- •Міністерство освіти і науки україни
- •1.1.Предмет вивчення гідрології, поділ її на розділи та значення
- •1.2. Водні об’єкти та їх гідрологічний режим
- •1.3. Методи гідрологічних досліджень
- •1.4. Розподіл води на земній кулі
- •Розподіл та обсяги води у гідросфері
- •1.5.Кругообіг води на Землі
- •1.6. Властивості води
- •1.6.1. Хімічний склад води
- •1.6.2. Чинники формування складу вод
- •1.6.3. Класифікація природних вод
- •Класифікація природних вод за величиною мінералізаці
- •Класифікація прісних вод за величиною мінералізації
- •1.6.4. Фізичні властивості води
- •Гідрологія водотоків (річок)
- •2.1.Класифікація річок
- •2.2.Характеристика річки і річкової системи
- •2.3.Водозбір і басейн річки
- •2.4. Річкова долина і русло річки
- •Складові частини річкової долини:
- •Основні морфометричні елементи живого перерізу:
- •2.5.Поздовжній профіль річки
- •2.6.Живлення річок
- •Класифікація о.І.Воєйкова
- •Класифікація м.І. Львовича.
- •2.7.Водний режим річок
- •Рівневий режим річок
- •Річковий стік
- •Класифікація в.Д. Зайкова за внутрішньорічним режимом стоку води
- •2.8.Рівняння водного балансу басейну річки
- •2.9.Рух води в річках
- •2.10.Річкові наноси
- •2.12.Руслові процеси
- •Типи дельт:
- •2.13.Термічний режим річок
- •2.14.Льодовий режим річок
- •2.15.Гідрохімічний режим річок
- •2.15.Гідробіологічні особливості річок
- •Гідрологія водойм
- •3.1.Гідрологія озер
- •3.1.1.Типи озер
- •Озера ендогенного походження
- •Озера екзогенного походження
- •2. За розміром поверхні дзеркала води озера поділяють на:
- •3.1.2.Морфологія озер
- •3.1.3.Основні морфометричні характеристики озера
- •3.1.4.Водний баланс озера
- •3.1.5.Рух озерної води Вітрове хвилювання
- •Перемішування в озерах
- •3.1.6.Термічний режим озер
- •3.1.7.Льодовий режим озер
- •3.1.8.Хімічний склад озерних вод
- •3.1.9.Донні відклади озерної улоговини
- •3.1.10.Коливання рівня води в озерах
- •3.1.11.Водні маси озер
- •3.1.12.Гідробіологічна характеристика озера
- •3.2.Гідрологія водосховищ
- •3.2.1.Типи водосховищ
- •3.2.2.Основні характеристики водосховищ
- •3.2.3.Водний режим водосховищ
- •3.2.4.Термічний і льодовий режим водосховищ
- •3.2.5.Гідрохімічний гідробіологічний режим водосховищ
- •3.2.6.Замулення водосховищ та переформування їх берегів
- •3.2.7.Водні маси водосховищ
- •3.2.8.Вплив водосховищ на природне середовище
- •3.3.Гідрологія боліт
- •3.3.1.Типи боліт
- •3.3.2.Морфологія та гідрографія боліт
- •3.3.3.Водний баланс боліт
- •3.3.4.Рух води в болотах
- •3.3.5.Термічний режим боліт
- •3.3.6.Вплив боліт на стік річок
- •3.4.Гідрологія океанів і морів
- •3.4.1. Світовий океан та його частини
- •Основні особливості будови земної кори під морями та океанами
- •3.4.2.Рельєф дна океанів
- •Підводна окраїна материків.
- •Перехідна зона
- •Ложе океану
- •3.4.3.Донні відклади в океанах і морях
- •3.4.4.Хімічний склад вод Світового океану
- •3.4.5.Солоність вод Світового океану
- •3.4.6.Водний баланс Світового океану
- •3.4.7.Термічний режим океанів і морів
- •3.4.8.Густина і тиск морської води
- •3.4.9.Крига в океанах і морях
- •Класифікація морської криги
- •Фізичні властивості морського льоду
- •Рух льоду
- •3.4.10.Водні маси океану
- •3.4.11.Оптичні та акустичні властивості морської води
- •3.4.12.Хвилювання в океанах і морях
- •3.4.13.Течії в океанах і морях
- •3.4.14.Припливи і відпливи
- •3.4.15.Рівень океанів і морів
- •Гідрологія особливих водних об'єктів
- •4.1.Гідрологія льодовиків
- •4.1.1.Утворення льодовиків
- •4.1.2.Живлення та абляція льодовиків
- •4.1.3.Баланс льоду і води в льодовику
- •Рівняння балансу води в льодовику:
- •Рівняння балансу маси льодовика:
- •4.1.4.Режим та рух льодовиків
- •4.1.5.Робота льодовиків
- •4.1.6.Типи льодовиків
- •4.1.7.Поширення та значення льодовиків
- •4.2.Гідрологія підземних вод
- •4.2.1.Теорії походження підземних вод
- •4.2.2.Фізичні властивості порід
- •4.2.3.Види води в породах
- •4.2.4.Вологість і водні властивості порід
- •4.2.5.Фільтраційні властивості порід
- •4.2.6.Рух підземних вод
- •4.2.7.Умови залягання підземних вод
- •4.2.8.Водний баланс і режим підземних вод Водний баланс підземних вод
- •Водний режим зони аерації
- •Режим підземних вод
- •4.2.9.Роль підземних вод у фізико-географічних процесах
- •4.2.10.Розповсюдження підземних вод
- •Приблизний перелік питань для підготовки до заліку
- •Література
Рівневий режим річок
Рівнем води називається висота поверхні води, яка відраховується відносно певної умовної горизонтальної постійної площини, що називається нулем графіка. Рівень води є важливим елементом водного режиму. Від його висоти залежить глибина і ширина річки, площа водного перерізу, похили, швидкості течії, витрати води тощо. Відомості про рівні води потрібні багатьом галузям народного господарства – водному транспорту та лісосплаву, енергетиці, меліорації, рибному господарству тощо.
Гідрологічний пост – це пункт на водному об’єкті, який обладнаний приладами й обладнанням для проведення систематичних гідрологічних спостережень. Гідрологічні пости бувають рейкові або пальові.
Рейкові гідрологічні пости складаються з однієї або кількох рейок, прикріплених до опор містка чи до спеціально забитих у русло річки паль.
Пальові гідрологічні пости – це коли у берег річки забивають ряд паль так, щоб крайні з них були на 0,5 м вище і нижче від найвищого і найнижчого рівнів води, а перевищення між головками сусідніх паль було не більше 0,8 м. Спостереження на цьому посту проводяться за допомогою переносної водомірної рейки.
Нуль графіка гідрологічного поста – це умовна горизонтальна площина, що приймається за нуль рахунку при вимірюванні рівня води на гідрологічному посту.
Рейки, палі і нуль графіка прив’язуються нівелюванням до репера гідрологічного поста.
Відповідні рівні – це рівні води двох водомірних постів, що відповідають одній і тій же фазі режиму рівнів річки. Якщо порівняти графіки коливання рівнів води за даними гідрологічних постів, які розташовані за течією річки згори до низу, то можна помітити подібність цих графіків. Окремим максимумам і мінімумам на графіку коливання рівнів води на верхніх постах відповідають максимуми і мінімуми на нижніх постах, але з деяким запізненням. Проміжок часу запізнення цих характерних точок на графіках називається часом добігання.
Річковий стік
Стік – це рух води на поверхні землі, а також в товщі грунту і гірських породах в процесі кругообігу її в природі. Показником стоку є витрата води.
Поверхневий стік – стік, який спостерігається на поверхні землі.
Підземний стік – стік, який спостерігається в товщі грунту.
Схиловий стік – стік, який спостерігається на схилах.
Русловий стік – це стік, що спостерігається на річковій мережі.
Місцевий стік – це стік, який сформувався в межах однорідного фізико-географічного району.
Дощовий стік – стік, який виникає внаслідок випадіння дощу.
Витрата води – це кількість води, що протікає через живий переріз в одиницю часу і може бути визначена за формулою:
Q = Vсер.• , м3/с,
де Vсер. – середня швидкість течії для всього живого перерізу, м/с;
– площа живого перерізу в м3, яка визначається промірами глибин русла по поперечному створу.
Основними характеристиками стоку є:
Об’єм стоку – це кількість води, яка стікає з будь-якої площі і протікає в руслі річки через даний створ за якийсь час (рік, місяць, добу); м3:
W = Q T,
де Т – кількість секунд за добу 86400, за рік 31,54 х 106 с.
Модуль стоку – це кількість води, яка стікає з одиниці площі водозбору (1км2) за одиницю часу (1 с) і визначається за формулою:
М = Q 103 / F, л /с км2,
де F - площа басейну, км2;
Q - середня витрата води, м3/с;
103 – перевід м3/с в літри.
Висота шару стоку – це кількість води, що стікає з водозбору за проміжок часу і дорівнює товщі шару рівномірно розподіленого по площі басейну річки. Визначається за формулою:
у = W 103 / F 106 = W / F 103, мм,
де 103 – перевід м в мм;
106 – перевід км2 в м2.
Коефіцієнт стоку ( ) – це відношення величини шару стоку (у) з даної площі за якийсь час до величини шару атмосферних опадів (х), які випадають на цю площу за той самий час:
= у/х
Це безрозмірна величина і дорівнює нулю або більша за нього, але менша одиниці.
Внутрішньорічний розподіл стоку – це розподіл величини стоку за календарним періодом чи сезонами року.
Мінливість стоку – це коливання величин стоку за часом.
Максимальний стік – це стік річок, який формується або в результаті надходження талих снігових і льодовикових вод або за рахунок дощу.
Мінімальний стік – це стік, який формується під впливом особливостей підземного живлення річок і спостерігається в межень.
Крива виснаження стоку – це крива, яка характеризує закономірність зменшення величини стоку у зв’язку з виснаженням запасів води в річковому басейні.
Багаторічні циклічні коливання стоку – це зміна величини стоку, яка характеризується чергуванням маловодних і багатоводних років різної тривалості та з різним відхиленням від їх середнього багаторічного значення.
Крива об’єму води в річці – крива зв’язку між об’ємами та середніми витратами води на ділянці річки.
Гідрограф – це хронологічний графік зміни витрат води в даному створі водотоку.
Типовий гідрограф – гідрограф, який відображає загальні риси внутрішньорічного розподілу витрат води в річці (рис. 2.6)
Рис. 2.6. Типовий гідрограф річки :
зимова межень ; 2. весняна повінь; 3. літня межень; 4. літньо-осінній паводок.
Розчленування гідрографа – це графічне виділення на гідрографі об’ємів води, які сформувалися за рахунок різних джерел живлення (рис. 2.7).
Рис. 2.7. Схема розчленування гідрографа річки за видами живлення:
1. при відсутності гідрологічного зв’язку річкових і поверхневих вод; 2. на малих і середніх річках; 3. при наявності постійного зв’язку; 4. якщо немає гідрологічного зв’язку; 5. при тривалому стоянні високих рівнів; 6. льодостав; 7. льодохід; І – снігове, ІІ – дощове, ІІІ – підземне; А, Б та В – початок, кінець і пік повені; 1-5 – лінії, що розділяють снігове та підземне живлення в період повені при різному характері взаємодії річкових і грунтових вод