 
        
        - •Міністерство освіти і науки україни
- •Модуль 1. Механіка. Молекулярна фізика і термодинаміка Лабораторна робота № 1 вивчення криволінійного руху
- •Теоретичні відомості
- •Опис методу
- •Порядок виконання роботи
- •Результати вимірювань і вихідні дані для розрахунку похибок
- •Характеристики засобів вимірювання
- •Питання для самоперевірки
- •Лабораторна робота № 2 визначення моменту інерції системи на прикладі маятника обербека
- •Теоретичні відомості
- •Опис методу
- •Порядок виконання роботи
- •Результати вимірювань та вихідні дані для розрахунку похибок
- •Характеристики засобів вимірювання
- •Обчислення похибок прямих вимірювань
- •Обчислення похибки непрямого вимірювання
- •Питання для самоперевірки
- •Лабораторна робота № 3 визначення коефіцієнта тертя кочення
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Результати вимірювань і вихідні дані для розрахунку похибок
- •Коефіцієнти тертя кочення
- •Питання для самоперевірки
- •Лабораторна робота № 4 визначення відношення питомих теплоємностей газів методом адіабатичного розширення
- •Теоретичні відомості
- •Опис методу
- •Порядок виконання роботи
- •Результати вимірювань та вихідні дані для розрахунку похибок
- •Обчислення похибки непрямого вимірювання
- •Питання для самоперевірки
- •Модуль 2. Електрика та магнетизм Лабораторна робота № 5 дослідження електростатичного поля
- •Теоретичні відомості
- •Опис методу
- •Порядок виконання роботи
- •Питання для самоперевірки
- •Лабораторна робота № 6 електровимірювальні прилади. Вимірювання електричного струму
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Характеристики нешунтованих амперметрів
- •Результати вимірювань та розрахунки для еталонного і шунтованого амперметрів
- •Питання для самоперевірки
- •Лабораторна робота № 7 визначення горизонтальної складової вектора магнітної індукції магнітного поля землі
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Результати вимірювань та вихідні дані для розрахунку похибок
- •Питання для самоперевірки
- •Список рекомендованої літератури Основна література
- •Додаткова література
- •Додатки
- •Основні одиниці sі
- •Похідні одиниці sі, що мають спеціальні назви
- •Коефіцієнти Стьюдента
- •Характеристики мір
- •Характеристики приладів
- •Властивості натуральних логарифмів
- •Грецький алфавіт
Порядок виконання роботи
- Ознайомитись з амперметрами та занести в табл. 1 їх основні характеристики. 
Таблиця 1
Характеристики нешунтованих амперметрів
| Прилад | Заводський номер | Номінал IН, А | Кількість поділок шкали N | Клас точності | Опір амперметра rA, Ом | Позначен-ня системи | 
| Амперметр еталонний | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
| Амперметр для шунта | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
- Скласти електричне коло з послідовно з'єднаних джерела напруги, реостату R, еталонного амперметра Ает, досліджуваного амперметра з шунтом А і вимикача К. Після перевірки схеми викладачем або лаборантом увімкнути джерело напруги. 
- При відсутності електричного струму в колі перевірити положення стрілок обох приладів. Вони повинні відповідати нульовим поділкам шкали. У разі потреби, відрегулювати їх положення коректором (при допомозі викладача або лаборанта). 
- Увімкнути вимикач К і, регулюючи силу струму реостатом R, зробити декілька відліків на обох амперметрах. Для першого відліку необхідно встановити за еталонним амперметром таке значення сили струму, щоб стрілка була в першій третині, для другого – у середині, для третього – в останній третині шкали. Щоб уникнути грубих похибок внаслідок можливих коливань напруги у мережі живлення, відліки на обох приладах необхідно робити одночасно. Покази приладів – кількість поділок шкали амперметрів 1 і 2 при різних значеннях сил струмів занести до табл. 2. 
Таблиця 2
Результати вимірювань та розрахунки для еталонного і шунтованого амперметрів
| 
 | Амперметр еталонний | ||||||
| № | Номінал | Кількість | Ціна | Відлік | Струм у | Похибки | |
| п/п | ІН1 , А | поділок N | поділки с1, А/под | 1, под | колі І, А | абсолютна І, А | відносна ЕІ, % | 
| 1 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
| 2 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
| 3 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
| 
 | Амперметр з шунтом | ||||||
| № | Номінал | Кількість | Ціна | Відлік | Струм у | Похибки | |
| п/п | ІН2 , А | поділок N | поділки с2, А/под | 2, под | колі І, А | абсолютна І, А | відносна ЕІ, % | 
| 1 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
| 2 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
| 3 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
- Заповнити табл. 2. Для цього необхідно: 
     а)
визначити ціну поділки для еталонного
амперметра 
 і розрахувати величини виміряних сил
струмів в коліI
= c11;
і розрахувати величини виміряних сил
струмів в коліI
= c11;
б) внести в обидві половини таблиці однакові значення N(повне число поділок шкали) таI (струм у колі);
     в)
визначити ціну поділки с2
шунтованого амперметра для кожного
вимірювання: оскільки через обидва
амперметри проходить один і той самий
струм, то  I=c11
= c22,
 звідки  
 ;
обчислити середнє значення<c2>;
;
обчислити середнє значення<c2>;
г) розрахувати номінал шунтованого амперметра IН2 = c2N;
     д)
розрахувати похибки вимірювання для
кожного з амперметрів за формулами   
I
= 
зв·0.01·IН
  та   
 ,
дезв
дорівнює класу точності приладу.
,
дезв
дорівнює класу точності приладу.
- Визначити коефіцієнт шунтування для кожного вимірювання:  .
	Визначити середнє значення<n>. .
	Визначити середнє значення<n>.
- Обчислити електричний опір застосованого шунта:  . .
