Тема 11. Культура України у другій половині 60-х – 80-х рр. Хх ст.

(лекції – 6 год., семінари – 4 год., індивідуальна робота – 2 год.)

Вивчення даної теми рекомендуємо здійснювати за планом:

Заняття 1.

1. “Відлига” та її вплив на розвиток мистецтва.

2. Освіта, наука, література періоду “відлиги”.

Заняття 2.

1. Музичне мистецтво та театр у 60-ті – 80-ті рр. ХХ ст.

2. Радянське кіномистецтво.

3. Архітектура й живопис у 60-ті – 80-ті рр. ХХ ст.

• “ВІДЛИГА” ТА ЇЇ ВПЛИВ НА РОЗВИТОК МИСТЕЦТВА

“Відлига” (1953—1964 рр.) – так називалась повість І.Едінбурга. під відлигою розумілись приховані політичні процеси, зростання громадського протесту проти сталінського тоталітаризму.

Після смерті Сталіна (5 березня 1953 р.) та початком процесу десталінізації (друга половина 50 — перша половина 60-х рр.) відбулись зміни в суспільно-політичному та культурному житті.

Припинились репресії, відбувалась часткова реабілітація жертв репресій, послаблювався ідеологічний контроль, республіки одержали більше прав в економічному й культурному житті, представники корінних національностей почали відігравати помітну роль у громадському й духовному житті своїх національних республік. Почалася широка хвиля висунення на керівні посади місцевих осіб. (На 1 червня 1954 р. УЦК КП України українців було 72%, у Верховній раді УРСР — 75%, серед директорів великих підприємств — 51%, серед членів КП України — 60% українців).

Відбувались зміни в структурі управління культурою: ліквідовано міністерство вищої освіти СРСР і створено відповідне міністерство УРСР, засновано Академію будівництва та архітектури УРСР, Спілку журналістів України, Спілку працівників кінематографії України.

У 1962 р. започатковано щорічну Шевченківську премію за кращі досягнення в царині літератури, журналістики, мистецтва та архітектури, розпочато видання Українського історичного журналу, першої "Української радянської енциклопедії", журналу "Народна творчість та етнографія" (з 1957 р.).

• ОСВІТА, НАУКА, ЛІТЕРАТУРА ПЕРІОДУ “ВІДЛИГИ”

У 1953 р. здійснено перехід до обов'язкової семирічної освіти, у 1956 р. скасували плату за навчання в старших класах.

У квітні 1959 р. Верховна Рада УРСР прийняла закон про реформування шкільної освіти:

• Замість 7-річної обов'язкової було організовано 8-річну школу, яка давала учням загальноосвітні та технічні знання.

• 10-річні школи перетворювались на 11-річні;

• Цей закон надавав право батькам вибирати своїм дітям мову навчання і фактично був використаний для русифікації українського шкільництва.

• Політехнізація освіти, зміцнення зв'язку школи з життям. З цією метою у школах вводилося виробниче навчання, частина занять проводилася на підприємствах, у колгоспах і радгоспах.

У повоєнні роки була проведена реорганізація вищих навчальних закладів, кількість яких скоротили, хоча число студентів збільшилося. Майже половина студентів навчалася на заочних та вечірніх відділеннях.

Визначним педагогом цього часу був директор Павлишської середньої школи на Кіровоградщині. заслужений вчитель УРСР, член-кореспондент Академії педагогічних наук Василь Олександрович Сухомлинський.

У 1984 р. була здійснена спроба реформувати освіту. Посилювалася ідеологізація школи, запроваджувалося навчання з 6 років.

Головним науковим закладом України була Академія наук УРСР яку з 1946 р. по 1962 р. очолював знаний біохімік О.Палладін, а з 1962 р. академік Б.Патон.

Серед імен найбільш визначних вчених можемо назвати:

• В. Глушкова (кібернетика).

• С. Лебедєва (комп’ютерна техніка)

• О.Антонова, (авіобудівництво).

• Б.Патона (електрозварювання).

• М. Боголюбова (фізика).

• М.Амосова (хірургія) та ін.

В галузі української літератури продовжували плідно працювати митці старшого покоління — П. Тичина, М. Рильський, М. Бажан, В. Сосюра, О. Довженко, М. Стельмах, О. Гончар, та ін.

На повний голос заявили про себе поети і прозаїки молодого покоління Василь Симоненко, Ліна Костенко Євген Сверстюк, Іван Драч, Василь Стус, Дмитро Павличко, Микола Руденко, Валерій Шевчук, Микола Вінграновський, Євген Гуцало та багато ін.

Проте ідеологічна машина влади почала наступ на поетів-шестидесятників. Зазнали переслідувань М. Вінграновський, Л. Костенко, В. Стус, І. Драч.

• МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО ТА ТЕАТР У 60-ТІ – 80-ТІ РР. ХХ СТ.

У 1955 р. було написано Третю симфонію композитором Б. Лятошинським та опери: Г.Майбородою — "Мілана", Ю. Мейтусом — "Украдене щастя". Плідно працювали композитори А. Кос-Анатольський, П. Майборода, Ю. Мейтус, А. Штогаренко та ін.

Великої популярності серед населення набули твори масової пісенної творчості. Популярними в народі стали "Пісня про рушник" на вірші А.Малишка, "Впали роси на покоси", "Два кольори" на слова Д.Павличка, "Марічка" М.Ткача. "Чорнобривці" М.Сингаївського, мелодії П.Майбороди, О.Білаша, І.Шамо.

Видатними оперними співаками були: Д.Гнатюк. А.Солов'яненко, Є.Мірошниченко, А.Мокренко, М.Кондратюк, Д.Петриненко

Популярністю користувалась творчості композитора В.Івасюка, ансамблю "Смерічка", співаків В.Зінкевича, Н.Яремчука, Софія Ротару, тріо “Мареничі”.

Протягом 1958—1965 рр. чисельність театрів в Україні зменшилася з 80 до 60. Провідними театрами були ім. І.Франка в Києві, ім. Т.Шевченка в Харкові, ім.М.Заньковецької у Львові, ім. Лесі Українки у Києві, Київський театр опери та балету.

Кращі традиції театрального мистецтва продовжували О. Кусенко, П. Куманченко, Б.Ступка, А.Роговцева, Ф. Верещагін і представники старшого покоління — А. Бучма, Є.Пономаренко, Н. Ужвій, Ю. Шумський та ін.

• РАДЯНСЬКЕ КІНОМИСТЕЦТВО

Широковідомими в Україні були стрічки Київської, Одеської та Ялтинської кіностудій,

Наприкінці 80-х у голландському Роттердамі вшановували 20 кращих кінорежисерів світу Серед них був і Сергій Параджанов. На Київській кіностудії він створив фільми “Наталія Ужвій”, “Золоті роки”, “Думка”, “Українська рапсодія”. Фільм “Тіні забутих предків” удостоєно 16 призів на різноманітних кінофестивалях, в тому числі у 1966 р. премією британської кіноакадемії.

Престижними міжнародними преміями було. відзначено кінофільм "Білий птах з білою ознакою" реж. Ю. Іллєнко. Популярним був і його фільм “Вавилон ХХ”

На Київській кіностудії працював Леонід Биков. Окрім акторських робіт у фільмах "Альошкина любов", "Добровольці", “Максим Перепелиця”, він, як режисер, поставив фільми "В бій ідуть тільки старики", "Ати-бати йшли солдати". Трагічна катастрофа обірвала життя Леоніда Бикова.

• АРХІТЕКТУРА Й ЖИВОПИС У 60-ТІ – 80-ТІ РР. ХХ СТ.

Плідно працювали художники старшого покоління: М. Дерегус, К. Трохименко, О. Шовкуненко; Т. Яблонська (“Хліб”) також молоді митці: Б. Бородай, К. Клюков, О. Лопухов.

Через несприйняття М. Хрущовим творчості художників-авангардистів в Україні постраждали А. Горська. П. Заливаха, Л. Семикіна. Г. Севрук.

З'являється цікавий феномен жінок-художниць з народу, творчість яких справляла велике враження і на фахівців-мистецтвознавців. Це твори А. Собачко-Шостак, К. Білокур, М. Примаченко і В. Павленко.

Архітектура:

• 1977 р. Будинок художника за проектами А.В.Добровольського та А.І.Макухіна. Це восьмиповерхова споруда оздоблена білим каменем та кольоровою керамікою. Фасад прикрашають скульптури давньогрецьких муз.

• 1970 р. – палац культури “Україна” – архітектори Є.О.Маринченко, П.Н.Жилицький, І.Г.Вайнер.

• СПОРТ

Найбільших досягнень в спорті здобули:

• Лариса Латиніна, Стелла Захарова, Людмила Турищева (спортивна гімнастика). Ірина Дерюгіна (художня гімнастика).

• Валерій Борзов, Сергій. Бубка (легка атлетика).

• Футбольна команда київського "Динамо" за свій понад 70-річний шлях цілком справедливо була й залишається гордістю нашої держави.

Теми доповідей та рефератів:

• Зародження дисидентського руху в Україні.

• Українське естрадне мистецтво у 60-ті – 80-ті рр. ХХ ст.

• “Субкультури” ХХ століття: хіпі, панки, рокери.

Питання, що виносяться на самостійне опрацювання:

• Релігійне життя в Україні у 60-ті – 80-ті рр. ХХ ст.

• Українське музичне мистецтво у 60-ті – 80-ті рр. ХХ ст.

• “Шестидесятники” в українській літературі.

• Український спорт у 60-ті – 80-ті рр. ХХ ст.