- •Міністерство освіти і науки україни Харківська державна академія міського господарства
- •Історія економічних учень
- •Передмова
- •Тема 1. Предмет та завдання курсу
- •1.1. Предмет історії економічних учень
- •1. 2. Значення історії економічних учень для формування економічного мислення
- •1. 3. Виникнення економічної теорії і основні етапи її розвитку
- •Тема 2. Економічна думка стародавнього світу та середньовіччя. Меркантилізм
- •2.1. Економічна думка стародавнього Сходу
- •2. 2. Економічна думка античного світу
- •2.3. Економічна думка Середньовіччя. Меркантилізм
- •Тема 3. Класична школа політичної економії
- •3. 1. Загальна характеристика класичної політичної економії
- •3. 2. Виникнення класичної політичної економії в Англії і Франції
- •3. 3. Економічне вчення а. Сміта
- •3. 4. Економічне вчення д. Рікардо
- •Тема 4. Еволюція класичної політичної економії в першій половині XIX століття
- •4. 1. Політична економія в Англії
- •4. 2. Політична економія у Франції
- •4. 3. Економічна теорія в сша
- •Тема 5. Економічні вчення західноєвропейських соціалістів─утопістів
- •5. 1. Теоретичні джерела західноєвропейського утопічного соціалізму
- •5. 2. Утопічний соціалізм Сен-Симона, Фур'є і Оуена
- •Тема 6. Виникнення і розвиток марксистської економічної теорії
- •6. 1. Історичні умови зародження і початок формування марксистської політекономії в 40 - 50-х роках
- •6. 2. Розробка к.Марксом і ф.Енгельсом економічної теорії капіталізму
- •6. 3. Марксизм і сучасність
- •Тема 7. Маржиналізм. Становлення неокласичної традиції в економічній теорії
- •7.1. Історична школа в Німеччині. Нова історична школа та соціальний напрям.
- •7. 2. Виникнення маржиналізму
- •7. 3. Кембріджська школа. А.Маршалл
- •Тема 8. Кейнсианство і його особливості в різних країнах
- •8.1. Історичні передумови виникнення кейнсіанства
- •8. 2. Теоретична система та економічна програма Дж. Кейнса.
- •8. 3. Поширення кейсіанства в різних країнах.
- •8. 4. Неокейнсіаиські теорії економічного зростання.
- •Тема 9. Еволюція неокласичних ідей. Неолібералізм
- •9.1. Неолібералізм
- •9. 2. Монетаризм. М. Фрідмен та його послідовники.
- •Теорія "економіки пропозиції"
- •9.3. Неокласичний синтез
- •Тема 10. Інституціоналізм.
- •10.1. Загальна характеристика інституціоналізму
- •10.2. Американський інституціоналізм початку XX ст.
- •10. 3. Неоінституціоналізм
- •Учбово - методичні матеріали плани семінарських занять з курсу
- •Плани семінарських занять
- •Тема 1. Предмет та завдання курсу
- •Тема 2. Економічна думка Стародавнього світу і Середньовіччя.
- •Тема 3. Класична школа політичної економії
- •Тема 4. Еволюція класичної політичної економії в першій половині
- •Тема 5. Критичний напрям політичної економії.
- •Тема 6. Економічні вчення західноєвропейських соціалістів-утопістів
- •Тема 7 . Виникнення і розвиток марксистської економічної теорії
- •Тема 8. Маржиналізм. Становлення неокласичної традиції
- •Тема 9. Економічна думка в Україні
- •Тема 10. Кейнсіанство і його особливості в різних країнах
- •Тема 11. Еволюція неокласичних ідей. Неолібералізм.
- •Тема 12. Інституціоналізм
- •Список літератури
- •Примірна тематика контрольних робіт і рефератів
- •Навчальне видання
6. 3. Марксизм і сучасність
Марксистська економічна теорія містить цілу низку науково обґрунтованих висновків, що характеризують закономірності функціонування капіталістичного ринкового господарства, зокрема ідеї про ринкову ціну рівноваги, формування середньої норми прибутку, визначення ролі конкуренції, внеску капіталізму в розвиток продуктивних сил та ін.
Загальна оцінка марксистського вчення має врахувати і його помітний внесок у розвиток системного аналізу.
К.Маркс і його послідовники у своїх дослідженнях відштовхувались від трудової теорії вартості, критикуючи теорію граничної корисності, теорію факторів виробництва. Та в сучасному макроекономічному аналізі ці теорії посідають чільне місце саме тому, що марксистська трудова теорія вартості не може бути базою для прикладних досліджень, не дає змоги простежити за допомогою кількісних показників і зобразити у вигляді лінійних моделей процеси нагромадження, розподілу суспільного продукту, економічного зростання, закономірності й фактори ціноутворення, тобто процес відновлення економічної рівноваги.
У Маркса визначення вартості ґрунтується на визначенні лише одного фактора виробництва, а сучасна економічна думка базується на багатофакторному аналізі.
Тема 7. Маржиналізм. Становлення неокласичної традиції в економічній теорії
План.
7.1. Історична школа в Німеччині. Нова історична школа та соціальний напрям.
7.2. Виникнення маржиналізму.
7.3. Кембріджська школа. А.Маршалл.
7.1. Історична школа в Німеччині. Нова історична школа та соціальний напрям.
Засновниками історичної школи були В.Рошер, Б.Гільдебрант, К.Кніс. Критичне ставлення до класичної школи об'єднує їхні теорії, але головне - це намагання визначити й простежити тенденції суспільного розвитку, а потім вплинути на нього, не обмежуючись теоретичними узагальненнями. На їхній погляд, саме пасивність є головним недоліком класичної політекономії.
Історичний метод дослідження представників цієї школи характеризується аналізом економіки й економічної поведінки з погляду всіх історичних аспектів людського життя: історії розвитку культури, науки, мистецтва, індустрії, релігії, моралі, державних інституцій, тобто кожен елемент цивілізаційного процесу стає предметом уваги.
Лідером історичної школи був В.Рошер (1817 - 1894). Він був рішучим поборником еволюційного шляху розвитку суспільства. Він вважав будь-яке революційне перетворення злом, оскільки наслідки його завжди непередбачувані, а хаос, як невід'ємний супутник переворотів, заважає розвитку започаткованих прогресивних явищ. Історія сама торує собі шлях мирним шляхом "позитивного права", а нація може бути учасником цього процесу під керівництвом держави.
У 70-х роках XIX ст. в Німеччині утворилась нова історична школа, ядро якої склали Г.Шмоллер (1838-1917), Л.Брентано (1844 - 1931) і К.Бюхер (1877 - 1930). Головна відмінність нової історичної школи від попередньої, яку стали називати "старою", полягала в тому, що її лідери аналізували особливості соціально-економічного розвитку країни на новому етапі - етапі переходу до монополістичного капіталізму, посилення націоналістичних, мілітаристських тенденцій у політиці об'єднаної Німеччини, зростання класової конфронтації та ідеологічних суперечностей в суспільстві - і намагання розробити конструктивні програми "класового миру" і соціального партнерства. Саме її представники заклали основи буржуазно-реформістських концепцій соціальної політики. Водночас своїм важливим завданням ця школа вважала теоретичну та ідеологічну боротьбу з марксизмом як новою впливовою течією в робочому русі.