- •1. Світогляд, типи ознаки
- •2.Міф як духовна передумова філософії та світогляд первісно-родового суспільства.
- •3. Феномен філософствування, уявлення про його витоки.
- •4. Специфіка результатів філософствування – філософські знання.
- •5. Смисложиттєва проблематика
- •7.Особливості феноменології, логіки осмислення і розв'язання філософських проблем
- •8. Соціокультурна зумовленість філософії.
- •9. Функції філософії.
- •11. Умови формування та загальні риси філософії Стародавності.
- •12.Структура Вед.
- •13.Особливості ведичної релігії
- •14. Ортодоксальні школи Ст.Індії
- •15. Неортодоксальні школи Ст.Індії
- •16. Загальна характеристика філософії стародавньої Індії
- •17.Зародження філософії у стародавньому Китаї
- •19. Метафізика праксеологія і антропологія даосизму
- •20. Філософія Стародавнього Китаю.
- •21. Антична філософія, її витоки та особливості
- •22. Школи досократиків або фізиків
- •23. Сократ та становлення античної філософської класики.
- •24. Головні проблеми і розділи філософії платона.
- •25. Філософська система аристотеля, його метафізика, антропологія, соціологія і методологія.
- •26. Школа Епікура та римська філософія.
- •27. Скептицизм як життєва і науково-пізнавальна позиція.
- •28. Школи неоплатоніків.
- •29. Середньовічна культура, її релігійні і світські виміри.
- •30. Апологетика, її філософський зміст.
- •31. Патристика: віра для розуміння
- •32. «Каподакійський гурток»
- •33.Східна та західна патристика у пошуках філософських засад.
- •34. Схоластика: проблема універсалій (номіналізм і реалізм)
- •35. Схоластика Фоми Аквінського
- •37. Ренесанівський гуманізм та індивідуалізм
- •38 Стиль мислення і життя гуманістів епохи Відродження.
- •40 Популяризація гуманістичної ідеї в Україні
- •41. Натурфілософія і наука
- •42. Загальна характеристика епохи Нового часу
- •43. Механіцизм раціоналізм та емпіризм
- •44. Натуралістична антропологія Фр.Бекона
- •45.Раціоналізм Рене Декарта.
- •46. Філосовські погляди б.Спінози
- •47. Д.Локк і його критика теорії природжених ідей декарта
- •48.Ідеалізм лейбніца
- •49.Проблема людини у філософії Просвітництва
- •50. Києво-Могилянська академія і філософія українського Просвітництва.
- •51. Г. Сковорода, його життя і філософія
- •52. Німецьке просвітництво, його особливості: Лессінг, Шиллер, Гете
- •53. Німецька класична філософія
- •54. Кант, Иммануил
- •55. Йоганн Готліб Фіхте
- •56 Натурфілософія і об’єктивний ідеалізм Шеллінга.
- •57.Ідеалізм Гегеля
- •58. Антропологічний матеріалізм Фейєрбаха, його натурфілософія і антропологія.
- •59.Проникнення ідей німецької класичної філософії в Україну в першій половині хіх ст.. Г.Лодій, й. Шад, д. Велланський(Кавунник)…..
- •60. Два напрями професійної (класично) філософії і Україні хіх-хх ст. – духовно академічний і університетський
- •61 Билет
- •62 Билет
- •63 Билет
- •64 Билет
- •65 Билет
- •71. Поняття соціального характеру у філософії е.Фромма
- •72. М. Шпенглер про природу людини та її місце Всесвіті
- •73. Феномен людини в християнському еволюціонізмі п. Тейяра де Шардена
- •74.Структурна антропологія к.Леві-строса
- •75.Прагматизм, марксизм, герменевтика.
- •76. Особливості феноменологічної методології.
- •78. Постструктуралізм і філософія постмодерну.
- •79. Метафізика, ії головні проблеми.
- •80. Поняття про суще та його першооснову.
- •81. Головні концепції буття
- •83. Буття і ніщо.
- •84. Свідоме і несвідомею
- •85. Практика, суспільство, культураю
- •86. Філософська методологія.
- •87. Гносеологія і епістемологія
- •88. Проблема сенсу буття.
- •89. Методологія соціального пізнання.
- •90.Історія як об’єктивний процес і наука.
5. Смисложиттєва проблематика
Під поняттям „людина” розуміємо суп. Істоту, в діяльності якої виявляються суттєві характеристики найвищого якісного рівня матеріального світу – сусп. буття.
Основні ідеї, які треба враховувати при створенні цілісної філософської концепції людини:
людину слід розглядати з позиції єдності об’єктивного і суб’єктивного, скінченого і нескінченного. Призначення людини прагнення до єдності, гармонії.
Субстратні рівні(природне, суспільне, внутрішній.духовний світ) не слід протиставляти.
Природне в людині не зводиться лише до біологічного, а має в собі безконечність космосу.
Як розумна істота людина є відповідальною не лише за свою долю, а й за долю світу.
Сенс життя людини полягає в реалізації потреб суспільства та власного покликання. Визначення сенсу життя пов’язане з розумінням мети життя як уявного чи очікуваного результату. Сенс життя притаманний життю з самого початку. Сенс створюється самою людиною, залежить від розуміння життя, має індивідуальний хар-ер.
Сенс життя – світоглядне філос-ке поняття, яке містить сукупність уявлень про сутність людини, цілі існування, цінності.
6. Головні групи смисложиттєвих питань і відповідьні розділи філософії.
Існує дуже багато розділів філософії (кількість перевищує 50 одиниць), вони відрізняються, перш за все, предметом вивчення. Так, філософія антропології дає відповіді на питання про людину: його ролі в світі, походження, самосвідомості та багато інших. Релігійна займається вивченням питань релігій: сутність Бога, уявлень про нього, розглядається природа вірування та ін
Спочатку розділи філософії можна розділити на групи: загальнофілософські, філософію засобів пізнання, теоретичну і практичну.
Отже, виділяються такі основні розділи цієї науки:
етика;
естетика;
соціальна, політична та релігійна
Розділи філософії, присвячені людині і його діяльності
Антропологія. Цей розділ присвячений вивченню природи і сутності людини, його відношення до Бога, природи, ролі в соціумі, життя і смерті й іншим явищам. Один із засновників німецького напрямки 20 сторіччя Макс Шелер сам зазначив у своїх працях, що людину пізнати неможливо, тому що він широкий. Тим не менш, філософські вивчення людини ведуться до цих пір, вони як і раніше спрямовані на розуміння двох основних почав: життєвий порив і дух.
Соціальна філософія. Тут предметом вивчення виступає суспільство, а також ставлення людини до нього. Предмет вивчення тут зближує філософію з теоретичною соціологією, проте їх відмінність в тому, що філософія виконує критичну функцію, а соціологія визначає закономірності.
Політична філософія. Цей розділ присвячений вивченню політичних ідей, цінностей і сутності цього явища. Тут же розробляються критерії, за якими можна їх оцінити, а також аналізуються взаємовідносини між державою, суспільством і окремою особистістю.
Релігійна філософія. Це напрям досліджує зв’язок Вищого початку і сущого. Цей розділ, на відміну від богослов’я, займається доказовим обгрунтуванням.
Розділи філософії про буття
Метафізика. Це один з найважливіших розділів філософії, оскільки присвячений головним її питань, що стосуються буття. Тут вивчається первісна природа світу і реальності. Ще в давнину, коли зароджувалася філософія, метафізиці приділялася основне значення. Виходячи з цього, розрізняють три її гілки: античну, класичну і сучасну.
Онтологія. Цей розділ на перший погляд не відрізняється від метафізики, проте між ними є суттєва різниця: в онтології філософська думка присвячена принципам буття і категоріям сущого.
Розділи філософії, присвячені мисленню й сприйняттю
Аксіологія. У цьому розділі займаються вивченням цінностей і розробкою теорії про них. Вперше про це заговорив Сократ, чиї роздуми, головним чином, були спрямовані на осягнення питання: що є благо?
Етика. Головні предмети вивчення етики – мораль і моральність. Тут розглядають природу цих понять, види та особливості, а також вивчають їх зміни і роль у суспільстві. Велика увага приділяється вивченню критеріїв добра і зла, сенсу життя, справедливості та належного.
Естетика. Цей розділ присвячений вченню про сутність прекрасного і його формах в житті, природі і художній творчості. У загальному розумінні предмет естетики – мистецтво і його виразна форма.
Логіка. Ця наука про мислення людини, його методах, законах і формах. Предмет розділу – інтелектуальна пізнавальна діяльність, закономірності якої і вивчаються цією дисципліною.
Розділи філософії не обмежуються перерахованими вище: ті, які представлені тут, є найбільш узагальненими.
