- •Міністерство освіти і науки україни
- •Модуль 1. Механіка. Молекулярна фізика і термодинаміка Лабораторна робота № 1 вивчення криволінійного руху
- •Теоретичні відомості
- •Опис методу
- •Порядок виконання роботи
- •Результати вимірювань і вихідні дані для розрахунку похибок
- •Характеристики засобів вимірювання
- •Питання для самоперевірки
- •Лабораторна робота № 2 визначення моменту інерції системи на прикладі маятника обербека
- •Теоретичні відомості
- •Опис методу
- •Порядок виконання роботи
- •Результати вимірювань та вихідні дані для розрахунку похибок
- •Характеристики засобів вимірювання
- •Обчислення похибок прямих вимірювань
- •Обчислення похибки непрямого вимірювання
- •Питання для самоперевірки
- •Лабораторна робота № 3 визначення коефіцієнта тертя кочення
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Результати вимірювань і вихідні дані для розрахунку похибок
- •Коефіцієнти тертя кочення
- •Питання для самоперевірки
- •Лабораторна робота № 4 визначення відношення питомих теплоємностей газів методом адіабатичного розширення
- •Теоретичні відомості
- •Опис методу
- •Порядок виконання роботи
- •Результати вимірювань та вихідні дані для розрахунку похибок
- •Обчислення похибки непрямого вимірювання
- •Питання для самоперевірки
- •Модуль 2. Електрика та магнетизм Лабораторна робота № 5 дослідження електростатичного поля
- •Теоретичні відомості
- •Опис методу
- •Порядок виконання роботи
- •Питання для самоперевірки
- •Лабораторна робота № 6 електровимірювальні прилади. Вимірювання електричного струму
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Характеристики нешунтованих амперметрів
- •Результати вимірювань та розрахунки для еталонного і шунтованого амперметрів
- •Питання для самоперевірки
- •Лабораторна робота № 7 визначення горизонтальної складової вектора магнітної індукції магнітного поля землі
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Результати вимірювань та вихідні дані для розрахунку похибок
- •Питання для самоперевірки
- •Список рекомендованої літератури Основна література
- •Додаткова література
- •Додатки
- •Основні одиниці sі
- •Похідні одиниці sі, що мають спеціальні назви
- •Коефіцієнти Стьюдента
- •Характеристики мір
- •Характеристики приладів
- •Властивості натуральних логарифмів
- •Грецький алфавіт
Порядок виконання роботи
Скласти електричне коло згідно зі схемою, наведеною на рис. 4, де E – джерело постійного струму, П – двополюсний перемикач, Б – бусоль, R – реостат, К – колова рамка, А – амперметр постійного струму.
Бусоль БШ-1 складається з магнітної стрілки, закріпленої на проградуйованому лімбі, та оптичної системи, за допомогою якої проводять відлік. Щоб уникнути впливу повітряних течій, магнітна стрілка з лімбом розміщені в металевій коробці, закритій зверху склом. На одному боці коробки розміщена рамка з візирною ниткою, а на протилежному – збираюча лінза в оправі з призмою повного внутрішнього відбивання. Під візирною ниткою розташований аретир. Стрілка, звільнена від аретиру, може вільно обертатися тільки в горизонтальній площині. Спостерігаючи крізь лінзу, одночасно можна бачити поділки шкали (у градусах), нанесені на лімбі, і нитку візира під ними.
Після складання електричного кола необхідно звільнити стрілку від аретира і встановити бусоль у площині магнітного меридіану. При цьому візирна нитка повинна знаходитися проти поділки 90 або 270, що відповідає напряму схід-захід. При повертанні бусолі необхідно слідкувати за тим, щоб магнітна стрілка весь час знаходилася у площині витків колового струму, тобто щоб площина витка збігалася з напрямом південь-північ.
Рис. 4.
2. Відмітити положення візирної нитки за шкалою бусолі (90 або 270), тобто початок відліку – кут 0.
3. Замкнути коло. За допомогою реостата встановити силу струму І. Зробити відлік відповідного кута повороту 1 магнітної стрілки. Перемикачем П змінити напрям струму І та провести знову відлік відповідного кута 2 магнітної стрілки. Відлік для двох протилежних напрямів струмів дозволяє уникнути впливу систематичної похибки, пов’язаної з неточністю встановлення колової рамки в площині магнітного меридіану. Знайти значення кута .
4. Провести аналогічні вимірювання при тій самій силі струму І п’ять разів. Середнє значення цих п’яти вимірювань <α> використати для обчислення величини <BГ> за робочою формулою (4). Усі дані та результати вимірювань занести до таблиці 1.
Таблиця 1
Результати вимірювань та вихідні дані для розрахунку похибок
№ п/п |
1, град |
2, град |
і, град |
і, град |
(і)2, град2 |
tg<> |
<BГ>, Тл |
1 |
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
| ||
3 |
|
|
|
|
| ||
4 |
|
|
|
|
| ||
5 |
|
|
|
|
| ||
− |
− |
− |
<>= |
− |
I= , 0 = , n = 160, R = 0.075м.
Прийнята довірча ймовірність = 0.95,
коефіцієнт Стьюдента t0.95;5 = 2.8.
5. Розрахувати похибки прямих вимірювань (для величин І, ) та похибки непрямого вимірювання (для величини BГ) і записати результати вимірювань у стандартній формі.