Н.Г. Чернишевський про Мефістофеля

Н.Г. Чернишевський писав у своїх примітках до першої частини «Фауста»: «Із запереченням, скептицизмом розум не ворожий: навпаки, скептицизм служить його цілям, приводячи людини шляхом коливань до чистим і ясним переконаннями».  Великий російський демократ робив з конфлікту між Фаустом і Мефістофелем революційні висновки. Він писав, що Фауст не міг обмежитися тими заспокійливими, але надзвичайно вузькими і вульгарними ідеями і почуттями, якими втішаються люди, подібні Вагнеру. «Йому потрібна істина більш глибока, життя більш повна, тому-то він і повинен увійти в союз з Мефістофелем, тобто запереченням».  Царська цензура не дозволяла Чернишевському сказати прямо: потрібен союз передових сил суспільства з запереченням, тобто рішуче повалення віджилого морального порядку.  Н. Г. Чернишевський залишив глибокодумні судження про цього персонажа: «Заперечення, скептицизм потрібні Людині, як збудження діяльності, яка без того заснула б, І саме скептицизмом затверджуються істинні переконання». Тому в спорі Фауста і Мефистофеля, а вони постійно сперечаються, треба завжди бачити деяке взаємне поповнення єдиної ідеї. Гете не завжди за Фауста і проти Мефистофеля, Найчастіше він мудро визнає правоту і того і іншого.

Висновок

 У моральнеобличчя Мефістофеля втілені цинічні боку феодального суспільного розвитку, а в загальному філософському змісті образу - ідея заперечення як необхідної умови руху вперед. Але Мефістофель не зміг підкорити собі Фауста. 

Список літератури:

І.-В. Гете. Фауст. М., 1982 р.

Анікст О. Творчий шлях Гете. М., 1986 р.

Конраді К. О. Гете. Життя і творчість. М., 1987 р. Том 1, 2.

Легенда про доктора Фауста. М., 1978 р.

Тураєв С. В. Гете та формування концепції світової літератури. М., 1989 р.