- •1. Предмет курсу " Історія української культури". Поняття "культура"?
- •2 .1 Основні функції культури?
- •2.2 Особливості функціонування культури в суспільств?
- •3.1 Типи та рівні культури
- •4.Національна культура як складова частина світової культури.
- •5.Первісні релігійні вірування. Язичництво як перша релігія Київської Русі.
- •6.Значення культури первісного суспльства для розвитку людства.
- •7. Етапи розвитку культури первісного суспільства та їх характеристика.
- •8. Досягнення в матеріальній та духовній сферах за часи первісного суспільства.
- •9. Виникнення рас. Формування мов та мовних сімей.
- •10.Функції релігії. Світові релігії та їх характеристика.
- •11. Православна церква в Україні та її діяльність.
- •12. Релігійні крнфесії в україні.
- •13. Створення та діяльність уніатської церкви в Україні.
- •14. Запровадження християнства та його вплив на розвиток культури Київської Русі.
- •15.. Розвиток освіти і літератури в Київській Русі.
- •16. Мистецькі здобутки за часів Київської Русі.
- •17. Характеристика театрального митстецтва. Типи, види театру.
- •18. Український театр 16218 ст. Шкільний театр. Вертеп.
- •19. Український театр 19ст. Створення професійного тетру. Театр "корифеїв"
- •20. Театральне мистецтво України 20 ст. Основні напрямки театрально мистецтва на поч. 20ст.
- •21. Модерновий театр Леся Курбаса.
- •22. Виникнення кінематографу. Основні види та жанри кіно.
- •23.Розвиток укр. Кіномистецтва. О.Довженко, с.Параджанов, і.Миколайчук класики українського кіна.
- •24. Загальна характеристика музичного мистецтва. Групи музичних інструментів.
- •25. Особливості українського музичного мистецтва. "Знаменний розпів", "партесний" та "акапельний" спів.
- •26. Козацькі думи і пісні та їх виконавці.
- •27. Творчість українських композиторів 18ст. Д.Бортнянський, м. Березовський, а.Ведель.
- •28. Створення національної музичної школи: с.Гулак-Артемовський, м.Лисенко та їх внесок в розвиток української музики.
- •XIX — початок XX століття
- •29. Розвиток укрїнського музичного мистецтва в Радянській Україні.
- •31. Мистецтво архітектури, її основні риси.
- •33.Архітекура Київської Русі.
- •34. Українське бароко. Видатні архітектури. Конструктивізм.
- •35. Класицизм та модерн в Україні. Творчість с.Городецького.
- •36. Радянський період розвитку архітектури. Коструктивізм.
- •38. Іконопис як вид живопису. Заснування Київської школи іконопису.Особливості іконопису14-18ст. Сюжети ікон. Видатні іконописці.
- •39. Розвиток портретного живопису. Видатні художники-портретисти.
- •40. Реалізм як основний напрямок живопису 19ст. Творчість т.Шевченка, і.Сошенка та інш.
- •41. Модернізм на поч. 20ст., його прихильники в Україні.
- •42. Радянський період образотворчоно мистецтва в Україні. М.Бойчук і його школа.
- •43. Художники "шестидисятники". Сучасне українське малярство.
- •44. Українська література. Періодизація літературного процесу в Україні, його характеристика.
- •45. Основні напрямки розвинку літератури за часів Київьскої Русі.
- •47. Нова уркаїнська література 14-20ст. Основні літературні напрямки. Корифеї української літератури та їх творчість.
- •48.Радянський етап в українській літературі. Література "ліквідованих".
- •49. Розвиток освіти в Україні 10-14ст.
- •50. Створення та діяльність братських шкіл в Україні.
- •51. Розвиток вищої освіти в Україні у 14-20ст.
- •52. Декоратичвно-ужиткове мистецтво.
- •53. Українська кіультура 20ст.. В контекстісвітової культури.
- •54. Становлення і розвиток національної науки. Видатні вчені нан України.
- •55. Мазепівська доба в розвитку культури України.
- •56. Українська автокефальна церква та її доля.
- •57. Книгодрукування в Україні. Перші друкарні.
- •58. Просвітницька, художня та поетична діяльність т. Шевченка.
- •59.Радянський етап в українській культурі.
41. Модернізм на поч. 20ст., його прихильники в Україні.
На початку XX ст. в сфері художньої творчості — у літературі, архітектурі, малярстві, музиці, театральному мистецтві — виникає безліч течій, груп, шкіл, які прийнято позначати збірним терміном «модернізм» (модерн — новий). У цьому терміні немає спроби вичленити яку-небудь спільну рису — очевидні різноманітність і різноплановість майстрів. Об'єднує їх насамперед авангардизм — розрив з визнаними нормами і традиціями, бунт проти старих форм не тільки в мистецтві, але й у житті взагалі. У той же час у різних майстрів абсолютно різними були, з одного боку, цілі, а з іншого — тон і спрямованість протесту.
Особливо цінується вироблення власного, ні на кого не схожого образу, що пов'язано зі зміною загальних естетичних настанов. Якщо раніше головною естетичною категорією було прекрасне, все мистецтво попереднього сторіччя пронизане гуманізмом, то тепер популярною категорією стає потворне, ідеал цілісної людської особистості зникає, що часом веде до підриву фундаментальних основ творчості (наприклад, образотворче мистецтво відмовляється від зображувальності, образності). Головною цінністю визнається внутрішній світ художника, право без обмежень вибирати способи вираження своїх переживань, асоціацій.
Другу половину ХХ століття в мистецтві визначають як постмодернізм. Термін також досить широкий. Епоха постмодернізму так само далека від єдності, як і модернізм. Збереглися прихильники авангардизму першої половини сторіччя, який сам перетворився на класику. Не припиняється подальше новаторство. У той же час повернувся ряд історичних традицій. Для багатьох пошук нових форм перестав бути самоціллю, а перетворився просто в один з вирізних засобів.
Центрами образотворчого мистецтва в Києві є Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури та Національна спілка художників України. Багаті художні колекції представлені у київських музеях — Національному художньому музеї, Музеї російського мистецтва та Музеї імені Богдана та Варвари Ханенко. Твори сучасних українських художників експонуються в галереї спілки художників, міській галереї мистецтв «Лавра», ряді галерей на Андріївському узвозі тощо.
Київ початку XX століття пов'язаний з іменами таких художників, як Олександра Екстер, Михайло Бойчук, Олександр Богомазов, Абрам Маневич, Георгій Нарбут, Вадим Меллер, Олександр Хвостенко-Хвостов, Георгій Лукомський, у 1920-х роках в Києві працювали Михайло Жук, Климент Редько, Юхим Михайлів, Григорій Світлицький, Карпо Трохименко. У 1930-х працювали видатні графіки, такі як Сергій Конончук, який особливу увагу приділяв темі рідного міста. Ці рисунки ніби створюють серію, де головними «героями» стають куточки двориків, тихих вулиць («Київ. Глибочиця», 1931р.; «Київ. Вулиця Артема», 1934р.). Художник зумів відчути й передати тонкий, мінливий стан природи, сповнити її людським теплом рідних вулиць.
У 1960-ті роки на арену виходять художники, що опановують різні напрямки європейського живопису — експресіонізму (Михайло Грицюк, Ігор Григорьєв), фонізму (Григорій Гавриленко), сюрреалізму (Іван Марчук). Декоративні неофольклорні якості внесли у малярство і графіку учасники гуртка, об'єднаного навколо колекції народного мистецтва Івана Гончара (Віктор Зарецький, Георгій Якутович).
Новітній етап художньої творчості в Києві розпочинається із виходом на поверхню андеґраунду 1987 р., коли Спілка художників улаштувала виставку молодих. Уперше від 1920-х рр українські художники знов заявили про себе на міжнародному рівні, зокрема це абстракціоністи Тіберій Сильваші, Анатолій Криволап, Петро Лебединець, Микола Кривенко, творець палімпсестів Олександр Дубовик, концептуаліст Володимир Бовкун, неодадаїст-картограф Юрій Соломко та інші.