5.Ромбоподібний(задній мозок):його похідні.

Мозок ромбоподібний (Rhombencephalon) - частина головного мозку, до складу якої входить мозочок, міст і довгастий мозок. У складі моста і довгастого мозку знаходяться ядра багатьох черепних нервів, які відходять від їх поверхонь, а також ретикулярна формація. Порожниною ромбовидного мозку є четвертий шлуночок мозку, який донизу триває в центральний канал спинного мозку.

6.Головний мозок:частин(анатомічна класифікація).

Головний мозок людини — головний мозок людини, головний орган центральної нервової системи, що складається з маси взаємозалежних нервових клітин. Він складається з трьох відділів: мозкового стовбура, підкоркового відділу, кори великого мозку. Стовбурова частина головного мозку складається з довгастого мозку, моста, середнього мозку і проміжного мозку. Довгастий мозок є продовженням догори спинного мозку, форму якого він зберігає. Середній мозок лежить ще вище. На його верхній поверхні добре видно дві пари горбиків чотиригорбкового тіла. Проміжний мозок розташований найвище у стовбурі. Від нижньої його поверхні відходить гіпофіз. Від ядер починаються дванадцять пар черепномозкових нервів.

7.Стовбур головного мозку: розвиток,частини.

Сто́вбур головно́го мо́зку ( truncus ecephali) — відділ головного мозку, що включає довгастий мозок, міст та середній мозок, і безпосередньо переходить у спинний мозок у нижній частині. В людини становить близько 2,5% від загальної маси мозку. Гістологічно стовбур схожий до спинного мозку, оскільки сіра речовина у ньому оточена білою (а не навпаки, як це спостерігається у мозочку та кінцевому мозку), проте на відміну від спинного мозку, тут наявні ядра сірої речовини у білій. Стовбур головного мозку бере участь у забезпеченні гомеостазу, певних поведінкових реакцій, необхідних для виживання, а також забезпечує передачу інформації до і від вищих відділів мозку. Звідси відходять десять із дванадцяти пар черепних нервів.

8.Довгастий мозок: розвиток, межі, зовнішня будова.

Довга́стий мо́зок (цибулина) (myelencephalon, medulla oblongata) — нижня частина стовбура головного мозку, що безпосередньо переходить у спинний мозок і значною мірою зберегла його сегментарні риси будови. У людинидовгастий мозок становить порівняно невелику частку від загального об'єму головного мозку: має довжину приблизно 3 см, а ширину 2 см у найширшому місці і 1.5 см — у найвужчому. Це філогенетично найдавніший відділ головного мозку. Розташований між варолієвим мостом і спинним мозком, в який непомітно переходить у ділянці великого отвору потиличної кістки. Верхня частина довгастого мозку розширена у вигляді цибулини. От моста продолговатый мозг ограничен поперечной бороздой, медуллярными полосками (мозговые полоски, часть слуховых путей) в ромбовидной ямке. У довгастому мозку розташовані ядра деяких із черепних нервів, зокрема язиково-глоткового, блукаючого, під'язикового, додаткового нерва, трійчастого нерва, подвійне ядро, одинокого шляху,ядра оливи, аркоподібне, ядро Роллера і латеральне ядро. В центральній частині довгастого мозку знаходиться частина ретикулярної формації(сітчастого утвору).