- •Міністерство освіти і науки україни
- •1.1.Предмет вивчення гідрології, поділ її на розділи та значення
- •1.2. Водні об’єкти та їх гідрологічний режим
- •1.3. Методи гідрологічних досліджень
- •1.4. Розподіл води на земній кулі
- •Розподіл та обсяги води у гідросфері
- •1.5.Кругообіг води на Землі
- •1.6. Властивості води
- •1.6.1. Хімічний склад води
- •1.6.2. Чинники формування складу вод
- •1.6.3. Класифікація природних вод
- •Класифікація природних вод за величиною мінералізаці
- •Класифікація прісних вод за величиною мінералізації
- •1.6.4. Фізичні властивості води
- •Гідрологія водотоків (річок)
- •2.1.Класифікація річок
- •2.2.Характеристика річки і річкової системи
- •2.3.Водозбір і басейн річки
- •2.4. Річкова долина і русло річки
- •Складові частини річкової долини:
- •Основні морфометричні елементи живого перерізу:
- •2.5.Поздовжній профіль річки
- •2.6.Живлення річок
- •Класифікація о.І.Воєйкова
- •Класифікація м.І. Львовича.
- •2.7.Водний режим річок
- •Рівневий режим річок
- •Річковий стік
- •Класифікація в.Д. Зайкова за внутрішньорічним режимом стоку води
- •2.8.Рівняння водного балансу басейну річки
- •2.9.Рух води в річках
- •2.10.Річкові наноси
- •2.12.Руслові процеси
- •Типи дельт:
- •2.13.Термічний режим річок
- •2.14.Льодовий режим річок
- •2.15.Гідрохімічний режим річок
- •2.15.Гідробіологічні особливості річок
- •Гідрологія водойм
- •3.1.Гідрологія озер
- •3.1.1.Типи озер
- •Озера ендогенного походження
- •Озера екзогенного походження
- •2. За розміром поверхні дзеркала води озера поділяють на:
- •3.1.2.Морфологія озер
- •3.1.3.Основні морфометричні характеристики озера
- •3.1.4.Водний баланс озера
- •3.1.5.Рух озерної води Вітрове хвилювання
- •Перемішування в озерах
- •3.1.6.Термічний режим озер
- •3.1.7.Льодовий режим озер
- •3.1.8.Хімічний склад озерних вод
- •3.1.9.Донні відклади озерної улоговини
- •3.1.10.Коливання рівня води в озерах
- •3.1.11.Водні маси озер
- •3.1.12.Гідробіологічна характеристика озера
- •3.2.Гідрологія водосховищ
- •3.2.1.Типи водосховищ
- •3.2.2.Основні характеристики водосховищ
- •3.2.3.Водний режим водосховищ
- •3.2.4.Термічний і льодовий режим водосховищ
- •3.2.5.Гідрохімічний гідробіологічний режим водосховищ
- •3.2.6.Замулення водосховищ та переформування їх берегів
- •3.2.7.Водні маси водосховищ
- •3.2.8.Вплив водосховищ на природне середовище
- •3.3.Гідрологія боліт
- •3.3.1.Типи боліт
- •3.3.2.Морфологія та гідрографія боліт
- •3.3.3.Водний баланс боліт
- •3.3.4.Рух води в болотах
- •3.3.5.Термічний режим боліт
- •3.3.6.Вплив боліт на стік річок
- •3.4.Гідрологія океанів і морів
- •3.4.1. Світовий океан та його частини
- •Основні особливості будови земної кори під морями та океанами
- •3.4.2.Рельєф дна океанів
- •Підводна окраїна материків.
- •Перехідна зона
- •Ложе океану
- •3.4.3.Донні відклади в океанах і морях
- •3.4.4.Хімічний склад вод Світового океану
- •3.4.5.Солоність вод Світового океану
- •3.4.6.Водний баланс Світового океану
- •3.4.7.Термічний режим океанів і морів
- •3.4.8.Густина і тиск морської води
- •3.4.9.Крига в океанах і морях
- •Класифікація морської криги
- •Фізичні властивості морського льоду
- •Рух льоду
- •3.4.10.Водні маси океану
- •3.4.11.Оптичні та акустичні властивості морської води
- •3.4.12.Хвилювання в океанах і морях
- •3.4.13.Течії в океанах і морях
- •3.4.14.Припливи і відпливи
- •3.4.15.Рівень океанів і морів
- •Гідрологія особливих водних об'єктів
- •4.1.Гідрологія льодовиків
- •4.1.1.Утворення льодовиків
- •4.1.2.Живлення та абляція льодовиків
- •4.1.3.Баланс льоду і води в льодовику
- •Рівняння балансу води в льодовику:
- •Рівняння балансу маси льодовика:
- •4.1.4.Режим та рух льодовиків
- •4.1.5.Робота льодовиків
- •4.1.6.Типи льодовиків
- •4.1.7.Поширення та значення льодовиків
- •4.2.Гідрологія підземних вод
- •4.2.1.Теорії походження підземних вод
- •4.2.2.Фізичні властивості порід
- •4.2.3.Види води в породах
- •4.2.4.Вологість і водні властивості порід
- •4.2.5.Фільтраційні властивості порід
- •4.2.6.Рух підземних вод
- •4.2.7.Умови залягання підземних вод
- •4.2.8.Водний баланс і режим підземних вод Водний баланс підземних вод
- •Водний режим зони аерації
- •Режим підземних вод
- •4.2.9.Роль підземних вод у фізико-географічних процесах
- •4.2.10.Розповсюдження підземних вод
- •Приблизний перелік питань для підготовки до заліку
- •Література
2.10.Річкові наноси
Річкові наноси – це тверді частинки, що переносить потік і які формують заплавні та руслові відклади. Частина наносів надходить до русла внаслідок абразії берегів.
Наноси, що складають дно річки називають донними відкладами або алювієм.
Найбільш важливі характеристики наносів такі: геометрична крупність (мм), гідравлічна крупність (швидкість осідання часток наносів в нерухомій воді, мм/с, мм/хв), щільність часток (кг/м3), щільність відкладів (щільність грунту, кг/м3), концентрація (вміст) наносів (відношення маси або об’єму наносів до маси чи об’єму води), мутність води (S = m/U, де m – маса наносів у пробі води, U - об’єм проби води).
За характером переміщення в річках наноси поділяють на два типи – завислі і тягнені.
Тягнені (донні) наноси – це наноси, які переміщаються річковим потоком по дну як шляхом ковзання, перекатування або сальтацією (стрибкоподібно); гідравлічна крупність яких перевищує вертикальну складову швидкості течії.
Сальтація – це форма переміщення донних наносів, яка висловлюється в перекиданні вихровими утвореннями частинок грунту, які відриваються від дна на деякій порівняно короткій відстані з послідуючим перекиданням частинок новими вихровими імпульсами.
Тягнені наноси розподіляються в річковому потоці нерівномірно, в придонних шарах мутність максимальна і зменшується в напрямку до поверхні.
Дослідженнями встановлено, що між масою частинок, яка переміщується по дну і швидкістю, при якій ці частинки рухаються, існує залежність, яка названа законом Ері і виражається формулою:
М = АV6,
де М – маса частинок, або їх вага;
V – швидкість, з якою рухаються частинки;
А – постійний коефіцієнт.
Завислі наноси – це тверді частинки, що переносить потік у завислому стані і які мають значно більшу питому вагу ніж вода.
Проміжним типом є сальтуючі наноси, які рухаються стрибкоподібно в придонному шарі; наноси цієї проміжної групи умовно об’єднують з завислими.
Транспортуюча здатність потоку – це гранична витрата наносів, понад яку потік при заданих гідравлічних характеристиках не може переміщувати твердий матеріал.
Основною характеристикою стоку наносів є витрата наносів – це кількість завислих наносів, які річка переносить через живий переріз за одиницю часу (R, кг/с).
Сумарна кількість наносів за певний проміжок часу називається стоком наносів (твердим стоком) і розраховується за формулою:
Wн = RT,
де Wн – стік наносів (кг, або Т);
Т – час (с); 31,54 · 106 с;
R – середня витрата наносів (кг/с).
Мутність води (S, г/м3) – це кількість наносів у грамах, які містяться в 1 м3 води і обраховуються за формулою:
S = m/V
Модуль твердого стоку (МR, m/км2/рік) – це стік наносів в тоннах з 1 км2 площі (F) водозбору:
MR = T · R/F = Wн/F
2.11.Селі
Селі (від араб. сель – бурхливий потік) – це бурхливі руслові потоки з води та уламків гірських порід, які раптово виникають у долинах гірських річок.
Типи селів
1. В залежності від складу селевої маси, що переноситься потоком селі розрізняють:
Водно-кам’яні селі - це зв’язані селі, які відрізняються незначним вмістом дрібнозему.
Грязево-кам’яні селі - це зв’язані селі, які утворюються при одночасному попаданні в потік дрібних фракцій наносів та крупного уламкового матеріалу.
Грязьові селі – це незв’язані селі, які утворюються внаслідок змивання грунтових прошарок.
2. За характером течії селі поділяють на зв’язані (структурні) і незв’язані.
Зв’язані селі – в цьому потоці вода входить до селевої маси, транспортування здійснюється як єдиний гравітаційний рух.
Незв’язані селі – це турбулентний потік, в якому достатньо багато води і вона знаходиться у вільному стані. Вода є транспортуючою середою і може виконувати велику роботу зваження.