9 січня 1803 року похован в церкві Воскресіння Христового в Батурині.