Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Тексти лекцій з ІЕтаЕД.doc
Скачиваний:
48
Добавлен:
27.02.2016
Размер:
1.29 Mб
Скачать

7.Загальні умови і основні напрямки розвитку економічної думки в Україні наприкінці хіх – початку хх ст

Економічна думка в Україні в ХІХ - на початку 20 ст. знаходилась під впливом соціально - економічних процесів того часу. Розпад феодально- кріпосницької системи перейшов у тривалу кризу. В цей період в Російській імперії почався промисловий переворот, але кріпосний лад усіляко гальмував розвиток промисловості, необхідного їй внутрішнього ринку, а також ринку вільної робочої сили.

Напрями і течії економічної теорії в зазначений період формуються в напрямі тих основних ідей шкіл, які складалися і розвивалися на Заході. Це, насамперед, ідеї класиків, ідеї марксизму.

Серед ідеологів дворян, які прагнули подолання економічної відсталості країни шляхом реформ, помітне місце займав відомий вчений, засновник Харківського університету В. Каразін (1773-1842рр.). І хоча В. Каразін не виступав проти кріпосного права, але він прагнув ліквідації найтяжчих і найгрубіших форм особистої залежності селян від поміщиків. Він вимагав ліквідувати панщину і замінити її грошовим оброком, а також виступав за використання найманої праці.

Найглибший аналіз кризового стану феодально-кріпосницького ладу міститься в працях видатного українського економіста й статистика Д.Журавського (1840-1896рр.). Широко використовуючи статистичний матеріал, Д.Журавський показав на прикладі Київської губернії стан і перспективи розвитку основних галузей господарства, і відмітив, що занепад поміщицьких господарств пов’язаний з низькою продуктивністю кріпосної праці.

Відомим представником української економічної думки в роки реформ був професор Київського університету І. Вернадський (1821-1884). Він був прихильником англійської класичної школи політичної економії з її постулатом невтручання держави в хід економічного розвитку, та ідеями вільного ринку, і виступав за приватну ініціативу та вільну конкуренцію. В своїх роботах « Курс політичної економії », « Нариси політичної економії » та ряді інших І. Вернадський розглянув ряд важливих питань політичної економії. Він виходив з того, що праця є « головним і єдиним джерелом багатства », що вона й визначає врешті решт відношення людини до предметів і людини до людини. Визначення ролі праці, вартості та джерел доходів наближало І. Вернадського до доктрин класичної школи, зокрема, поглядів Д.Рікардо.

Період від кінця ХІХ до початку ХХ ст. був насичений дуже складними політичними та суспільно-економічними процесами як в Україні, так і в Російській імперії в цілому. В центрі передової економічної думки того часу знаходились проблеми подолання відставання України від провідних капіталістичних держав Заходу, проблеми індустріалізації та впровадження здобутків технічного прогресу в промисловість та сільське господарство. Економічна думка в Україні цього періоду була представлена в роботах М.Туган-Барановського, Є. Слуцького, Д. Ляшенка, М. Коссовського, В.Левитського, В. Косинського, О. Миклашевського, М.Птухи.В цей час в Україні ідуть економічні дослідження в таких напрямах, як історико-економічний аналіз, проблеми статистики, демографії, теорії і практики сільськогосподарської кооперації, економіки промисловості, фінансів. Ці галузі економічного знання відзначені в Україні працями таких відомих науковців того часу, як М. Бунге, Т. Рильський, К. Вобкий, Р. Орженицький, Є.Слуцький, А. Бориневич, П. Фомін та інші.

Однією з найцікавіших робіт того часу є праця М. Туган-Барановського «Очерки из новейшей истории политической экономии и социализма» (1906р.). Характеризуючи в ній основні напрями економічної думки, М. Туган-Барановський вважав основною визначальною рисою їх формування зміну загального плану суспільно - економічної думки. Він виділяє три основні напрями політичної економії:

1) захисники нерегульованого ринку (товарно-господарського ладу);

2) прихильники ідей соціалізму як антиподу товарного виробництва;

3)прихильники змішаної системи, в якій зберігається товарно - господарський лад, але він пом’якшується шляхом посилення державного втручання в економічні процеси.

До першого напряму він відносить А. Сміта, Д. Рікардо, а також роботи представників школи маржиналізму - К. Менгера, Ф. Візера та Є. Бем-Баверка.

До другого напряму відносяться роботи К. Маркса та ортодоксальних марксистів.

До третього напряму відноситься німецька історична школа, яка представлена роботами Г. Шмоллера та Л. Брентано.

М.Туган-Барановський показав, що між цими школами йде гостра полеміка, оскільки один напрям виключає інший. Він підтримує ідеї австрійської школи граничної корисності, і вважає, що вона запропонувала підхід, який обіцяє назавжди покінчити з суперечками про цінність. Визнання граничної корисності головним фактором, що визначає цінність, дає «аріаднину нитку» для виходу з лабіринту суперечностей при поясненні цінності товару.

Вплив соціальних факторів на економічні явища в роботах М.Туган-Барановського відображається через розробку соціальної теорії розподілу, основними положеннями якої виступають:

1). Залежність заробітної плати від зростання продуктивності суспільної праці (НТП) та соціальної сили робітничого класу (дієвість профспілок).

2). Прибуток – історична категорія, соціальною основою якої є власність на засоби виробництва.

3). Історичний взаємозв’язок між заробітною платою і прибутком обумовлює розподіл доходів.

Ідею змішаності (марксизму як соціалістичного вчення і суб’єктивізму маржинальної концепції) економіки відстоював у своїх роботах В.Левицький.

Спираючись на теорію реалізації і криз Ж.Ш.Сісмонді, він заперечував прогресивну роль капіталізму. Розвиток ринкових відносин у Росії і Україні вважав штучним явищем, закликав зупинити їх розвиток. Капіталістичній економіці український народник протиставляв дрібне народне господарство селян і ремісників та різні форми кооперативного господарства. М.Левицький був теоретиком і практиком кооперативного руху в Україні. На основі ідей його праці «Артільний договір» протягом 1894 -1896 рр. на Півдні Україні було організовано 85 кооперативних спілок, або артілей.

Економічна думка обох частин України – як у Російській, так і в Австрійській імперіях – становила єдність як складова культури одного народу, однак розвивалася в різних соціально-економічних і політичних умовах.

Першим дослідником економіки ринкових відносин у Галичині був В. Навроцький ( 1847 – 1882рр. ) – публіцист, етнограф, статистик і економіст. Він був прихильником соціалістичних ідей. Виступав з гострою критикою теорії «економічної гармонії» Ф.Бастіа, доказуючи антагоністичні інтереси експлуататорів та експлуатованих. Гнівно реагував на знеземелення галицьких селян, засуджував монополію шляхти у виробництві і продажу алкогольних напоїв, критикував колонізаторський характер австрійської податкової політики.

Із захистом соціалістичних ідей виступали О.Терлецький (1850 -1902рр. ), М. Павлик (1853 -1915рр. ), І. Франко ( 1856 -1916рр. ).

Наприкінці ХІХ ст. більшість українських вчених були прихильниками неокласичної теорії, яка розвивалася на основі маржиналізму. Більше прихильників стає у суб’єктивно-психологічного напряму досліджень, теорії попиту та пропозиції, загальної економічної рівноваги, виробничих ресурсів.Так М.Вольський предметом економічної теорії вважає «працю із суспільного погляду», яка охоплює всі сфери матеріальної і духовної людської діяльності. Політекономія – це наука про людину, її діяльність, що спрямована на задоволення матеріальних і духовних потреб. Д.Піхно ( 1853 – 1913рр. ) в роботах «Закон попиту і пропозиції: до теорії цінності», «Основи політичної економії» та інш. аналізував обмін і споживання як основні сфери, корисність блага вважав джерелом і мірилом ціни. Досліджував роль потреб у формуванні попиту, ввів класифікацію потреб, характеризував їх конкретні форми.

Найвідомішим представником маржиналістського нарямку був Р.Орженцький ( 1863 – 1923рр. ). Аналізуючи теорію граничної корисності, він прийшов до висновку, що цінність і ціна блага формуються не на особистих, а на суспільних оцінках корисності благ.

ОПОРНІ ПОНЯТТЯ ЗМ 3

Великі географічні відкриття; транзитна торгівля; гільдія; асоціація; ломбард; флорин; дукат; вексель; біржа; технологія виробництва; інтенсифікація; продуктивність парці; суспільний поділ парці; товарне виробництво; розсіяна і централізована мануфактура; фондова біржа товарна біржа; первісне нагромадження капіталу; товар; засоби виробництва; позаекономічний примус; корпорація; капіталізм; фабрика; асигнація; монополія; акціонерна спілка; акція; дивіденди; дукат; буржуазна революція; сировинний придаток; фригольдер; огороджування; фермерство; банкнота; чек; кліринг; класична політична економія; трудова теорія вартості; необхідний продукт; додатковий продукт; національний доход; земельна рента; диференціальна земельна рента; ціна землі; кількісна теорія грошей; фізіократи; «чистий продукт» Кене; «закон спадної родючості землі» Тюрго;теоретична система А.Сміта; вільна конкуренція; абсолютні переваги у зовнішній торгівлі; закон грошового обігу; споживча вартість; мінова вартість; природна ціна; ринкова ціна; капітал; прибуток; рента заробітна плата; номінальна і реальна заробітна плата; теорія народонаселення; закон спадної віддачі4 рікардіанська школа; система золотого стандарту; кількісна теорія грошей.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ СТУДЕНТІВ

ЗМ 3. Розвиток ринкового господарства та основні напрямки економічної думки

  1. У чому полягає сутність промислового перевороту?

  2. Характеризуйте особливості американської промислової революції.

  3. Поясніть зміст політики протекціонізму, меркантилізму, фритредерства.

  4. У чому полягає зміст аграрних реформ 1848 і 1861 рр. в Україні?

  5. Розкрийте основний зміст процесу індустріалізації.

  6. Які особливості мав аграрний розвиток провідних країн світу в період їх індустріалізації?

  7. Назвіть основні фактори формування світового ринку.

  8. Чим було викликано створення монополій?

  9. Проаналізуйте найважливіші фактори індустріалізації в Україні.

  10. Які цілі і значення мав кооперативний рух в Україні?

  11. У чому полягала сутність грошової реформи 1897 року в Росії?

  12. Назвіть соціально-економічні передумови виникнення класичної політичної економії.

  13. У чому особливість методології В.Петті порівняно з методологією меркантилістів?

  14. Розкрийте сутність економічного вчення фізіократів.

  15. Поясніть значення економічної таблиці Ф.Кене.

  16. У чому полягає сутність учення А.Сміта?

  17. Характеризуйте сутність теорій заробітної плати, прибутку і ренти Д.Рікардо.

  18. У чому суть доктрини соціальних реформ Дж.С. Мілля?

  19. У чому відмінність теорії трьох факторів Ж.-Б. Сея від трудової теорії вартості?

  20. У чому суть теорії послуг Ф. Бастіа?

  21. У чому суть методології Г. Кері?

  22. Назвіть українських економістів ХІХ – ХХ ст., послідовників класичної політичної економії.

  23. Охарактеризуйте основні ідеї марксистської політекономії.

  24. У чому сутність концепції історичної школи?

  25. Сформулюйте основні принципи маржиналізму.

  26. Чому К.Менгер, Л.Вальрас та В. Джевонс вважаються фундаторами маржиналізму?

  27. Поясніть основні положення теорії загальної економічної рівноваги Л.Вальраса.

  28. Дайте характеристику основних теорій А. Маршалла.

  29. У чому полягає сутність основних ідей економічних поглядів М. Туган-Барановського?

  30. Характеризуйте маржиналістську математичну теорію споживання Є. Слуцького.

ЗМ 4. Господарство та економічна думка в епоху регульованих ринкових відносин

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.