Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ekzamen_kultura.docx
Скачиваний:
272
Добавлен:
29.02.2016
Размер:
466 Кб
Скачать

12. Релігійні крнфесії в україні.

Попри те, що традиційною релігією в Україні є християнство (його історія на наших землях сягає десятого століття), релігійне життя в нашій державі дуже розмаїте. Вам відомо, що кожна зі світових релігій має кілька течій й представлена різними церквами. Так, християнство 1054 р. поділилося на дві течії - римо-католицьке та православне. Сьогодні в Україні є і католицькі, і православні громади. Крім того, від 1596 року має свою історію Українська греко-католицька церква. Від 16 ст. бере початок ще один напрям християнства - протестантизм, який сьогодні представлений багатьма течіями. В Україні діють різні протестантські громади. Про їхню кількість свідчить, приміром, такий факт: зареєстровано 64 протестантські газети та журнали.

Представлено в Україні й мусульманство. Найбільше мусульманських громад у Криму. Діє в нашій державі сім духовних навчальних закладів мусульман, видається п'ять їхніх газет.

Чимало в Україні віруючих-іудеїв. Іудейські громади утримують шість вищих навчальних закладів, опікуються виданням кількох десятків газет та журналів.

Набули поширення новітні релігійні течії й напрями.

Різноманітні релігійні течії називають віровченнями, або конфесіями (від латинського - «віросповідання»). Громади віруючих певної конфесії об'єднуються в організації - церкви. Ось чому релігійне життя називають іще конфесійним, або церковним. На сьогодні в Україні зареєстровано 30 805 організацій понад ста різних релігійних течій.

Працюючи в групах, сформулюйте по три правила толерантного ставлення до представників іншої конфесії. Повідомте результати своєї роботи класові.

3. Як поводитися у храмі

Споконвіку для здійснення релігійних обрядів люди будували спеціальні споруди - храми (церкви, собори, костели, дзвіниці, кірхи, мечеті, синагоги, пагоди). Зовнішній вигляд таких споруд істотно відрізняється від інших будівель. Так, над православним храмом підноситься баня (купол), що символізує небо. Баня закінчується вгорі главою, на який височіє хрест. Над входом до храму часто споруджають дзвіницю, тобто вежу, на якій закріплені дзвони. Дзвони скликають віруючих на молитву та сповіщають про найважливіші моменти богослужіння.

При вході до храму ззовні влаштовується паперть (майданчик, ґанок). Усередині храм ділиться на три частини: 1) притвор, 2) власне храм (середня частина храму, де стоять віруючі) і 3) вівтар, де священики проводять богослужіння і де знаходиться найголовніше місце в храмі - святий престол. Вівтар відокремлений від середньої частини храму іконостасом, що складається з декількох рядів ікон і має троє врат; середні врата називаються царськими. Через царські врата нікому не дозволяється проходити, крім священнослужителів.

Читання та спів молитов у храмі за встановленим порядком, на чолі зі священнослужителем, називається Богослужінням.

Опрацювавши етикетні поради для тих, хто відвідує православний храм, сформулюйте відповідні правила поведінки. Складені настанови запишіть. Обміняйтеся результатами роботи у загальному колі.

До храму належить приходити до початку Богослужіння. Якщо ж запізнилися, будьте уважні, щоб не заважати молитві інших.

Добре, якщо в храмі є місце, де ви звикли стояти. Проходьте до нього тихо й скромно. Якщо ж такого місця немає, то не хвилюйтеся: не заважаючи іншим, постарайтеся стати так, щоб було чути спів і читання.

Під час служби намагайтеся не ходити по церкві навіть для того, щоб поставити свічки. Прикладатися до ікон також потрібно перед початком Богослужіння та після нього або в установлений час.

У храмі вітаються мовчазним поклоном. Із знайомими, навіть з дуже близькими не вітаються за руку і ні про що не запитують - намагаються бути дуже скромними. Не вдивляйтеся в людей, які стоять навкруг вас, а моліться зі щирим почуттям, заглиблюючись у порядок і зміст служби.

У храмі треба стояти, і тільки у випадках хвороби дозволяється сісти й відпочити.

Хреститися потрібно за кожним зверненням (проханням) до Господа. Перехреститися й поклонитися треба й перед тим, як підійти до ікони або поставити свічку та входячи до храму або виходячи з нього. Коли священнослужитель здійснює кадіння храму, потрібно відступитися, щоб не заважати йому, і трохи нахилити голову. Хреститися в цей час не потрібно.

Діти мають поводитися в храмі скромно й тихо. Не можна їсти в храмі, крім того, коли священики роздають благословенний хліб.

Одягатися, йдучи до храму, треба скромно й охайно. Жінкам належить бути з покритою головою. Неприпустимо причащатися й прикладатися до святинь з нафарбованими губами.

Головне у храмі - це взаємна любов прихожан і розуміння змісту служби. Якщо ми будемо входити в храм Божий з благоговінням, якщо стоячи в церкві, будемо думати, що перебуваємо на небі, то Господь виконає наші прохання.

З журналу

Прочитайте етикетні вирази, запам'ятайте їхнє значення. Розіграйте діалог, використавши один з висловів (на вибір). Повідомте результати своєї роботи класові.

Бійся (побійся, бійтесь, побійтесь) Бога - вираз, що вживається як застереження, прохання не робити, не казати чого-небудь.

Бог з ним (з нею і т. ін.) - вираз на означення згоди, примирення, прощення; хай так і буде, дарма; Бог з тобою (з вами) 1) уживається на означення здивування, заперечення, докору тощо; 2) уживається як заспокоювання у значенні «не треба гніватися, плакати»; Боже поможи (помагай) - уживається як вітання з побажанням успішної роботи тому, хто щось робить, працює; З Богом - уживається як побажання успіху; хай щастить; Ради Бога - дуже прошу, будь ласка; Слава Богові (Богу) - 1) добре, гаразд; 2) нівроку, далебі, як видно.

І. Оцініть себе, зарахувавши за кожну відповідь по 1 балу.

1. Які релігії належать до світових?

2. На якій підставі їх так називають?

3. Наведіть приклад релігії, крім світової, що має велику кількість віруючих.

4. У що вірили давні слов'яни?

5. Від якого року почалося утвердження християнства на українських землях?

6. На які три течії поділяється християнство?

7. Коли в Україні постала греко-католицька церква?

8. Яким прикметником можна визначити релігійне життя в Україні?

9. Що таке конфесія?

10. Що таке храм?

11. Які назви культових споруд вам відомі?

12. Яке основне правило поведінки в храмі? Небагато у світі храмів, про які написано романи. Нотр-Дам у Франції -про нього «Собор Паризької Богоматері» Віктора Гюго. Софія Київська, про яку написав роман «Диво» Павло Загребельний. І є в Україні ще один храм, оспіваний у романі - у «Соборі» Олеся Гончара. То Троїцький собор у місті Новомосковську Дніпропетровської області, колишній Самарі. Історія його спорудження, що її записав Дмитро Яворницький, схожа на легенду. Було це в 1773 році, коли Запорізьку Січ ось-ось мали зруйнувати. У Самарі, центрі найбагатшої Самарської паланки, стояла старенька церковця, і козаки задумали збудувати нову. Зібрали раду, знайшли майстра -Якима Погребняка з села Водолаги. Тільки ж той майстер старшині не сподобався: був він з себе непоказний, ще й рудий.

- Чи ти ж зумієш збудувати Божий храм?

А будувати козаки надумали неабияк: без жодного цвяха! Бо негоже, міркували вони, у храмі Спасителя, розіп'ятого на хресті й прибитого залізними цвяхами, забивати цвяхи в дерево.

- Збудую, чому ні. Мені не первина, - відповів Яким Погребняк. Та й намалював просто на стежці в саду, де вони зібралися, гарну п'ятиглаву церкву.

- І що, збудуєш отаку? - не довіряли козаки.

- Збудував би й більшу, з дев'ятьма верхами.

Намалював дев'ятиглаву, і так та церква всім сподобалася, що сказали ставити її.

Навезли дерева, заклали підвалини.

Тільки ж цього разу засумнівався в собі сам майстер. Дерев'яної церкви на дев'ять бань не було ніде в Україні. Як її вивести, як зібрати все докупи, щоб кроква до крокви, щоб міцно, надійно?.. Злякався майстер, та так, що втік геть - заховався у плавнях.

Лежить у комишах, а на обрії видніє Самарський Миколаївський монастир, немов вабить до себе. Помолився майстер Яким до святого Миколи Чудотворця. І тоді приснився йому святий Микола й пояснив, як ставити собор. Прокинувшись, майстер зробив маленьку церкву зі стебел комишу. Все в ній було до ладу, і він, уже впевнений у собі, вернувся на будову.

Комишевий макет потім довго зберігався в соборі, аж врешті розсипався на порохно.

А собор стоїть. Майстер справді обійшовся без цвяхів: колоди скріплені дерев'яними кілочками або взято «в замок», тобто врізані одна в одну.

І так їх міцно скріплено, що не бояться ні бур, ні землетрусів. Одного разу ураган позривав у місті дахи, повивертав дуби з корінням, а соборові - хочби що! Очевидці розказували, що тільки панікадило здригалося та рипіли стіни по кутках.

За Зіркою Мензатюк

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]