5. Смисложиттєва проблематика

Під поняттям „людина” розуміємо суп. Істоту, в діяльності якої виявляються суттєві характеристики найвищого якісного рівня матеріального світу – сусп. буття.

Основні ідеї, які треба враховувати при створенні цілісної філософської концепції людини:

людину слід розглядати з позиції єдності об’єктивного і суб’єктивного, скінченого і нескінченного. Призначення людини прагнення до єдності, гармонії.

Субстратні рівні(природне, суспільне, внутрішній.духовний світ) не слід протиставляти.

Природне в людині не зводиться лише до біологічного, а має в собі безконечність космосу.

Як розумна істота людина є відповідальною не лише за свою долю, а й за долю світу.

Сенс життя людини полягає в реалізації потреб суспільства та власного покликання. Визначення сенсу життя пов’язане з розумінням мети життя як уявного чи очікуваного результату. Сенс життя притаманний життю з самого початку. Сенс створюється самою людиною, залежить від розуміння життя, має індивідуальний хар-ер.

Сенс життя – світоглядне філос-ке поняття, яке містить сукупність уявлень про сутність людини, цілі існування, цінності.

6. Головні групи смисложиттєвих питань і відповідьні розділи філософії.

Існує дуже багато розділів філософії (кількість перевищує 50 одиниць), вони відрізняються, перш за все, предметом вивчення. Так, філософія антропології дає відповіді на питання про людину: його ролі в світі, походження, самосвідомості та багато інших. Релігійна займається вивченням питань релігій: сутність Бога, уявлень про нього, розглядається природа вірування та ін

Спочатку розділи філософії можна розділити на групи: загальнофілософські, філософію засобів пізнання, теоретичну і практичну.

Отже, виділяються такі основні розділи цієї науки:

етика;

естетика;

соціальна, політична та релігійна

Розділи філософії, присвячені людині і його діяльності

Антропологія. Цей розділ присвячений вивченню природи і сутності людини, його відношення до Бога, природи, ролі в соціумі, життя і смерті й іншим явищам. Один із засновників німецького напрямки 20 сторіччя Макс Шелер сам зазначив у своїх працях, що людину пізнати неможливо, тому що він широкий. Тим не менш, філософські вивчення людини ведуться до цих пір, вони як і раніше спрямовані на розуміння двох основних почав: життєвий порив і дух.

Соціальна філософія. Тут предметом вивчення виступає суспільство, а також ставлення людини до нього. Предмет вивчення тут зближує філософію з теоретичною соціологією, проте їх відмінність в тому, що філософія виконує критичну функцію, а соціологія визначає закономірності.

Політична філософія. Цей розділ присвячений вивченню політичних ідей, цінностей і сутності цього явища. Тут же розробляються критерії, за якими можна їх оцінити, а також аналізуються взаємовідносини між державою, суспільством і окремою особистістю.

Релігійна філософія. Це напрям досліджує зв’язок Вищого початку і сущого. Цей розділ, на відміну від богослов’я, займається доказовим обгрунтуванням.

Розділи філософії про буття

Метафізика. Це один з найважливіших розділів філософії, оскільки присвячений головним її питань, що стосуються буття. Тут вивчається первісна природа світу і реальності. Ще в давнину, коли зароджувалася філософія, метафізиці приділялася основне значення. Виходячи з цього, розрізняють три її гілки: античну, класичну і сучасну.

Онтологія. Цей розділ на перший погляд не відрізняється від метафізики, проте між ними є суттєва різниця: в онтології філософська думка присвячена принципам буття і категоріям сущого.

Розділи філософії, присвячені мисленню й сприйняттю

Аксіологія. У цьому розділі займаються вивченням цінностей і розробкою теорії про них. Вперше про це заговорив Сократ, чиї роздуми, головним чином, були спрямовані на осягнення питання: що є благо?

Етика. Головні предмети вивчення етики – мораль і моральність. Тут розглядають природу цих понять, види та особливості, а також вивчають їх зміни і роль у суспільстві. Велика увага приділяється вивченню критеріїв добра і зла, сенсу життя, справедливості та належного.

Естетика. Цей розділ присвячений вченню про сутність прекрасного і його формах в житті, природі і художній творчості. У загальному розумінні предмет естетики – мистецтво і його виразна форма.

Логіка. Ця наука про мислення людини, його методах, законах і формах. Предмет розділу – інтелектуальна пізнавальна діяльність, закономірності якої і вивчаються цією дисципліною.

Розділи філософії не обмежуються перерахованими вище: ті, які представлені тут, є найбільш узагальненими.