Лекція № 6

Тема: «Статистичні методи регулювання

і контролю якості виробів» (2 г.).

Контроль якості і точності виробів охоплює всі стадії виробничого процесу.

Форми контролю:

1)вхідний контроль;

2)вихідний контроль (фінішний);

3)поточний контроль (попереджувальний).

1. і 2) форми поєднуються в приймальний контроль.

Засоби технічного контролю:

1)ручні універсальні;

2)ручні спеціальні;

3)механізовані;

4)автоматизовані.

1.Методи статистичного приймального контролю.

У залежності від повторюваності вибірки розрізняють:

1.Метод однократної, дворазової багаторазової вибірки з припустимим числом дефектних виробів у вибірці (С = 0; С  0 (1, 2, 3…)),де С – число дефектних виробів, припустиме.

2.Статистичний приймальний контроль з перемінним планом конт-ролю;

3.Метод послідовного контролю й аналізу.

1)Метод однократної вибірки.

N – загальне число; п – вибірка; С = 0 чи 1, 2  п_деф. = 0 .

Якщо п_деф. = 0  N приймається,

Якщо п_деф.  0  N бракується.

Метод двох чи багаторазової вибірки

N; п; С = 2

якщо п_деф1 + п_деф2  С то N приймається,

якщо п_деф1 + п_деф2  С то N бракується.

2)Статистичний метод з перемінним планом контролю.

п ₁ = 10; п₂ = 5; - звичайноп₁ у 1,5; 2 рази  п₂; C = const для усіх п.

Якщо N₁ , п_деф.1  С, партія приймається.

Якщо N₂

3)Метод послідовного контролю й аналізу.

Застосовують, коли N відносно невелике. Сутність полягає в тім, що контролюється виріб доти, поки не наноситься досить даних, щоб судити про здатність чи нездатність партії.

Поточний (попереджувальний контроль)

Називають поопераційним

математичне очікування;

- дисперсія.

R (розмах) = x_max – x_min (не плутати з X_наїб.).

Найбільш поширені наступні методи поточного контролю:

1)метод середніх значень і розмахів;

2)метод спостережливих розмірів;

3)метод 5 груп якості;

4)метод балових оцінок.

Усі методи базуються на іспиті крапковими діаграмами (це графічне зображення зміни точності виготовлення деталей).

Рис. 1.

1)Метод середніх значень і розмахів.

Застосовується при твердих допусках і складних настроюваннях.

Рис. 2.

З'єднавши крапки відрізками, одержимо діаграму точності виготов-лення деталей.

Граничні значення розмірів визначаються.

; .

2)Метод розмірів, що спостерігаються.

Застосовується при широких допусках, коли мається запас точності.

Рис. 3.

3)Метод 5 груп якості.

Особливість методу в тім, що деталі для контролю беруть не випадково із сукупності, а виготовлені останніми на момент контролю.

Рис. 4.

I, II – зона браку;

III, IV – зона попередження браку;

V – зона нормальної якості (точності).

;

Якщо 50% деталей попадають у III і IV зони, то здійснюють наладку устаткування чи втручаються в технологічний процес.

Розрахунок показників якості технологічного процесу.

Здійснюється:

1) за коефіцієнтом зсуву технологічного процесу щодо середнього поля допуску;

2)по показнику точності технологічного процесу;

3)по ступені стійкості технологічного процесу по параметру середньоарифметичного значення.

Коефіцієнт зсуву визначається по залежності

,

де j – точність виміру, характеризується ціною розподілу інструмента.

к_с  0 – технологічний процес зміщений до верхньої границі поля допуску.

к_с  0 – технологічний процес зміщений до нижньої границі поля допуску.

Показник точності.

Характеризує співвідношення твердості системи ВПІД з допуском на розмір. Існують 3 випадки коли:

1. 0,60  К_Т  0,85 – технологічний процес стабільний.

2. К_Т  0,60 – точність надмірна виріб можна виготовляти на менш точному устаткуванні, собівартість буде менше.

3. К_Т  0,85 – потрібно збільшити точність обробки чи розширити допуск.

Ступінь стійкості процесу:

де:  -середнеквадратичнє відхилення всієї генеральної сукупності;

₀ – середнеквадратичнє відхилення на момент контролю.

Якщо К_Ц  1 – технологічний процес стійкий.

Приклад: J = 0,01; = 4,89; = 0,05;

.