- •Міністерство освіти і науки україни Харківська державна академія міського господарства
- •Історія економічних учень
- •Передмова
- •Тема 1. Предмет та завдання курсу
- •1.1. Предмет історії економічних учень
- •1. 2. Значення історії економічних учень для формування економічного мислення
- •1. 3. Виникнення економічної теорії і основні етапи її розвитку
- •Тема 2. Економічна думка стародавнього світу та середньовіччя. Меркантилізм
- •2.1. Економічна думка стародавнього Сходу
- •2. 2. Економічна думка античного світу
- •2.3. Економічна думка Середньовіччя. Меркантилізм
- •Тема 3. Класична школа політичної економії
- •3. 1. Загальна характеристика класичної політичної економії
- •3. 2. Виникнення класичної політичної економії в Англії і Франції
- •3. 3. Економічне вчення а. Сміта
- •3. 4. Економічне вчення д. Рікардо
- •Тема 4. Еволюція класичної політичної економії в першій половині XIX століття
- •4. 1. Політична економія в Англії
- •4. 2. Політична економія у Франції
- •4. 3. Економічна теорія в сша
- •Тема 5. Економічні вчення західноєвропейських соціалістів─утопістів
- •5. 1. Теоретичні джерела західноєвропейського утопічного соціалізму
- •5. 2. Утопічний соціалізм Сен-Симона, Фур'є і Оуена
- •Тема 6. Виникнення і розвиток марксистської економічної теорії
- •6. 1. Історичні умови зародження і початок формування марксистської політекономії в 40 - 50-х роках
- •6. 2. Розробка к.Марксом і ф.Енгельсом економічної теорії капіталізму
- •6. 3. Марксизм і сучасність
- •Тема 7. Маржиналізм. Становлення неокласичної традиції в економічній теорії
- •7.1. Історична школа в Німеччині. Нова історична школа та соціальний напрям.
- •7. 2. Виникнення маржиналізму
- •7. 3. Кембріджська школа. А.Маршалл
- •Тема 8. Кейнсианство і його особливості в різних країнах
- •8.1. Історичні передумови виникнення кейнсіанства
- •8. 2. Теоретична система та економічна програма Дж. Кейнса.
- •8. 3. Поширення кейсіанства в різних країнах.
- •8. 4. Неокейнсіаиські теорії економічного зростання.
- •Тема 9. Еволюція неокласичних ідей. Неолібералізм
- •9.1. Неолібералізм
- •9. 2. Монетаризм. М. Фрідмен та його послідовники.
- •Теорія "економіки пропозиції"
- •9.3. Неокласичний синтез
- •Тема 10. Інституціоналізм.
- •10.1. Загальна характеристика інституціоналізму
- •10.2. Американський інституціоналізм початку XX ст.
- •10. 3. Неоінституціоналізм
- •Учбово - методичні матеріали плани семінарських занять з курсу
- •Плани семінарських занять
- •Тема 1. Предмет та завдання курсу
- •Тема 2. Економічна думка Стародавнього світу і Середньовіччя.
- •Тема 3. Класична школа політичної економії
- •Тема 4. Еволюція класичної політичної економії в першій половині
- •Тема 5. Критичний напрям політичної економії.
- •Тема 6. Економічні вчення західноєвропейських соціалістів-утопістів
- •Тема 7 . Виникнення і розвиток марксистської економічної теорії
- •Тема 8. Маржиналізм. Становлення неокласичної традиції
- •Тема 9. Економічна думка в Україні
- •Тема 10. Кейнсіанство і його особливості в різних країнах
- •Тема 11. Еволюція неокласичних ідей. Неолібералізм.
- •Тема 12. Інституціоналізм
- •Список літератури
- •Примірна тематика контрольних робіт і рефератів
- •Навчальне видання
4. 2. Політична економія у Франції
Період розвитку політичної економії в Англії відповідає періоду започаткування класичної школи у Франції. Революційна зміна феодального устрою наприкінці XVII ст. та швидкий розвиток капіталістичних відносин поставили перед французькою економічною наукою багато нових питань, на які складно було дати відповідь з позицій англійської класичної політекономії.
Представниками французької класичної економічної школи були Ж.Б.Сей і Ф.Бастіа.
У 1828-1829 рр. Сей опублікував "Повний курс практичної політичної економії" в шести томах. Політична економія Сея в основному наслідувала ідеї А.Сміта, але Сей зробив більше, ніж просто популяризував класичне вчення, він збагатив це вчення власними ідеями.
Головну ідею праці Сміта - трудове походження багатства - було трансформовано Сеєм у теорію трьох факторів виробництва. Людина, капітал і земля - основні агенти виробництва, чинники зростання багатства в суспільстві. Саме вони доставляють те, що Сей, згідно зі своєю теорією послуг, називає продуктивними послугами. На них існує попит промислових підприємців. Підприємці комбінують виробничі послуги з метою задоволення попиту на продукти споживання.
Підприємець у Сея - це людина, наділена особливими якостями, що дають їй змогу вести виробництво вибраним свідомо курсом, панувати у сфері розподілу. Тобто Сей фактично розглядає підприємця як четвертий фактор виробництва.
Ще одним представником французької класичної школи політекономії був Ф.Бастіа (1801-1850). Він стояв на індивідуалістичних позиціях, як Сміт, вірив, що прогрес суспільства пов’язаний з реалізацією свободи інтересів окремої людини, що приватні інтереси антагоністичні тільки зовні, а, по суті, вони солідарні: досить щоб кожний домагався здійснення власних інтересів, і він побачить, що сам того не бажаючи, буде слугою інтересів інших.
Сукупність цих інтересів і їх; узгодження, на думку Бастіа, є предметом політичної економії. На відміну від соціалістів, він впевнений, що гармонію інтересів може забезпечити капіталізм, який є асоціацією об'єднаних спільною метою людей, але відносини між ними складаються на основі дії природних сил, об'єктивних економічних законів. Дія цих сил забезпечує гармонію інтересів, а відтак — прогрес суспільства.
4. 3. Економічна теорія в сша
Американська економічна наука XIX ст. розвивалась під впливом англійської класичної політекономії, але водночас мала певні особливості, зумовлені специфікою розвитку капіталізму в США: він панував на Півночі, тоді як Південь все ще залишався рабовласницьким. Виникла необхідність довести прогресивність капіталістичного устрою, оптимістично змалювати його перспективи, оголосити побудову капіталізму загально сучасною метою.
Засновниками ліберальної економічної теорії в США вважають Г.Кері (1793 - 1879), у працях якого капіталізм розглянуто як економічний устрій, що керується об'єктивними економічними законами і не потребує втручання держави.
Кері належить пріоритет відкриття так званого закону зростання частки робітників у національному продукті, відповідно до якого зростання продуктивності праці призводить до знецінення колишніх зусиль, оскільки сила природного опору зменшується, а нові асоційовані зусилля (мається на увазі зростання суспільного характеру праці) посилюють свій вплив. Відбувається переоцінювання внеску капіталіста у виробництво і його відносна частка на момент розподілу зменшується.