Історія

"Історія русів"— автор невідомий. Події від стародавніх слов'ян до ліквідації "Гетьманщини".

Дмитро Бантиш-Каменський (1788—1850)— видав чотиритомну "Историю Малой России" (1822 р.).

Микола Іванович Костомаров (1817—1885) - "Богдан Хмельницький", "Руїна", “Гетьманство Виговського", "Гетьманство Юрія Хмельницького".

Микола Андрійович Маркевич (1804-1860) — Автор п'ятитомної "Історії Малоросії.

Михайло Олександрович Максимович (1804-1873) — автор ряду праць з історії гайдамацького руху та ін., укладач популярних збірників народних пісень.

Дмитро Антонович — дослідження документів, на основі яких детально вивчив історію козацтва та гайдамацького руху.

Математика

Т. Осиповський (1760—1832) - професор математики Харківського університету. Написав тритомний "Курс математики", який протягом тривалого часу був основним підручником з математики в усій Російській імперії

М. Остроградський (1801—1861) - започаткував Петербурзьку математичну школу. Написав відомі праці з математичного аналізу, аналітичної механіки, математики. Він був у тісній дружбі з Шевченком.

О. Ляпунов — працював у Харківському університеті, розробив загальну теорію сталості руху.

М. Ващенко-Захарченко — впродовж 40 років вів різні курси математики в Київському університеті.

В. Єрмаков — працював у Київському університеті створив школу талановитих математиків.

Хімія

Василь Каразін (1812-1830) — винайшов новий спосіб виробництва натрієвої селітри. Він також розробив ідею створення в країні метеорологічних станцій.

М. Бекетов завідував кафедрою хімії Харківського університету, вперше у світі став викладати курс фізичної хімії.

Медицина

Н. Еллінський — професор Харківського університету. Для студентів-медиків підготував і опублікував двотомний навчальний посібник з хірургії.

В. Караваєв (1811—1892) — професор Київського університету, один із засновників його медичного факультету, зробив значний внесок у розвиток хірургії.

• Література

Найвидатнішими діячами української літератури були: Іван Котляревський ("Енеїда", "Наталка-Полтавка", "Москаль-Чарівник"; Тарас Григорович Шевченко ("Кобзар", "Гайдамаки", "Три літа" та ін.); Петро Гулак-Артемовський ("Пан та собака"); Григорій Квітка-Основ'яненко ("Дворянські вибори", "Пан Халявський", "Шельменко-денщик", "Сватання на Гончарівці", "Конотопська відьма" та ін.); Євген Гребінка ("Малоросійські приказки", "Ніжинський полковник Золотаренко" та ін.); П. Куліш (1819-1897) – ("Куліш у пеклі", "Україна", "Чорна рада" та ін.).

• ЖИВОПИС

В українському живописі був поширений романтичний напрямок.

Т. Г. Шевченко — понад 830 картин. Дослідники вважають, що майже 300 робіт втрачені. ("Катерина", "Пожежа в степу", "У в'язниці" та ін.)

Капітон Павлов (1792—1852)— "Тесляр", "Хлопчик з голубком" та ін.

Василь Тропінін (1776—1857)— майстер портретного живопису. переважно портрети селян. Відомі його прекрасні краєвиди мальовничої України.

Іван Сошенко (1807—1876)— "Портрет бабусі", "Продаж сіна на Дніпрі" та ін.

А. Мокрицький (1811—1871) — знаменитий портретист. Створив серію портретів видатних людей — М. Гоголя, Є. Гребінки та ін.