- •Міністерство освіти і науки україни
- •Лекція № 2 Тема: “Визначення зносів поверхонь деталей машин методами контролю, що не руйнують.” (4г.)
- •Б) видалення надлишків пенетранта; в) нанесення прояву рідини; г) прояв несплошности ультрафіолетовим опроміненням при люминисцентной дефектоскопії.
- •Малюнок
- •Прилад світлового перетину
- •Оптичний профілометр.
- •Лекція № 4
- •Тема: “Прилади щупового типу для вимірювання шорсткості
- •Та хвилястості поверхонь деталей машин.
- •Устаткування і методика вимірювання.” (2 г.)
- •Параметру Ra вітдають пріоритет. При його простановке умовна позначка параметра опускається.
- •3.Поняття хвилястості поверхні і методи її вимірів.
- •Лекція № 5 Тема: “Магнітні методи контролю якості деталей машин.”
- •1.Магнітні властивості металів і сплавів, основні поняття.
- •Орбітальний момент
- •2.Методи визначення магнітних властивостей.
- •3.Магнітні методи випромінювання фазових перетворень, структури і властивостей.
- •4.Виявлення дефектів магнітними методами.
- •5.Магнітна толщинометрия.
- •Лекція № 6
- •Лекція № 7 Тема: «Безконтактні методи контролю якості деталей машин, пар тертя за допомогою телевізорів».
- •Лекція № 8 Тема: «Рентгеноструктурні методи визначення структури і напруженості в поверхневих шарах».
- •1.Радіаційний контроль.
- •2.Виявлення й оцінка дефектів.
- •3.Контроль товщини виробів:
- •Лекція № 10 Тема: “Єдина система керуванням якістю продукції. Організація контролю, що не руйнує, на підприємстві.”
- •Рекомендації з вибору методів нк у залежності від характеру дефектів.
- •Рекомендація з вибору методів нк у залежності від матеріалу (виробу) і умов контролю
Лекція № 8 Тема: «Рентгеноструктурні методи визначення структури і напруженості в поверхневих шарах».
1.Радіаційний контроль.
Радіаційний контроль заснований на реєстрації й аналізі іонізуючого випромінювання при його взаємодії з контрольованим виробом. До іонізую-чого випромінюванням відносяться рентгенівські і гамма-випромінювання, а також потоки заряджених чи нейтральних часток.
Рентгенівське випромінювання є електромагнітним випромінюванням і виникає в рентгенівській трубці при гальмуванні прискорених електронів. Кінематична енергія електронів, що гальмуються, перетворюється в електро-магнітну енергію, випромінювану у виді фотонів.
Гамма-випромінювання, як і рентгенівське, являє собою електро-магнітне випромінювання високої енергії, що володіє великою проникаючою здатністю, джерелами гамма-випромінювання є радіоактивні ізотопи.
Альфа-випромінювання – потік позитивно заряджених ядер атомів гелію, що вилітають з ядра радіоактивного атома. - частки мають велику енергію, однак вони характеризуються малою проникаючою здатністю.
Бета-випромінювання – потік електронів чи позитронів, що утворю-ються в результаті розпаду нестабільних ядер. Іонізуюча здатність - часток значно менш ніж -часток.
Нейтронне випромінювання – потік нейтральних часток, що володіють великою проникаючою здатністю. Теплові нейтрони – поглинаються такими речовинами, як бор і кадмій. Швидкі – сповільнюються воднем і речовинами які містять водород.
Для рентгенівського випромінювання коефіцієнт ослаблення є вели-чиною, усередненої по енергетичному спектрі. Ефективною енергією рентге-нівського випромінювання з безупинним спектром називається енергія тако-го моноенергетичного випромінювання, що характеризується адекватним ослабленням у визначеному поглиначі.
2.Виявлення й оцінка дефектів.
Радіаційна дефектоскопія матеріалів виробів здійснюється за допо-могою джерела випромінювання і детектора, що реєструє дефектоскопічну інформацію. Виникаюче за контрольованим виробом розподіл інтенсивності випромінювання залежить від довжини l і різниці лінійних коефіцієнтів ослаблення матеріалу і дефекту д. Максимум інтенсивності випромінювання спостерігається за дефектом у напрямку просвічування.
Тріщини – впливають на інтенсивність тільки у випадку розташування їх паралельно напрямку іонізуючого потоку. Якщо д і l 0 чи д, l 0, то фотони виявляються завдяки різній інтенсивності минулого випро-мінювання. Для проведення радіаційної дефектоскопії необхідно: визначити достатню енергію джерела випромінювання, вибрати детектор іонізуючого випромінювання і необхідну апаратуру для проведення контролю, визначити експозицію і режими контролю, а також способи й еталони перевірки якості контролю.
Основні радіаційні методи:
- радіографічний; - сцинтілляційний;
- радіоскопічний; - іонізаційний.
У залежності від використовуваного випромінювання розрізняють: рентгенографію, гаммаграфію, бетатрону і нейтронну радіографію.
Рентгенографіюзастосовують переважно в цехових і рідше в польових умовах.
Гаммаграфію– при контролі виробів великих товщин, а також розташованих у важкодоступних місцях, у польових і монтажних умовах.
Бетатронна радіографіяефективна при дефектоскопії виробів великої товщини (у цехових умовах).
Нейтронна радіографіязастосовується для контролю важких металів, матеріалів які містять водород і радіоактивних виробів.
Радіографічні методи забезпечують просвічування виробів товщиною 1...50 мкм із чутливістю до виявлення дефектів 1...2 %від товщини.
Устаткування: переносні і стаціонарні рентгенівські апарати типу РУП; РАП, Міра; гамма-дефектоскопи типу ГУП, РІД; радіографічні плівки, флюоресцентні посилюючі екрани й ін.
Перспективна– кольорова радіографія. Перевага її в тім, що малі зміни в кольорі сприймаються оком краще, ніж аналогічні зміни у відтінках сірого кольору.
Сцинтілляціонніі іонізаційний методи НК дозволяють одержати інформацію про внутрішні і поверхневі дефекти контрольованого виробу у виді електричних сигналів. Одержувані електричні сигнали можуть викорис-товуватися для зворотного зв'язку від контролю до технологічного процесу.