Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ГЛАВА 12п.doc
Скачиваний:
141
Добавлен:
27.02.2016
Размер:
475.65 Кб
Скачать

12.9. Завдання і організаційна структура медичної служби оперативного командування

В сучасних умовах на сили і засоби медичної служби оперативного командування (ОК) покладені наступні основні завдання:

- сприяння медичній службі армійських корпусів в рішенні поставлених перед ними завдань шляхом посилення необхідними силами і засобами, а також проведенням ними маневру в їх інтересах;

- організація медичної евакуації за призначенням поранених і хворих із медр, ВППГ в госпіталі пересувних госпітальних баз;

- надання кваліфікованої і спеціалізованої медичної допомоги пораненим і хворим, їх госпітальне лікування в межах встановлених термінів;

- підготовка до евакуації в лікувальні заклади територіальних госпітальних баз (ТерГБ) Міністерства охорони здоров’я України поранених і хворих, терміни лікування яких перевищують встановлені, та безперспективних для повернення у стрій;

- проведення заходів медичної служби по захисту особового складу військ від зброї масового ураження;

- захист, охорона і оборона медичних частин і закладів;

- організація забезпечення медичним майном військ ОК і закладів медичної служби;

- облік, вивчення і розстановка медичних кадрів;

- організація бойової підготовки особового складу медичної служби, військово-медичної підготовки і пропаганди гігієнічних знань та здорового способу життя;

- ведення медичного обліку і звітності, вивчення та узагальнення досвіду медичної служби ОК.

Медична служба ОК у своєму складі має:

- органи управління (військово-медичне управління (ВМУ) ОК, евакуаційний пункт(ЕП) ОК, управління пересувних госпітальних баз(УГБ) ОК);

- лікувальні заклади (госпіталі пересувних госпітальних баз, військово-польові пересувні госпіталі МедБр ОК, центральний, базові, гарнізонні військові госпіталі, філії військових госпіталів, військові лазарети, поліклініки з денним стаціонаром, стоматологічні поліклініки, стоматологічний загін);

- інші частини і заклади медичної служби ОК ( киснево-добувний загін (КДЗ), загін заготівлі крові (ЗЗК), судово-медична лабораторія (СМЛ), військово-лікарська комісія (ВЛК), медичні склади ).

На військово-медичне управління ОК покладені організація медичного забезпечення військ ОК та керівництво усіма частинами і закладами медичної служби безпосередньо або за допомогою інших органів управління. Очолює ВМУ начальник ВМУ – начальник медичної служби ОК. Окрім нього до складу ВМУ входять головні спеціалісти ОК (хірург, терапевт), три відділи (організаційно-плановий, лікувально-евакуаційний, медичного постачання) та два відділення (фінансове і таємне).

Головні спеціалісти, як помічники начальника ВМУ, працюють у тісному контакті з начальниками відділів, приймають участь в плануванні медичного забезпечення військ ОК, розробляють вказівки за спеціальності для медичної служби військ, керують роботою спеціалістів в армійських корпусах, госпітальних базах, евакуаційному пункті ОК, здійснюють контроль за якістю і своєчасністю надання усіх видів допомоги пораненим і хворим, їх лікування, відбором та підготовкою контингентів, які підлягають евакуації в ТерГБ.

Організаційно-плановий відділ призначений для координації діяльності усіх інших відділів та головних спеціалістів ОК, здійснення єдиного планування медичного забезпечення, збору і обробки оперативної медичної інформації, проведення необхідних розрахунків та підготовки пропозицій, організації усіх видів взаємодії. Він здійснює також оперативний облік втрат особового складу медичної служби, організує бойову підготовку медичного складу.

Головними завданнями лікувально-евакуаційного відділу є організація лікувально-евакуаційних заходів в військах ОК, керівництво (через УГБ) діяльністю пересувних госпітальних баз ОК, а також санітарно-транспортними засобами.

Відділ медичного постачання планує та організує забезпечення військ, частин і закладів медичної служби ОК медичним майном і киснем, здійснює контроль за експлуатацією медичної апаратури, техніки та організує її ремонт.

ВМУ розгортається та переміщується у складі першого ешелону тилового пункту управління ОК і включається в його радіомережу. Для підвищення оперативності управління медичною службою в ході операції виділяється оперативна група (як правило на чолі з начальником ВМУ або його заступником), яка направляється на командний пункт командувача ОК.

На евакуаційний пункт (ЕП) ОК покладені наступні основні завдання: керівництво пересувними госпітальними базами ОК через управління госпітальних баз; прийом ПГБ, частин і закладів і закладів медичної служби, що прибувають у склад ОК, та їх висунення за вказівкою начальника ВМУ в райони розгортання (зосередження); організація евакуації поранених і хворих, які підлягають лікуванню в ТерГБ; організація прийому на аеродромах поранених і хворих, які евакуюються із районів дій військ на окремих (самостійних) напрямках.

В пунктах масового розвантаження або завантаження поранених і хворих, яких доставляють або відправляють авіаційним, залізничним, водним транспортом ЕП ОК розгортає евакуаційні приймачі, які є в його складі. Основним завданням евакуаційного приймача є забезпечення короткочасного (не більше 3-4 годин) розміщення поранених і хворих до моменту їх відправки в лікувальні заклади за призначенням, а також надання невідкладної медичної допомоги тим, хто її потребує. Він, як правило, розгортається поблизу аеродрому, залізничної станції або пристані, звідки ведеться масова евакуація.