13. Ретикулярная формация моста

Ретикулярная формация моста является продолжением ретикулярной формации продолговатого мозга и началом этой же системы среднего мозга. Аксоны нейронов ретикулярной формации моста идут в мозжечок, в спинной мозг (ретикулоспинальный путь). Последние активируют нейроны спинного мозга.

Ретикулярная формация моста влияет на кору большого мозга, вызывая ее пробуждение или сонное состояние. В ретикулярной формации моста находятся две группы ядер, которые относятся к общему дыхательному центру. Один центр активирует центр вдоха продолговатого мозга, другой — центр выдоха. Нейроны дыхательного центра, расположенные в мосте, адаптируют работу дыхательных клеток продолговатого мозга в соответствии с меняющимся состоянием организма.

14. ЯМКА РОМБОВИДНАЯ (fossa rhomboidea) -

углубление ромбовидной формы, расположенное на дорсальной поверхности продолговатого мозга и моста. Ямка ограничена вверху верхними мозжечковыми ножками, внизу — нижними. На поверхности ромбовидной ямки имеется срединная борозда, по бокам находятся медиальное возвышение, мозговые полоски (на границе моста и продолговатого мозга), лицевой бугорок (выше мозговых полосок), вестибулярное поле (латеральный угол), треугольники подъязычного и блуждающего нервов, расположенные внизу. В пределах ромбовидной ямки в продолговатом мозге и в мосту находятся ядра черепных нервов от V до XII.

15. Ядра черепных нервов в дорсальной части продолговатого мозга

В продолговатом мозге находятся ядра IX-XII пар черепных (черепномозговых) нервов, которые выходят на нижней его поверхности позади оливы и между оливой и пирамидой. Сетчатая (ретикулярная) формация продолговатого мозга состоит из переплетения нервных волокон и лежащих между ними нервных клеток, образующих ядра ретикулярной формации.

16. Ядра черепных нервов в дорсальной части моста

В задней (дорсальной) части моста лежат ядра верхней оливы, ретикулярной формации и ядра V - VIII пар черепных нервов. Эти нервы выходят на основании мозга сбоку от моста и позади него на границе с мозжечком и продолговатым мозгом.

17. Четвертий шлуночок: розвиток, топографія, стінки, сполучення.

IV шлуночок, ventriculus quartus, Являє собою залишок порожнини заднього мозкового міхура ітому є спільною порожниною для всіх відділів заднього мозку, сосгавляющіх ромбоподібний мозок, rhombencephalon. IV шлуночок нагадує намет, в якому розрізняють дно і дах.

Дно, або основа, шлуночка має форму ромба, як би вдавленого в задню поверхню довгастого мозку і моста. Тому його називають ромбовидної ямкою, fossa rhomboidea. В задненіжніх кут ромбоподібної ямки відкривається центральний канал спинного мозку, а в передневерхнем кутку IV шлуночок сполучається з водопроводом. Латеральні кути закінчуються сліпо у вигляді двох кишень, recessus laterales ventriculi quarti, що загинаються вентрально навколо нижніх ніжок мозочка.

Дах IV желудочка, tegmen ventriculi quarti, має форму шатра і складена двома мозковими вітрилами: верхнім, velum medullare superius, і нижнім, velum medullare inferius. Частина даху між вітрилами утворена речовиною мозочка. Нижній мозковий парус доповнюється листком м'якоїоболонки, tela choroidea ventriculi quarti, покритої зсередини шаром епітелію, lamina choroidea epithelialis, що представляє рудимент задньої стінки заднього мозкового міхура.

Tela choroidea спочатку цілком замикає порожнину шлуночка, але потім в ній з'являються три отвори: одне в області нижнього кута ромбоподібної ямки, apertura mediana ventriculi quarti (найбільше), і два в області бічних кишень шлуночка, aperturae laterales ventriculi quarti. При посередництві цих отворів IV шлуночок повідомляється з підпаутинимпростором головного мозку, завдяки чому спинномозкова рідина надходить з мозкових шлуночків в міжоболочним простору. У разі звуження або заращения цих отворів на грунті запалення мозкових оболонок (менінгіт) накопичується в мозкових шлуночках спинномозкова рідина не знаходить собі виходу в подпаутинное простір і виникає водянка головного мозку.