• Архітектура

В архітектурі XIX ст. утвердився класицизм.

Художній стиль XVII—XIX ст., представники якого декларували наслідування форм античної класики. Виник у Франції як реакція на надмірність бароко, але швидко став міжнародним стилем. На відміну від ренесансу, зорієнтований переважно не на давньоримські, а на давньогрецькі взірці. Споруди класицизму відзначаються спокійною врівноваженою композицією, лаконізмом ордерної декорації, геометричною побудовою форми. У Києві перші споруди цього стилю з'явилися у 1780-х роках.

Найбільш відомі споруди, збудовані в стилі класицизму:

а) оперний театр в Одесі (архітектор Ж. Тома де Томон);

б) будинок Київського університету (архітектор В. Беретті).

в) Інститут шляхетних дівчат у Києві (архітектор В. Беретті).

В Києві відомим архітектором у цей час був А. Меленський. Він спорудив: а) церкву на Аскольдовій могилі (Т.Шевченко зберіг на одному із своїх малюнків її вигляд у 1846 р.; б) церкву Різдва Хрестового. Саме в ній з 6 по 8 травня 1861 року стояла труна Т.Г. Шевченка під час перевезення до Канева; в) ансамбль Контрактової площі на Подолі; г) пам'ятник на честь поновлення Магдебурзького права в Києві.

• ТЕАТР ТА ДРАМАТУРГІЯ

В Україні на початку XIX ст. діють російські професійні театри: 1805 р. — у Києві, 1810 р— у Полтаві, 1812 р. — у Харкові.

Першу українську театральну трупу організував Г. Квітка-Основ'яненко. Він був директором і режисером Харківського професійного театру.

В поміщицьких маєтках діяли домашні театри, в яких грали кріпаки. Найвідоміші кріпацькі театри: в с. Кибинці на Полтавщині у маєтку Д. Трощинського, керівником і режисером якого був батько М. Гоголя — В. П. Гоголь-Яновський. В с. Качанівка на Чернігівщині у поміщика Г. Тарнавського

На західноукраїнських землях перші аматорські трупи виникли напередодні революції 1848—1849 рр. Вони ставили п'єси І. Котляревського, Г. Квітки-Основ'яненка, а також місцевих авторів — М. Устияновича С. Петрушевича, О. Духновича.

• МУЗИКА

Випущені перші фольклорні збірники: М. Цертелєв "Досвід збирання старовинних малоросійських пісень"; М. Максимович "Малоросійські пісні" та ін.; "Русалка Дністрова"

З'явилися перші музичні товариства:

а) Філармонічне товариство в Одесі (1842 р.);

б) Симфонічне товариство аматорів музики та співу в Києві (1848 р.)

Навесні 1838 р. М. Глінка перебував в Україні з метою набору співаків. Він набрав для капели 19 хлопчиків і двох дорослих. Серед них був і С. Гулак-Артемовський — небіж письменника П. Гулака-Артемовського, який згодом став родоначальником української національної опери.

С.Гулак-Артемовський (1813—1873) у 1862 р. написав першу українську оперу "Запорожець за Дунаєм".

Теми доповідей та рефератів:

• Формування української національної самосвідомості у першій половині ХІХ ст.

• Просвітництво та його поширення в Україні.

• Місце Т. Шевченка у формуванні національної самоідентифікації та у становленні української культури.

• Значення діяльності “Руської трійці” для розгортання національно-культурного відродження України.

Питання, що виносяться на самостійне опрацювання:

• Оссолінеум (Львівський інститут Оссолінських).

• Недільні школи в Наддніпрянській Україні.

• Усна народна творчість у першій половині ХІХ ст.

Рекомендована література: 2, 12, 21, 29, 33, 37, 39, 42, 45, 47, 51, 63, 67, 70, 72, 86, 106. 111, 122, 132, 143, 168, 173.