29. Середньовічна культура, її релігійні і світські виміри.

Середньові́ччя — період європейської історії від 5 століття (падіння Римської імперії іВелике переселення народів) до епохи Відродження та Реформації (кінець 15 століття — початок 16 століття). За усталеною періодизацією раннє середньовіччя швидше відбулося у Західній Європі, аніж у Східній (близько 9-11 ст.).

Середньовіччя як загальносвітовий період в історичному розвитку країн Азії, Північної Африки, Америки є дискусійним питанням. Зараз панує думка, що середньовіччя як явище є суто регіональним, але цим словом часто користуються для опису подій, що сталися 500-1500 років тому незалежно від регіону та специфіки.

Релігія і церква: Визначальна роль християнської релігії і церкви у всіх галузях суспільного і культурного життя складала принципову особливість європейської середньовічної культури. Церква підпорядкувала собіполітику, мораль, науку, освіту і мистецтво. Весь світогляд людини середньовіччя бувтеологічним (від грецького «теос» — бог). Чим же можна пояснити таке виняткове положення релігії в середньовічному суспільстві?

Християнське віровчення виникло з боротьби і взаємного впливу безлічі філософських і релігійних течій. Якщо говорити про первинне християнство, то однією з головних ідей, що забезпечили широке поширення нової релігії, була ідея рівності людей — рівність як гріховність істоти перед всемогутнім і всемилостивим богом — але також рівність. Християнство, виникнувши в колоніях Древнього Риму, в середовищі рабів і вільновідпущених, з самого початку не було релігією якого-небудь одного народу, воно мало наднаціональний характер. Як релігійне вчення, християнствозасновується на трьох головних ідеях:

 ідеї гріховності усього людського роду, зараженого первородним гріхом Адама і Єви;

 ідеї порятунку, який необхідно заслужити кожній людині;

 ідеї спокутування всіх людей перед богом, на шлях якого стало людство завдяки стражданням і добровільній жертві Ісуса Христа, який з'єднав в собі як божу, так і людську природу.

Світські свята:

Середньовіччя — це не тільки молитви, будівництво соборів чи хрестові походи. Це також світські, нецерковні свята. Межі світу в уявленні людей середньовіччя потроху розширяли паломники до святих місць (паломництво до гробниці Якова Компостельського, паломництва в Палестину), купці, дипломати, шпигуни, що побували в дальніх країнах (Марко Поло, Афанасій Нікітін, посли папи римського, серед яких і Вільгельм де Рубрук), бригади мандрівнихбудівельників, ремісників.

30. Апологетика, її філософський зміст.

Апологетика – це дисципліна, яка займається раціональним обґрунтуванням християнської віри. Її назва походить від грец. аpologia, що означає «захищати», «обґрунтовувати».

Христия́нська апологе́тика — захист віри вірних християнства. Це дисципліна, яка займаєтеся раціональним обґрунтуванням християнської віри. Її назва походить від грецького слова грец. apologia, яке означає «захищати, обгрунтовувати». За іншим визначенням її часто йменують пророцькою аргументацією.

Християнська апологетика сформулювала певні філософські «докази», щоб достеменно довести: Бог є.