![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •1. Світогляд, типи ознаки
- •2.Міф як духовна передумова філософії та світогляд первісно-родового суспільства.
- •3. Феномен філософствування, уявлення про його витоки.
- •4. Специфіка результатів філософствування – філософські знання.
- •5. Смисложиттєва проблематика
- •7.Особливості феноменології, логіки осмислення і розв'язання філософських проблем
- •8. Соціокультурна зумовленість філософії.
- •9. Функції філософії.
- •11. Умови формування та загальні риси філософії Стародавності.
- •12.Структура Вед.
- •13.Особливості ведичної релігії
- •14. Ортодоксальні школи Ст.Індії
- •15. Неортодоксальні школи Ст.Індії
- •16. Загальна характеристика філософії стародавньої Індії
- •17.Зародження філософії у стародавньому Китаї
- •19. Метафізика праксеологія і антропологія даосизму
- •20. Філософія Стародавнього Китаю.
- •21. Антична філософія, її витоки та особливості
- •22. Школи досократиків або фізиків
- •23. Сократ та становлення античної філософської класики.
- •24. Головні проблеми і розділи філософії платона.
- •25. Філософська система аристотеля, його метафізика, антропологія, соціологія і методологія.
- •26. Школа Епікура та римська філософія.
- •27. Скептицизм як життєва і науково-пізнавальна позиція.
- •28. Школи неоплатоніків.
- •29. Середньовічна культура, її релігійні і світські виміри.
- •30. Апологетика, її філософський зміст.
- •31. Патристика: віра для розуміння
- •32. «Каподакійський гурток»
- •33.Східна та західна патристика у пошуках філософських засад.
- •34. Схоластика: проблема універсалій (номіналізм і реалізм)
- •35. Схоластика Фоми Аквінського
- •37. Ренесанівський гуманізм та індивідуалізм
- •38 Стиль мислення і життя гуманістів епохи Відродження.
- •40 Популяризація гуманістичної ідеї в Україні
- •41. Натурфілософія і наука
- •42. Загальна характеристика епохи Нового часу
- •43. Механіцизм раціоналізм та емпіризм
- •44. Натуралістична антропологія Фр.Бекона
- •45.Раціоналізм Рене Декарта.
- •46. Філосовські погляди б.Спінози
- •47. Д.Локк і його критика теорії природжених ідей декарта
- •48.Ідеалізм лейбніца
- •49.Проблема людини у філософії Просвітництва
- •50. Києво-Могилянська академія і філософія українського Просвітництва.
- •51. Г. Сковорода, його життя і філософія
- •52. Німецьке просвітництво, його особливості: Лессінг, Шиллер, Гете
- •53. Німецька класична філософія
- •54. Кант, Иммануил
- •55. Йоганн Готліб Фіхте
- •56 Натурфілософія і об’єктивний ідеалізм Шеллінга.
- •57.Ідеалізм Гегеля
- •58. Антропологічний матеріалізм Фейєрбаха, його натурфілософія і антропологія.
- •59.Проникнення ідей німецької класичної філософії в Україну в першій половині хіх ст.. Г.Лодій, й. Шад, д. Велланський(Кавунник)…..
- •60. Два напрями професійної (класично) філософії і Україні хіх-хх ст. – духовно академічний і університетський
- •61 Билет
- •62 Билет
- •63 Билет
- •64 Билет
- •65 Билет
- •71. Поняття соціального характеру у філософії е.Фромма
- •72. М. Шпенглер про природу людини та її місце Всесвіті
- •73. Феномен людини в християнському еволюціонізмі п. Тейяра де Шардена
- •74.Структурна антропологія к.Леві-строса
- •75.Прагматизм, марксизм, герменевтика.
- •76. Особливості феноменологічної методології.
- •78. Постструктуралізм і філософія постмодерну.
- •79. Метафізика, ії головні проблеми.
- •80. Поняття про суще та його першооснову.
- •81. Головні концепції буття
- •83. Буття і ніщо.
- •84. Свідоме і несвідомею
- •85. Практика, суспільство, культураю
- •86. Філософська методологія.
- •87. Гносеологія і епістемологія
- •88. Проблема сенсу буття.
- •89. Методологія соціального пізнання.
- •90.Історія як об’єктивний процес і наука.
59.Проникнення ідей німецької класичної філософії в Україну в першій половині хіх ст.. Г.Лодій, й. Шад, д. Велланський(Кавунник)…..
Немає нужди спеціально доводити, що розвиток німецької класичний філософії пішло надалі найрізноманітнішими шляхами. Критичне осмислення гегелівської філософії багато в чому лягло в основу багатства і різноманітності західноєвропейської філософської думки в тій або іншій формі ідеї Г. Гегеля, як і усієї західноєвропейської філософської класики, вплинули на розвиток філософської думки в Україні.
Першим яскравим проявом російсько-українського шеллегинанства були твори ДАНИЛО МИХАЙЛВИЧА ВЕЛЛАНСКОГО(Кавунника) (1774-1847), російського ученого-медика, що закінчив Медико-хірургічну академію і декілька років
що стажувався в Німеччині. У 1805 р. була видана його робота: "Пролюзия до медицини як грунтовної науки". Мета пізнання, по Велланскому, полягає у відшукуванні загального ідеального початку в природі, а не в "обіймах предметів". Але оскільки абсолютна суть світу надчуттєва, людський розум не в змозі пізнати її звичайними чуттєвими здібностями. Вищою пізнавальною здатністю людського розуму є надприродна інтуїція.
Різноманіття матеріального світу в основі має єдину неділиму ідею, що називається абсолютом або універсумом. І неорганічна і органічна при-рода розглядаються при цьому як вираження "світового життя", її буття і дії. У неорганічному житті абсолют розкривається в динамічних процесах магнетизму, электротицизма і хімізму.
Кожен з цих процесів розпадається на дві протилежності: магнетизм, що виражає протяжність, є єдністю протилежних сил - тяжіннями і відштовхуваннями; электротицизм складається з тих, що діють на поверхні позитивного і негативного зарядів; хімізм означає цілісність явища, що включає безліч протилежно спрямованих дій.
Спільною з Фіхте Шад вважає тільки "трансцендентальну точку зору, відмінну від буденного вживання розуму". Філософствування, по думці Шада, повинне здолати рефлексію(Reflexoionspunkt), з тим щоб привести до знання, у світлі якого зникає будь-яка об'єктивність, а усе реальне буде визначене як чисту дію(als blouses Handein). Потім Шад робить, образно кажучи, теологічний хід. "Ur-Reale" він вважає як виключно абсолютну дію, до того ж нічим не обмежене. Воно, на його думку, не може бути зведене ні до самовизначення("Selbstbestimmen"), ні до визначеності("Bestimmtwerden").
Основа цьому наступне: будь-яке визначення припускає обмеження, а там, де обмеження відсутнє, природно, не може бути і визначення. Звідси ми приходимо до висновку, що абсолютна дія, яка не має нічого спільного з визначенням, - немислимо і незбагненно. Якщо ж ми і можемо якимсь чином його помислити, то робиться це наперекір усім законам мислення. Виходить, "Ur-Reale" і є Бог. Дія("Handein") відповідно до вчення Фіхте покладається як Я і Не-Я, тобто як свідоме і несвідоме.
Ще одним послідовником німецької класичної філософії в Україні був ЛОДіЙ ПЕТРО ДМИТРОВИЧ(1764 - 1829) - філософ-ідеаліст, професор Львівського і Краківського університетів. З позицій сенсуалізму критикував кантіанство. Його критику філософії Канта можна виразити наступною цитатою: "Кант дуже неправильно звинувачує таку знамениту пізнавальну силу людського розуму, нібито оний по властивості своєму марний і наповнений обманами і нібито нас по природженій і неминучій необхідності тільки обманює порожніми привидами. Бо розум людський буває діяльний не по одному тільки бажанню доставити своїм поняттям підлегле(суб'єктивне) досконалість і систему, але також ще і по істотному своєму духу ця діяльність його прагне до відкриття (об'єктивного) достатньої основи усіх наших знань, і діяльність ця може тільки задоволена бути досягненням його мети, тобто достатньої предлежательного основи"