Місцева анестезія
Місцевою анестезією називають тимчасову втрату чутливості тканин, створену штучно за допомогою механічних, фізичних або хімічних засобів для безболісного виконання хірургічних операцій при повному збереженні свідомості хворого.
Механізм дії місцевоанестезуючих засобів полягає в стабілізації мембран нервових клітин у поляризованому стані внаслідок гальмування перенесення іонів Na\ К+, Са2+ через неї. Деполяризована нервова клітина не збуджується і не проводить нервового імпульсу.
За хімічною будовою місцевоанестезуючі засоби можна поділити на групу складних ефірів (кокаїн, дикаїн, новокаїн, анестезин) і групу амідів (ксикаїн, тримекаїн). Речовини першої групи швидко гідролізуються в організмі, і тому тривалість їхньої дії невелика, а препарати другої руйнуються ферментами печінки і діють довше.
Під впливом місцевоанестезуючих засобів насамперед блокуються вегетативні нервові волокна, які мають невеликий діаметр. Потім порушується провідність по чутливих волокнах, що проводять температурні та больові імпульси, пізніше по волокнах, що проводять тактильні відчуття (дотику, тиску). Рухові нервові волокна мають великий діаметр. Місцеві анестетики в тих дозах, в яких вони застосовуються для виключення аферентної імпульсації, на рухові нерви практично не впливають, і параліч скелетних м'язів не розвивається.
Підготовка хворого до місцевого знеболювання дещо простіша, ніж до наркозу. Напередодні.знеболювання хворому необхідно провести очисну клізму, спорожнити сечовий міхур. Премедикацію проводять так, як і перед наркозом. Перед проведенням місцевого знеболювання необхідно впевнитись у наявності обладнання і медикаментів для проведення ШВЛ, інгаляції кисню, виведення із колапсу і надання першої допомоги при алергічних реакціях.
Розрізняють такі види місцевого знеболювання: поверхневу або контактну, інфільтраційну, провідникову (регіонарну), футлярну, внутрішньокісткову, спинномозкову і перидуральну анестезії.
Види місцевої анестезії
• 1. Поверхнева (термінальна) анестезія (змащування слизових оболонок, зрошення їх, охолодження, інфільтрація розчином анестетика за методом "повзучого інфільтрату"; футлярну анестезію за Вишневським;
• Анестезуючі засоби:0,25-10% новокаїн, 0,5-2% лідокаїн, 0,5-2% мелівакаїн, 0,25-3% совкаїн, 0,25-3% дикаїн, 1-10% р-н кокаїн та ін.
Анестезія за методом "повзучого інфільтрату". Iнфiльтрацiйна анестезiя.
Показання і протипоказання до місцевої анестезії
Показання:
• Амбулаторні операції
• Невеликі за об'ємом оперативні втручання
• У ослаблених та виснажених хворих
• У старих та похилого віку пацієнтів з захворюваннями серцево-судинної та дихальної систем
• Протипоказання до загального знеболення
Протипоказання.
• Підвищена чутливість організму до анестетика
• Психічні захворювання
• Різке нервове збудження
• Ранній дитячий вік (до 10 років)
• Екстренні оперативні втручання пов'язані з кровотечею.
• Виражені фіброзні зміни м'яких тканин
• Оперативні втручання пов'язані з порушенням газообміну і які вимагають застосування керованого дихання.
• Довготривалі операції на порожнинах тіла.
• Відмова хворого від місцевої анестезії.
Стадії перебігу місцевої анестезії.
• 1.Період введення анестезуючого розчину - включає в себе виконання ін'єкції анестетика.
• 2. Період вичікування - забезпечення дії анестезуючого розчину на нервові рецептори.
Залежить від виду анестезії, анестетика та його концентрації.
• 3. Період повної анестезії - зникає больова чутливість, в той час як рухова функція та рефлекси можуть бути збережені.
• 4. Період відновлення чутливості - характеризується появою болю в ділянці оперативного втручання та набряку м'яких тканин.
Інші види анестезії
• Епідуральна анестезія.
• Спинномозкова анестезія.
• Внутрішньосудинна анестезія.
• Внутрішньокісткова анестезія.
• Новокаїнові блокади.
• Провідникова (регіонарна) анестезія: блокада нервових стовбурів, сплетінь; внутрішньосудинне або внутрішньокісткове введення анестетика, новокаїнові блокади, а також уведення анестетика в спинномозковий канал або перидуральний простір.
Перидуральна, епідуральна анестезія.
Досягається введенням анестезуючого розчину в перидуральний простір, розміщений між внутрішнім листком твердої мозкової оболонки і стінкою хребетного каналу покритою ї зовнішнім листком або епідуральний простір.
Субдуральнa cпинномозкова анестезія.
Знеболення, що здійснюється шляхом спиномозгової пункції з введенням анестетика в субарахноїдальний простір.
Матеріальне забезпечення: голка Біра з мандреном, шприц на 10 мл, шприц на 1 мл з тонкою голкою, 5 % розчин новокаїну (або інший анестетик), марлеві кульки, серветки, корнцанг у потрійному розчині, спирт.
Методика проведення субдуральної спиномозкової анестезії
• Хворий сидить, або в положенні на боці, спиною до лікаря. Голову і ноги хворого приводять до тулуба, максимально згинаючи хребет. Пункцію проводять між остистими відростками L ІІ та L ІУ або L І - L ІІ. Пункційну голку з мандреном вводять строго по середній лінії між остистими відростками поперекових хребців під кутом 5-100. При проходженні зв'язкового апарату хребта листка і твердої мозкової оболонки відчувають провалювання. Видаляють мандрен і просувають голку на 2-3 мм вперед, перфоруючи внутрішній листок твердої мозкової оболонки. Після попадання голки в субдуральний простір починає виділятися спиномозкова рідина. Голку з'єднують з шприцом, який містить 2 мл 5% розчину ефедрину. Набравши в шприц 1 мл рідини змішують ї з ефедрином і повільно вводять в субарахноїдальний простір. Через 5-6 хв після введення ефедрину іншим шприцом вводять 0,1% розчин совкаїну 0,7-0,8 мл попередньо розвівши його спиномозковою рідиною.
• Тривалість анестезії совкаїном - 4 години, новокаїном - 1 година.
Методика термінальної анестезії. Вона здійснюється переважно за допомогою розчинів дикаїну, ксикаїну, тримекаїну в малотоксичних дозах (0,5-2 % розчини), 5-Ю % розчину новокаїну. При змащуванні цими речовинами слизових оболонок спочатку зникає больова, пізніше температурна, а потім тактильна чутливість.
Методика анестезії полягає в змащуванні слизових оболонок тампоном, змоченим у згаданих розчинах, або в зрошуванні їх. Анестезія змазуванням найчастіше здійснюється 1-3 % розчином дикаїну, при цьому досягають знеболювання на 4-5 год. Для подовження дії додають 1-2 мл розчину адреналіну. Забороняється залишати тампони, змочені розчином дикаїну, на слизових оболонках.
Методика інфільтраційної анестезії. Після знезаражування операційного поля медсестра подає хірургові шприц ємністю 2 мл, наповнений 0,25 % або 0,5 % розчином новокаїну, з тонкою голкою. Анестезію починають з інфільтрації шкіри в місці наміченого розрізу шляхом утворення так званої "лимонної шкірочки". Потім довгою голкою зі шприцом ємністю 10-20 мл проводять інфільтрацію підшкірної основи, м'язів тощо. Ділянка інфільтрації шкіри і підшкірної основи повинна бути дещо більшою від зони наміченого розрізу. Просуванню голки по тканинах повинно передувати введення анестетика. На одну операцію можна використати до 800 мл 0,25 % розчину новокаїну.
Методика провідникової анестезії. Прикладом її може бути анестезія за Оберстом-Лукашевичем (рис. 6.3) при операціях на пальцях. Перед анестезією на основу пальця накладають джгут зі смужки марлі. Після обробки операційного поля з двох сторін пальця на межі бокової і тильної поверхонь основної фаланги вводять 5-8 мл 1-2 % розчину новокаїну. Спочатку анестезують дорсальні(приблизно 1 мл розчину), а при подальшому просуванні голки -долонні (приблизно 1,5-2 мл розчину) нервові гілки. Треба пам'ятати, що найбільш важливим є знеболювання долонних гілок, тому що на долонній поверхні пальців більше нервових закінчень і ці гілки іннервують кінчик пальця.
Методика проведення спинномозкової анестезії
Матеріальне забезпечення:голка Біра з мандреном, шприц на 10 мл, шприц на 1 мл з тонкою голкою, 5 % розчин новокаїну (або інший анестетик), марлеві кульки, серветки, корнцанг у потрійному розчині, спирт.
Хід процедури:
Хворого садять на стіл спиною до хірурга, пропонують максимально зігнути спину, скласти руки на животі і притиснути підборіддя до грудної клітки. Медична сестра стоїть перед хворим і утримує його в такому положенні за плечі. Інша медсестра подає хірургові кульки, змочені в спирті, для обробки операційного поля (застосовувати препарати йоду протипоказано, тому що вони можуть викликати запалення оболонок спинного мозку). Після цього хірургові подають однограмовий шприц із тонкою голкою для знеболювання шкіри в ділянці пункції, а тоді голку Біра із вставленим мандреном. Лікар робить прокол, видаляє із голки мандрен. Якщо з голки краплями виділяється спинномозкова рідина, сестра подає хірургові шприц з анестетиком. Після введення препарату і видалення голки лікар'обробляє місце пункції спиртом, робить асептичну наклейку. Звичайно при спинномозковій анестезії використовують 3 мл 5 % розчину новокаїну, 20 мл розчину адреналіну, 1,5-2 мл 5 % розчину лідокаїну гідрохлориду. Відразу ж після введення анестезуючого розчину медсестра кладе хворого на стіл.